У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

У сучасному інформаційному просторі протистояння між фактчекінгом та пропагандою набуло особливої гостроти. Пропаганда, використовуючи фейки та дезінформацію, прагне вплинути на масову свідомість, формуючи викривлене сприйняття реальності. Фактчекінг же виступає як інструмент виявлення та спростування неправдивої інформації. Але чи здатне спростування фейків дійсно змінити думку людей?

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.

Кожен знає поняття «жовта преса». Це медіа розраховані на невимогливих користувачів або ж для тих, хто узагалі не дбає про власну інформаційну гігієну. Такі проєкти не розраховані на людей, які полюбляють якісну журналістику. На просторах українського інтернету можна знайти безліч невеличких сайтів, де публікують конспірологічні теорії і відверту брехню. Але жоден з них не зрівняється за рівнем клікбейту в новинах та статтях з «Корупцією.Інфо».

Перш за все, звертати увагу на джерела. Якщо медіа дотримується журналістських стандартів, його обовʼязком є зазначення джерел у кожній новинній публікації. Коли ви побачите якусь шокову новину і вже будете готові відправляти друзям та знайомим - перечитайте її ще раз, перегляньте посилання на джерела та відкрийте їх. Можливо, ви будете здивовані недостовірними посиланнями або й взагалі - їх відсутністю.

Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Від початку повномасштабного вторгення німецький таблоїд Bild здобув популярність в українських журналістів завдяки оперативності та унікальності  опублікованої інформації. Bild бере інтерв’ю з очільниками країн - зокрема з президентом рф Путіним,  має зв’язки з міністерством оборони Німеччини та відслідковує деталі передачі озброєння Україні. Утім для самих німців таблоїд не є виданням, що викликає довіру.

На платформі Telegram функціонує безліч анонімних каналів, які не оприлюднюють інформацію про своїх власників, але полюбляють публікувати новини “з надійних джерел”. Деякі з них працюють під керівництвом Росії, а інші діють у власних інтересах. Нерідко трапляється й таке, що інформація з таких сторінок потрапляє в ЗМІ й активно культивується в суспільстві, що подекуди призводить до паніки — явища кардинально негативного як у мирний, так і воєнний час.

З повномасштабним вторгненням видання сатиричних фейкових новин не те що не закрилися, але й отримали поштовх до нових звершень у інформаційному просторі. З тим як почала зростати кількість фейків від росіян, потреба в опорі їм зросла пропорційно. Окрім класичних методів боротьби з неправдою як фактчекінг, постала й іронізація. Видання з відверто фейковими новинами стали масовими. У такому контексті рівень та “чорнота” гумору в них стала тільки збільшуватися. Тому не дивуйтеся, якщо побачите заклики до "арешту пса Патрона" чи новини про зустріч "киви та прігожина для обговорення актуальної ситуації". Це швидше за все новина зі “Smak” чи подібного видання.