В епоху соціальних мереж та цифрових технологій з'являються нові професії, а також нові творці контенту. Щороку перегляд новин в соціальних мережах зростає, а разом з тим популяризуються інфлюенсери. Вони здатні створювати тренди, впливати на суспільну думку, а також охоплюювати багатомільйонну аудиторію. Традиційні медіа стикаються з викликами, зумовленими змінами споживання інформації. Проте, чи зможуть інфлюенсери замінити професійних журналістів у створенні та поширенні новин?

4 вересня 2024 року через ракетний обстріл Львова загинула майже вся сім`я Базилевичів. Живим залишився тільки чоловік, його дружина та троє дітей були вбиті. Важко засуджувати медіа за те, що на час війни вони висвітлюють горе й біль, що несе росія в будинки українців. Українське суспільство потребує бачити  реальність й жорстокість російського терору. Проте чимало медіа зосередили увагу у цій страшній трагедії саме на реакцію Ярослава Базилевича. Його фото, де він плаче, дивлячись на зруйнований дім, опублікували безліч медіа України.

Схвалення воєнних дій росії, наративи про  “братні народи” та інша російська пропаганда – з початком повномасштабного вторгнення український медіапростір просто кишить матеріалами про “зрадників-естрадників” країни. Якщо на початках новини про "зірок-перевертнів" були актуальні, оскільки відображали суспільно важливу тенденцію, то чи доречно слідкувати за їхнім життям на третьому році війни?

За останні декілька років Instagram став потужним майданчиком для популяризації культури, пропонуючи візуально привабливий та легкодоступний формат контенту. Гортаючи свою стрічку, серед мемів і новин, ви натрапляєте на зручну естетичну карусель із нетиповою інформацією про Шевченка, Хвильового та Аллу Горську, ну хіба не чудово? Проте, чи справді такий контент сприяє глибшому розумінню культурних явищ, чи ж ризикує звести їх до поверхового сприйняття? Чи йде на користь українській аудиторії інформація про бурхливе життя Кобзаря, коханок Франка та дозвілля Гоголя? Чи може таким чином ми применшуємо авторитет наших класиків?

Представленість жінок у медіа та теми, в яких вони фігурують, завжди віддзеркалювали актуальні події в країні. Особливо з початком російсько-української війни, зростання кількості військовослужбовиць у війську вплинуло на їхнє відображення у матеріалах. Однак, попри це, також спостерігається зменшення присутності жінок та їхніх поглядів у медіасередовищі, зокрема щодо теми війни. Лише 17 відсотків експертних коментарів у медіа нині надають жінки – вказує соціологія. Натомість на перший план вийшли військові, які є здебільшого чоловіками. Тому залишається актуальним питання, чи взагалі чути голоси військовослужбовиць в інформаційному просторі? А якщо і чути, то що саме?

На марафон «Єдині новини» витрачають шалені гроші. Державна пропаганда - штука недешева, а проте конче необхідна для влади, тому ніхто не збирається на ній економити. За 2023 рік на державний телеконтент було виділено у бюджеті майже 2 мільярди гривень. З них 1.5 мільярда було освоєно.

Нещодавно Міністерство закордонних справ України представило першу у світі дипломатії цифрову речницю – Вікторію ШІ. Новина набула розголосу як в позитивному ключі, так і спровокувало хвилю хейту, причому з абсолютно різних причин. Але в будь-якому випадку такий інноваційний крок в Україні змушує замислитись про перспективи й виклики, які відкриваються перед нами з впровадженням штучного інтелекту в різні сфери суспільного життя.

Журналістські стандарти є основою для будь-якого автора в медіапросторі. Це головні правила того, як готувати матеріали. Їх не так багато, проте дотримуватись цих правил для багатьох є проблемою. Серед українських ЗМІ легко знайти свідомі чи не зовсім порушення цих простих на перший погляд правил.

Зараз месенджер «Telegram» є в телефоні майже кожного українця. Ним користуються люди різного віку та політичних поглядів. Телеграм вже давно вийшов за межі функціоналу класичного месенджера. Крім зручного спілкування платформа надає можливість кожному створити власний канал, на якому можна публікувати будь-які матеріали, часто навіть такі, що є за межами законності. Однак отримувати новини в телеграм - це, відверто кажучи, найзручніший спосіб створення інформаційної бульбашки.

Створити традиційне медіа - справжня морока. Для цього потрібно отримати дозволи, зібрати команду, створити сайт і мати хоча б мінімальне фінансування. Важкість організування ЗМІ призводить до того, що вхід на ринок медіа виглядає досить важким і часто просто не окупається. На противагу цьому важкому шляху існує телеграм - місце свободи в інтернеті. Можна сперечатись щодо наслідків, до яких призводить вседозволеність у цьому месенджері, але не вийде заперечити - телеграм стає популярнішим за традиційні ЗМІ.