Класичні російські казки про «неспроможну державу» — це здебільшого продукт для внутрішнього російського споживача або маргінальної західної авдиторії. Для маніпуляції ж громадською думкою всередині самої України Кремль використовує витонченіші методи обману. Їхнє завдання — посіяти серед українців інфекцію зради та вселити думку, що опір агресору немає сенсу, а українське військо вже котиться у прірву.

Операція Doppelgänger (“Двійник”) стала одним із найбільш задокументованих і технічно складних прикладів дезінформаційної діяльності. Вперше її ідентифікували у вересні 2022 року дослідники EU DisinfoLab та Qurium Media Foundation. За оцінкою корпорації Meta - це наймасштабніша російська операція впливу з 2017 року.

У травні 2023 року BBC оголосила про запуск нового підрозділу – BBC Verify. Це ще одна команда фактчекерів у великому медіа та спроба повернути довіру аудиторії в епоху фейків, deepfake-відео й інформаційної війни. BBC Verify позиціонує себе як «прозорість у дії», адже редакція не лише перевіряє факти, а й показує, як саме це робить. Чи справді формат відкритої верифікації працює? І чим він відрізняється від українських практик боротьби з фейками?

Ще кілька років тому для створення переконливого фейкового відео потрібні були спеціальні навички, час і доступ до складного програмного забезпечення. Сьогодні ж достатньо кількох кліків і в мережі з’являється виступ політика, зі словами, яких він не говорив, або репортаж з події, що  ніколи насправді не відбувалася. Штучний інтелект різко здешевив і прискорив виробництво дезінформації, водночас зробивши її значно переконливішою для масової аудиторії. Отож, фейків стало більше, а чи побільшало способів їх викривати? 

Останні роки медіапростір переживає стрімку трансформацію під впливом генеративних нейромереж, здатних створювати зображення за лічені секунди. Популярність таких ШІ-картинок стрімко зростає, вони дедалі частіше з’являються у новинах, блогах та починають «брати у полон» соцмережі.

У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

У сучасному інформаційному просторі протистояння між фактчекінгом та пропагандою набуло особливої гостроти. Пропаганда, використовуючи фейки та дезінформацію, прагне вплинути на масову свідомість, формуючи викривлене сприйняття реальності. Фактчекінг же виступає як інструмент виявлення та спростування неправдивої інформації. Але чи здатне спростування фейків дійсно змінити думку людей?

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.

Кожен знає поняття «жовта преса». Це медіа розраховані на невимогливих користувачів або ж для тих, хто узагалі не дбає про власну інформаційну гігієну. Такі проєкти не розраховані на людей, які полюбляють якісну журналістику. На просторах українського інтернету можна знайти безліч невеличких сайтів, де публікують конспірологічні теорії і відверту брехню. Але жоден з них не зрівняється за рівнем клікбейту в новинах та статтях з «Корупцією.Інфо».