Тема пропаганди і маніпуляції була завжди актуальною, а особливо зараз, коли інформаційний простір стає дедалі насиченішим, відрізнити пропаганду від правди стає щораз важче.  Метою пропаганди є вплив на свідомість людей, формуючи певні погляди, емоції та поведінку. Журналістика прагне об’єктивності, незалежності та поширення достовірної інформації, проте, межі між журналістикою та пропагандою часто розмиваються. У цьому матеріалі розглянемо основні методи, як розпізнати пропаганду та не попастися на її гачок.

Перш за все, звертати увагу на джерела. Якщо медіа дотримується журналістських стандартів, його обовʼязком є зазначення джерел у кожній новинній публікації. Коли ви побачите якусь шокову новину і вже будете готові відправляти друзям та знайомим - перечитайте її ще раз, перегляньте посилання на джерела та відкрийте їх. Можливо, ви будете здивовані недостовірними посиланнями або й взагалі - їх відсутністю.

В сучасному світі зростає популярність громадянської журналістики, що означає активну участь громадян у створенні та поширенні новин. Цей підхід є реакцією на зростання доступності технологій і соціальних мереж, які дозволяють кожному стати "журналістом" і розповісти свою історію. Однак разом зі зростанням популярності громадянської журналістики з’являються й певні ризики та небезпеки. Пропонуємо коротко розглянути кілька прикладів громадянської журналістики в Україні, як саме пересічні українці можуть долучитися до створення інформаційного контенту.

З повномасштабним вторгненням видання сатиричних фейкових новин не те що не закрилися, але й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до "арешту пса Патрона" чи новини про зустріч "киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації". Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.

Раніше наші бабусі зберігали вирізки народних рецептів з газет, пізніше ми стали шукати інформацію в Google, а зараз самі лікарі пишуть дописи про кожне захворювання в Instagram. Проте не все так добре, як здається. Люди схильні довіряти неперевіреній інформації, якщо це пише медик. Власне тому з’явилося чимало шахраїв, які наживаються на проблемах своєї аудиторії, видаючи себе за спеціалістів у галузі здоров’я. То як не потрапити на гачок?

«Ти бачив як сьогодні прилетіло по Києву? Там «Труха» щойно виклала відео». І ось ви вже дивитесь і вірите побаченому, хоча прильотів по Києву сьогодні не було. Чому не всій інформації в Telegram потрібно довіряти та де читати правдиві новини?

Гібридна війна з РФ змушує нас постійно спростовувати дезінформацію, відбиватись від фейків і розпізнавати ІПсО. Тут агресору на допомогу приходять не лише псевдожурналісти, а й звичайні громадяни з низьким рівнем медіаграмотності, що поширюють це. Як стати на світлу сторону інфопростору побачимо на прикладі тітоньки Фібі.

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

Війна не ведеться лише на одному фронті. Силову експансію супроводжує культурна, інформаційна, смислова. З повномасштабного вторгнення ми відчули ще потужнішу хвилю кремлівської дезінформації: як направлену усередину, власне на російський народ, так і назовні (Україна, Європа). Однак інформацію можна верифікувати й перевіряти, якщо не самому, то за допомогою спеціальних ресурсів. Хто допомагає не потонути у вирі неправдивої інформації українцям – далі.

На сторінках українських та світових ЗМІ можемо знайти чимало інформації про дослідження структури Венери. І дедалі частіше публікації акцентують увагу на важливості вивчення загадкової планети. У зв’язку з цим і виникає головне питання: наскільки ретельно українські медіа перевіряють інформацію перед оприлюдненням, щоб не ввести в оману своїх читачів. Нумо розбиратися.