Швидкий розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій змінив спосіб, у який люди формують свою онлайн-ідентичність. AI-аватари та цифрові двійники – це інноваційні інструменти, які дозволяють користувачам створювати віртуальні образи, що не лише відображають їх зовнішність, а й можуть моделювати поведінку, емоції та індивідуальний стиль спілкування. Соцмережі стають майданчиком для експериментів з новими формами самовираження, що […]

Штучний інтелект (ШІ) поступово змінює наш медіапейзаж, охоплюючи різноманітні сфери — від соціальних мереж до новинних агрегаторів і голосових помічників. Однак із розвитком технологій виникає питання щодо того, як ці алгоритми можуть відтворювати гендерні стереотипи або навіть змінювати уявлення про гендерну ідентичність. Алгоритми соціальних мереж базуються на великих масивах даних, зібраних з інтернету. Ці дані […]

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в журналістику, трансформуючи методи збору, обробки та подачі інформації. Сучасні редакції використовують ШІ для автоматизації рутинних завдань, таких як розшифрування інтерв'ю, моніторинг новинних стрічок та аналіз великих обсягів даних. Наприклад, інструменти на основі ШІ, як-от Transkriptor, дозволяють швидко та точно перетворювати аудіо- та відеоматеріали на текст, що значно економить час журналістів.

У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

Всі ми натхненні розвитком штучного інтелекту і охоче використовуємо його в повсякденному житті. Очевидно, що його глобалізації немає сенсу упиратись, тож всім великим корпораціям так чи інакше потрібно адаптуватись до нововведень та інтегрувати їх в свою роботу. Так само очевидно, що робити потрібно це вкрай обережно, досліджуючи алгоритми ШІ та безперервно тестуючи їх. Одними з головних аудиторів мають бути саме журналісти, адже саме вони (як четверта влада) регулюють порядок денний інфопростору.

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Штучний інтелект (ШІ) стає дедалі важливішим інструментом у роботі медіа. Його застосування охоплює автоматизацію рутинних процесів, аналіз даних, персоналізацію контенту й навіть створення журналістських матеріалів. Проте впровадження ШІ викликає низку питань щодо його впливу на якість інформації, етику та майбутнє професії.

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.

У цьому матеріалі поговоримо про те, що загрожує традиційним медіа, про топ слів у медіа 2025 та який формат цього року обирати для видання найліпше.

Технологічний прогрес, що прискорюється з кожним роком, ставить журналістику перед новими викликами. Чи варто журналістам боятися конкуренції з боку нейромереж, чи ж вони будуть незамінними помічниками, що спростять процес створення контенту? Як медіа вже сьогодні використовують можливості ШІ і які зміни це викликає в роботі редакцій – про все це студентка факультету журналістики  дізнавалася у Бориса Потятиника, професора Школи журналістики УКУ.