Вже не перший рік проєкт формує наше уявлення про “правильне” схуднення. У цьому матеріалі ми спробуємо дізнатися чи справді це так. Щонеділі о 19:00 на СТБ виходить проєкт «Зважені та щасливі», який демонструє процес фізичних та психологічних змін учасників, які прагнуть схуднути та змінити своє життя. За десять сезонів шоу зарекомендувало себе як одне з найпопулярніших у країні, адже це українська адаптація американського формату “The Biggest Loser”. Популярність шоу підтверджує й реакція глядачів, під дописом з анонсом нового сезону, користувачі писали, що радіють поверненню шоу.

Анонс запуску нового сезону "Холостяка" викликав неоднозначну реакцію у користувачів соцмереж. Одні писали, що обов’язково дивитимуться шоу, оскільки воно популяризуватиме інтеграцію поранених військових у цивільне життя. Інші вказували на недоречність існування подібних проєктів під час війни: «Одні в окопах і збирають на тепловізор, а інші мільйони будуть витрачати на шоу і дівчат», «Дивно все це, два світи…, в країні війна, а тут проєкт "Холостяк"». Організатори проєкту ж, крім нової історії кохання, обіцяли сформувати «національну культуру, дружню до ветеранів та ветеранок». Що з цього вийшло, читайте у матеріалі Медіакритики.

Купівля закордонних форматів та їх адаптація під своїх глядачів стала цілком звичною практикою для українських телеканалів. Майже кожне розважальне телешоу має свій аналог закордоном. Чим же український варіант відрізняється від оригіналу і як адаптували продукт під українську аудиторію. Спробуємо розібратися на прикладі «Холостяка» та «Маски».

Парасоціальні стосунки — це односторонній тип зв’язку, коли одна людина має особисту зацікавленість та емоційну прив’язаність до іншої, водночас об’єкт захоплення може навіть не підозрювати про її існування. За таких умов ця людина знаходить (або створює) для себе образ значимого-іншого, а той, насамперед, слугує для неї, так званим, взірцем, на якого вона прагне бути схожою.

2014 року на «Новому каналі» з’явилася програма, що «розірвала на шматки» серця тисяч українок-підлітків − «Супермодель по-українськи». Про популярність цього реаліті сьогодні свідчать височезні рейтинги. Яке ж на смак шоу із середини та чи поступається воно американському аналогові, спробуємо з’ясувати. Реаліті-шоу як жанр відображає події в максимально наближеній до реальності атмосфері. Глядачам, як виявилось ще […]

26 жовтня 2011 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу К1. За даними «Телекритики», перевірка стосувалася дотримання каналом вимог ч. 2 ст. 62 закону «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 13 закону «Про захист суспільної моралі» під час трансляції реаліті-шоу Big Brother. Голова Нацради Володимир Манжосов зазначив, що у випусках програми […]

  Усі учасники фокус-груп відмітили, що ніколи не дивилися телеканал К1, деякі навіть не знали про його існування або бачили логотип під час проклацування всіх каналів. Більшість також зазначила, що дивитися центральні канали і навряд чи дізнається про якесь шоу, якщо воно виходитиме на київському або нішевому каналі та не матиме сенсаційного промо. Але в […]

Ключовими компонентами таблоїдної журналістики є взаємодія «простих людей» і знаменитостей, інформації та розваг, приватного і публічного. Барбара Крід у своїх медіадослідженнях не піддає сумніву те, що «телевізійні програми створені для того, щоби викликати роздратування у тих, хто вважає себе представником «високої» (highbrow) або елітарної культури». Навіть «середні» (middlebrow) смаки можуть бути ображеними. Крід акцентує увагу […]

«Попередній сценарій» проекту розписували у Варшаві польські та нідерландські консультанти. Впровадженням проекту в Україні займалися три українські криейтери (одного з яких знайшли під час кастингів) та двох нідерландських консультантів. Усього, за словами генпродюсера, над українським “Big Brother” працювало 170 людей, було встановлено 33 камери. Із них – 25 «камер-роботів», чотири камери з операторами по периметру […]

У 1949 році англійський письменник Джордж Орвелл написав культовий роман-антиутопію «1984». У книжці, події якої відбуваються власне у 1984 році, відображено символічний образ Великого Брата, що спостерігає за жителями Лондону, столиці Злітної смуги номер один, провінції Океанії. Великий Брат має доступ до кожного жителя через вмонтовані у всіх кімнатах екрани, що цілодобово працюють на прийом […]