Я перечитала десятки текстів — від популярних на “Громадському” до фахових у наукових вісниках за останні роки. І дивним було не те, що проблеми там серйозні, а тому, що вони… ті самі. З року в рік. Публікації минулих років стали для мене не просто джерелом фактів, а своєрідним дзеркалом — через них можна побачити, наскільки (і чи взагалі) змінилася ситуація. І хоча тексти уже не нові, вони актуальні. А отже — зміни або надто повільні, або здебільшого декларативні. Перегляд статтей останнього десятиліття дав змогу побачити сталу картину: основні виклики для журналістських факультетів майже не змінюються.

Щороку українські факультети журналістики випускають сотні дипломованих фахівців — але скільки з них справді готові до реалій сучасних медіа? Ми проаналізували кількадесят публікацій, присвячених проблемам журналістської освіти в Україні, зокрема тексти, опубліковані впродовж останніх десяти років. Попри те, що частина з них була створена значно раніше, порушені в них питання залишаються актуальними й сьогодні. Це свідчить про системність і глибину проблем, які роками залишаються без належного вирішення — від застарілих підходів у викладанні до нестачі практико-орієнтованого навчання.

Структура журналістики зазнає суттєвих змін, прискорених інноваціями та цифровою трансформацією. Журналістська освіта, що абсолютно логічно, попадає під хвилю цих змін і також невпинно трансформується. Традиційні методи викладання поступово відходять у минуле, поступаючись місцем інтерактивним підходам, що враховують специфіку роботи в сучасних медіа. Сьогодні журналістика — це не лише вміння писати якісні тексти, а й здатність працювати з великими обсягами інформації, аналізувати дані, взаємодіяти з алгоритмами штучного інтелекту та розповідати історії у різних цифрових форматах.

Для освітян та студентів відділень журналістики давно не секрет, що журносвіта в Україні потребує трансформацій. Серед головних проблем — прірва між теоретичними та практичними знаннями. У цьому огляді розбираємо погляди медіаекспертів на назрілу проблему.

Українські виші щороку знаходять новітні методи навчання для студентів, щоб рухатися з духом часу. У кожного університету та на кожному факультеті різні підходи. У цьому матеріалі розлянемо принцип роботи студентського телебачення “Franko.TV” на  факультеті журналістики в Львівському національному університеті імені Івана Франка, яке стало для  багатьох студентів робочим майданчиком для навчання безпосередньо роботі телевізійника.

Бракує людей з ідеями, тих, хто може запропонувати щось таке, чого ні в кого нема. Бо рутина, яку перечитуєш щодня, притуплює відчуття гостроти і важливості новин. Журналістика в принципі така штука, яка виснажує, журналістам притаманні творчі вигорання, а натхнення для роботи потрібно звідкись черпати.

Кожного року в Україні проходять журналістські конференції, які привертають увагу не тільки теоретиків, але й практиків. Формат таких зустрічей включає пленарне засідання, секційну роботу, круглі столи, обмін думками та досвідом, публікацію цікавих матеріалів та презентацію нової наукової літератури. Як змінилися українські конференції з журналістикознавства за останні роки? Які питання визнаються дискусійними, які тренди привертають увагу […]

Модне слово “криза”, яке так часто повторюється в суспільстві, з кожним днем має дедалі чіткіші контури в різних сферах життєдіяльності. Бути чи не бути? Займатися й далі журналістикою чи податися в іншу сферу і розпочати все з нуля? Такі настрої трапляються в редакціях, в яких одночасно з поступовим обмеженням свободи висловлення думки згасає і журналістський […]

Чому нас вчить криза? Чи має журналістська спільнота імунітет щодо вірусів професійної непридатності? Який досвід отримали випускники журналістських шкіл? З метою осмислити досвід становлення незалежної журналістики в Україні та трансформації усередині і поза професією “Майстерні громадської критики” спілкувалися з представниками різних поколінь журналістики і журналістської освіти. Їхні думки ми пропонуємо Вашій увазі. Юлія Безносова, випускниця […]

Побачив світ навчальний посібник «Теорія масової інформації та комунікації», який написав доктор філологічних наук, професор Зіновій Васильович Партико. У творчому доробку автора вже понад ста наукових праць, серед – них навчальні посібники «Комп’ютеризація видавничого процесу», «Загальне редагування», монографії «Образна концепція теорії інформації», «Нормативний аспект і автоматизація редагування», конспект лекцій «Галузеве редагування в засобах масової інформації». […]