Наталія Каплун
Опубліковано: 02-11-2023
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Клікбейтні заголовки, фейкові новини та рожеві окуляри - все, що під час війни пропонують недобросовісні журналісти.
Анастасія Погорілець
Опубліковано: 11-10-2022
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Новини потрібно вміти споживати. Особливо, на таку делікатну та психологічно важку тему, як війна. Журналісти-початківці чи «журналісти-хайполюби» полюбляють писати «сенсаційні», «ексклюзивні» новини, після яких піднімається тиск і сивіє пара волосків. А користувачі не завжди вміють фільтрувати те, що споживають, особливо, якщо бачать емоційно насичену інформацію в якісних ЗМІ, яким довіряють. Адже навіть «Радіо Свобода» та «ВВС» не без гріха... Отже, розберемо у формі «шкідливих порад» кілька прийомів як не треба подавати новини:
Марта Ковальчук
Опубліковано: 07-10-2022
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Ми миємо руки перед їжею, щоб уникнути інфекції, їмо розумну кількість здорової їжі, щоб почуватися добре. Але чи с такою ж дбайливістю ставимось до споживання інформації – щоб не наїстися інформаційного сміття? Адже так само як ми дбаємо про своє здоров'я, варто захищати свій розум від надлишку інформації. Не тільки фейкової, але й просто зайвої.
Марта Ковальчук
Опубліковано: 30-05-2022
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
Сьогодні можна з упевненістю сказати, що ті, хто формує стрічки новин, здатні активно впливати на емоції людей. Тому в країні, яка і так перебуває у стані стресу через війну, медіа мали би уникати гіперболізації гіпотетичних загроз, а натомість надавати більше позитивної інформації для збалансування негативного впливу. А користувачі зі свого боку – уникати поширення чуток і відповідально ставитись до вибору інформації.
Павло Александров
Опубліковано: 06-09-2012
Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?.
0
З давніх-давен людину цікавила кінцева доля світу. Есхатологічні мотиви присутні майже в кожній релігії світу, а пророцтва про загибель людства з’являлися протягом усіє історії і знаходили тисячі прихильників, почасти провокуючи масову паніку. Першим описаним явищем масового страху перед кінцем світу був рік 999, коли європейський світ із жахом очікував прихід антихриста і Страшний Суд […]
Ірина Брунова-Калісецька, координатор проекту «Моніторинг дотримання журналістами етичних принципів толерантності і міжкультурного діалогу»
Опубліковано: 25-09-2009
Розділи: №16, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.
7
«Мова ворожнечі» – поширена форма виразу ксенофобії, етноцентризму, расизму в мас-медіях. Але наразі жоден український журналіст не був притягнутий до судової відповідальності через зловживання цією мовою. Чи готове співтовариство журналістів відкрито обговорювати цю тему? Чи для того, щоб були прийняті конструктивні рішення, які б мали реальний вплив на ЗМІ, досить публікації результатів досліджень (так відбувається, […]
Павло Александров
Опубліковано: 25-09-2009
Розділи: №16, Агресія і тривога, Друковані версії, За що критикують медіа?.
1
Страх, шок, тривога, заціпеніння… ось неповний перелік нових журналістських методів впливу на аудиторію У кожній людині живуть дві протилежності: з одного боку – це відкриті або потаємні страхи, з іншого – тяга відчути емоції через переживання страшних подій і, можливо, бажання взяти гору над своїми страхами. На цю особливість людської психіки спрямовані тривожні телесюжети, газетні […]
Ольга Петрунько – канд. психол. наук, ст. наук. співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, м.Київ
Опубліковано: 11-11-2008
Розділи: №01, Агресія і тривога.
0
Аналогічні прийоми психологічного захисту закладені й у “страшних” казках, які дорослі читають дошкільнятам. Зло у цих казках, зазвичай, не є людиною і живе далеко від людей; зустріч з ним майже завжди відбувається не з його ініціативи; воно не з’являються раптово, а попереджає про свою появу, тому до його приходу можна підготуватися, від нього можна врятуватися. […]
Борис Потятиник,
Наталка Габор
Опубліковано: 17-10-2008
Розділи: №01, Агресія і тривога.
0
Є відмінність між журналістською освітою і тим, що ми називаємо медіаосвітою. Найважливіша мета журналістської освіти – допомогти стати журналістом у широкому сенсі слова. Натомість медіаосвіта – не ставить такої мети. Це – як інструкція з користування праскою, в якій обов’язково є розділ про техніку безпеки. Тобто описується, за яких умов цей корисний інструмент стає небезпечним. […]
Ольга Петрунько – канд. психол. наук, ст. наук. співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, м.Київ
Опубліковано: 17-10-2008
Розділи: №01, Агресія і тривога.
1
У дискусіях щодо охорони суспільної моралі від патогенного впливу інформаційного довкілля чи не найактуальнішим є питання про можливі наслідки споживання населенням телевізійної інформації з елементами насильства й жахів. Відповідні фільми — бойовики, трилери, фільми жахів — громадська думка кваліфікує як “соціально небезпечні”, такі, що мають деструктивний вплив на психіку й поведінку глядачів. Особливий наголос робиться […]
