В сучасному світі під час збройного конфлікту кожен, хто має доступ до інтернету, може стати воїном. Таку ідею висловлює у своїй книзі «Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті» Дейвид Патрикаракос. До такої позиції тяжіє й велика кількість українців, які активно ведуть боротьбу на фронтах інформаційної війни. У час глобалізованого суспільства кардинально змінюються і самі ролі у системі поширення інформації: зникає вертикаль «влада-ЗМК-громадськість», а на зміну їй приходить численна кількість ламаних ліній, які сплутуються у лабіринт реальних та ілюзорних впливів. В цьому контексті важливим постає питання: якою тональністю посеред цих голосів має звучати голос медіа.

Наприкінці 80-х років на зорі розквіту всемережжя, Юрген Габермас мріяв, як інтернет стане інструментом звільнення людства від монополізованих масових медіа. Вже через 15 років філософ змінив свою думку і критикував інтернет за фрагментацію та розпорошення нашої уваги. То коли Габермас мав рацію: коли прогнозував об’єднання, чи коли в критикував ізоляцію?

Минуло 25 років з часу виходу в світ книги “Патогенний текст”.  За цей час концепт увійшов у науковий вжиток, передусім дослідників медіа, які вивчали рекламу, віртуальну агресію і насильство (про авторів трохи згодом). Тобто концепт жив своїм життям і є сенс подати наше сьогоднішнє його розуміння. Ми також розглядаємо запропоновані міркування як наш внесок у філософію […]

Ще у далекому 1984 Ліотар опублікував есей “Могила інтелектуала” (Jean-François Lyotard, “Tombeau de l’intellectuel et autres papiers”, у деяких перекладах − “Смерть інтелектуала”). Втім виглядає, що тільки останні кілька років, коли хвиля за хвилею світом прокочується популізм, глибинно справджується це сумне пророцтво французького філософа. Зокрема й в Україні. Багато інтелектуалів, яких заслужено вважають моральними авторитетами […]

У невеликих американських містечках (та й доволі великих теж) задекларована зарплатня репортера на початковому етапі роботи становить 28-35 тисяч доларів. Звісно, за українськими мірками – це божевільні гроші, які заробляють лише досвідчені топи. За американськими ж стандартами оплати праці йдеться про доволі смішні кошти, що далеко не втекли від мінімумів і допомоги безробітним. Водночас навіть […]

Хіба може щось, варте уваги, траплятися щотижня? Медії як хронометр. Зрощення функцій відлічування та описування часу.

Спробуємо спрогнозувати результат президентських виборів у США (8 листопада 2016 р.). Причому використаємо для цього не карти таро і не кавову гущу, а таку незвичну у цих випадках річ, яку у США прийнято називати медіа-екологією. Якщо довіритися поглядам медіаекологів на суспільство, сформоване телебаченням, то мав би виграти Дональд Трамп. І ось чому. Згрубша йдеться про […]

Журналістика не лише зазнала глибокої трансформації завдяки зростанню впливу її громадянського різновиду, вона стає заручницею схильності аудиторії до самоінформування. Супермасової аудиторії, яка звикає користуватись глобальними інформаційними потоками, сформованими значною мірою нею ж, із усіма відповідними наслідками.

מאט. 27.25) דמו יהיה עלינו ועל ילדינו) Лексикографічні інтерпретації мас і їх комунікації дуже узагальнені. Тож, аби відслідкувати та відновити ледве помітні нюанси значень, краще звернутися до першоджерел. У нашому випадку ними, вочевидь, можуть бути найдавніші пам’ятки сакрального характеру. У Біблії зустрічаємо два слова на означення великої кількості людей – «охлос» і «демос». Тривалий час, […]

Поданий нижче текст є рефлексією на тему почутої лекції «(Дез)інформаційні війни» Світлани Матвієнко – дослідниці медій, викладача факультету інформації та медіа-досліджень в Університетi Західного Онтаріо. З часу Арабських революцій, після акції з окупації Уолл-Стріт та особливо –  після української  Революції гідності, бере свій початок тенденція романтизації нових медій та соціальних мереж.  Їх розглядають як сукупність […]