Марта Ковальчук
Опубліковано: 07-10-2022
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Ми миємо руки перед їжею, щоб уникнути інфекції, їмо розумну кількість здорової їжі, щоб почуватися добре. Але чи с такою ж дбайливістю ставимось до споживання інформації – щоб не наїстися інформаційного сміття? Адже так само як ми дбаємо про своє здоров'я, варто захищати свій розум від надлишку інформації. Не тільки фейкової, але й просто зайвої.
Анастасія Погорілець
Опубліковано: 25-05-2022
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.
0
Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне. І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.
Тетяна Гожельна
Опубліковано: 09-01-2019
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Якщо у вас довгий час не припиняє сіпатися око, ви погано спите, систематично страждаєте від нападів паніки й істерії, боїтеся голоду, холоду, застуди, прийдешнього кінця світу й власної тіні, а також думаєте, що живете на самому дні і ніколи в житті звідти не виберетеся – не спішіть звертатися до психотерапевта! Можливо, вам просто слід менше дивитися телевізор, зокрема випуски новин, а ще точніше – на телеканалі “1+1”. Хоча перед трансляцією “ТСН” ніхто не попереджає про можливу загрозу для психічного здоров’я реципієнта, втім на чіпсах і кока-колі теж не пишуть “отрута” відкритим текстом. Будьте певні – те, що зовні виглядає привабливим, не завжди є якісним і корисним.
Павло Александров
Опубліковано: 06-09-2012
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
З давніх-давен людину цікавила кінцева доля світу. Есхатологічні мотиви присутні майже в кожній релігії світу, а пророцтва про загибель людства з’являлися протягом усіє історії і знаходили тисячі прихильників, почасти провокуючи масову паніку. Першим описаним явищем масового страху перед кінцем світу був рік 999, коли європейський світ із жахом очікував прихід антихриста і Страшний Суд […]
Павло Александров
Опубліковано: 08-10-2010
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Помітною кінотенденцією останніх п’яти років стала масова поява трилерів, побудованих не за традиційними канонами „страшної казки”, а за методами реконструкції реальності Кіномистецтво, як продукт масового споживання, завжди було чутливим до суспільних настроїв і уподобань. Домінантна складова комерційного успіху стрічки змушує кінотворців вловлювати хвилю суспільного інтересу, відшукувати ті прийоми та мистецькі образи, які користуються попитом саме […]
Юлія Савостейко, студентка факультету журналістики, м.Львів
Опубліковано: 16-10-2009
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
2
“В історії людства були і більш кровожерливі епохи, але жодна з них не була так просякнута образами насильства, як наша”. Дж. Гербнер Для аналізу мотивів насильства і страху у новинних сюжетах, окреслимо поняття “насильства” та “насильства у медіях”. Тлумачний словник трактує термін “насильство”, як: • Застосування фізичної сили до кого-небудь; • Застосування сили для досягнення чого-небудь, примусовий […]
Ірина Брунова-Калісецька, координатор проекту «Моніторинг дотримання журналістами етичних принципів толерантності і міжкультурного діалогу»
Опубліковано: 25-09-2009
Розділи: №16, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.
7
«Мова ворожнечі» – поширена форма виразу ксенофобії, етноцентризму, расизму в мас-медіях. Але наразі жоден український журналіст не був притягнутий до судової відповідальності через зловживання цією мовою. Чи готове співтовариство журналістів відкрито обговорювати цю тему? Чи для того, щоб були прийняті конструктивні рішення, які б мали реальний вплив на ЗМІ, досить публікації результатів досліджень (так відбувається, […]
Павло Александров
Опубліковано: 25-09-2009
Розділи: №16, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.
1
Страх, шок, тривога, заціпеніння… ось неповний перелік нових журналістських методів впливу на аудиторію У кожній людині живуть дві протилежності: з одного боку – це відкриті або потаємні страхи, з іншого – тяга відчути емоції через переживання страшних подій і, можливо, бажання взяти гору над своїми страхами. На цю особливість людської психіки спрямовані тривожні телесюжети, газетні […]
Ольга Петрунько – канд. психол. наук, ст. наук. співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, м.Київ
Опубліковано: 11-11-2008
Розділи: №01, Агресія і тривога.
0
Аналогічні прийоми психологічного захисту закладені й у “страшних” казках, які дорослі читають дошкільнятам. Зло у цих казках, зазвичай, не є людиною і живе далеко від людей; зустріч з ним майже завжди відбувається не з його ініціативи; воно не з’являються раптово, а попереджає про свою появу, тому до його приходу можна підготуватися, від нього можна врятуватися. […]
Борис Потятиник,
Наталка Габор
Опубліковано: 17-10-2008
Розділи: №01, Агресія і тривога.
0
Є відмінність між журналістською освітою і тим, що ми називаємо медіаосвітою. Найважливіша мета журналістської освіти – допомогти стати журналістом у широкому сенсі слова. Натомість медіаосвіта – не ставить такої мети. Це – як інструкція з користування праскою, в якій обов’язково є розділ про техніку безпеки. Тобто описується, за яких умов цей корисний інструмент стає небезпечним. […]
