Продовжуємо серію публікацій «Як медіа пишуть про космос». Цього разу з’ясуємо, як подають новини про дослідження Місяця та наскільки цікавим для ЗМІ є природний супутник Землі.

Скільки разів за своє життя, переглядаючи новини про космос, ви згадували про свої дитячі мрії стати космонавтом? Можливо, дехто досі думає про це і пильно стежить за новинами, як NASA анонсує нові місії польотів. Туристичні мандрівки на Місяць – реальність не найближчого майбутнього, але навіть у перспективі для цього потрібні не лише шалені гроші та добра фізпідготовка, а й неабиякі знання. Власне, з чого й почнемо.

Довіряй, але перевіряй

Нещодавно науковці спростували інформацію про зіткнення прото-Землі з іншою планетою Теєю, яку деякі ЗМІ подавали як доведений факт. Суть гіпотези полягала у тому, що уламки від катастрофічного контакту допомогли виникнути, так званій, системі «Земля – Місяць». У публікації із результатами дослідження, астрономи наголошують на протилежному: склад ізотопів кисню насправді різний у цих двох об’єктів, тобто, вони не є близнюками і сформувалися неодночасно. Також властивості залежать від розмірів тіл, адже наша планета більша і динамічніша, і вона могла швидко і безперешкодно прийняти воду, газ та зберігати внутрішнє тепло. Водночас, супутник Землі менший – він не мав достатньої маси, щоб володіти такими характеристиками. Інформацію про це різні ЗМІ поширили досить зрозуміло і коректно, посилаючись на NASA і наукові інститути в США та Японії. Цікаво, що співробітник університету Нью-Мексико ще раніше наголошував на цьому відкритті, проте тоді ця інформація не отримала значного поширення у ЗМІ.

Науковий співробітник Ерік Кано проводить вимірювання ізотопного складу кисню Теї та Землі. Джерело: phys.org

У масових виданнях популярними є добірки цікавинок про природний супутник Землі, як, наприклад, у factday.net, який подає короткі факти про Місяць. Звісно, факти, які викликають сумніви, варто перевіряти. Наприклад, згадку про те, що супутник віддаляється від Землі на 3,8 см щороку ми перевіряли на ресурсі Національного центру інформації про біотехнології США у матеріалі «Минула і теперішня система Земля-Місяць…», у якому детально описано це явище із зазначеною цифрою 38,1 мм. А от згадка автора factday.net про плани висадки астронавтів на Місяць у 2019 році як мінімум застаріла, якщо взагалі мала фактологічне підґрунтя. Як зазначає korrespondent.net, минулого року (2019) NASA лише оприлюднило програму підкорення Місяця, але жодним чином не анонсувало політ. Початок місії насправді запланований на другу половину 2020 безпілотним космічним кораблем Orion, проте через пандемію Covid-19 про долю цієї місії на момент публікації цього матеріалу невідомо.

«Переходь на темну сторону!»

Свого часу космічний апарат Lunar Reconnaissance Orbiter з’ясував, який вигляд має далекий бік Місяця. І ось що можна прочитати про це в новинах. Як зазначає korrespondent.net, інша півкуля супутника, «темна», має набагато менше кратерів, ніж та, яку ми можемо вільно побачити вночі. Також практично не має урану та торію, водночас ближчий до нас бік Місяця може похизуватися таким «багатством». Новина проста і зрозуміла, охочим неодмінно буде цікаво це прочитати.

Джерело: nasa.gov

Але не поспішайте довіряти кожному ресурсові, що пише про «темний бік Місяця»! Досить часто у ЗМІ подають некоректну інформацію з цього приводу. До прикладу, за повідомленням з офіційного сайту space.com назва «Темний бік супутника» не збігається з раціональним поясненням, адже варто говорити «Далекий бік». А от українська редакція bbc.com у новині про перший панорамний знімок місячної поверхні використовує поняття «Зворотний бік Місяця». Обидва значення в українській мові використовувати можна, зазначає видання «Новое время», але в жодному разі не вживати «Темна сторона», бо це вже помилка.

«Любий, ми переїжджаємо!»

Медіа публікують чимало інформації про проекти поселень на Марсі, але наскільки реальна перспектива життя на Місяці? Чи це взагалі можливо та яке матиме значення у майбутньому – наразі невідомо, але деякі медіа висвітлюють роботу вчених, що працюють над темами, пов’язаними із цим питанням.

Наприклад, новину з категорії «Жити на Місяці можливо» подає «Кореспондент» –  про створення кисню за рахунок переробки місячного пилу, зазначаючи, що такий продукт можна буде використовувати для виробництва ракетного палива. Новина має якісні ілюстрації, використовує посилання на першоджерело інформації, тому завдяки офіційному сайту ESA (The European Space Agency) можемо переконатися у достовірності новини.

 Наукові співробітники ESA виводять кисень з прототипу місячного пилу. Джерело: esa.int

Ілон Маск та Місячні курйози

Наскільки пріоритетним є дослідження Місяця у планах Ілона Маска? Навіть не здогадаєтесь. Проблема полягає в тому, що коли людина щоденно думає про Марс – Місяць випадає з голови. У Ілона Маска нещодавно виник конфуз у Твітері. Він опублікував напис, що потрібно підкорювати Марс, додавши до тексту фотографію Місяця під час повного затемнення, яке справді схоже на зображення Червоної планети.

Джерело: twitter.com/neiltyson

Цей пост прокоментував американський астрофізик Ніл Деграс Тайсон, а нижче поширив власну фотографію, де він одягнув футболку з цим написом, але вже додав правильне зображення Марсу. На це Ілон Маск відповів, що Місяць теж потрібно підкорювати, і користувачі миттєво це поширили. Новину про цей курйоз детально розкрили у korrespondent.net.

Американський астрофізик Ніл Деграс Тайсон. Джерело: twitter.com/neiltyson

Огляд публікацій по темі засвідчив, що насправді медіа, які пишуть про космос, приділяють Місяцю небагато уваги, у порівнянні із Марсом. Мабуть, головна причина криється в тому, що у людства можливість переселитись на Червону планету значно більша, ніж вміститися на крихітному супутнику Землі.

Вікторія Лаврунова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.