Уляна Потятиник
Опубліковано: 12-10-2025
Розділи: Огляди, аналітика, Свобода і цензура.
0
Молодим читачам варто нагадати, що RT (колишня Russia Today, в Україні — недоступна) – міжнародний медіаресурс, що фінансується російською державою і, цілком прогнозовано, з моменту створення у 2005 році була рупором кремлівських наративів. У контексті війни Росії проти України одним із таких пропагандистських наративів, які послідовно поширює онлайн-служба RT (rt.com), є спотворене уявлення про суб’єктність […]
Марія Бондаренко
Опубліковано: 21-04-2025
Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
0
У березні 2025 року світова медіаспільнота вибухнула обуренням через публікацію еротичного роману Daddy’s Little Toy авторки з Австралії Лорен Тесолін-Мастроси, відомої під псевдонімом Тори Вудс. Ця історія — приклад того, як художня вигадка, що перетинає моральні та етичні межі, може призвести не лише до медійного скандалу, а й до реальних юридичних наслідків для авторки.
Святослав Сапєгін
Опубліковано: 03-04-2024
Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
0
Популярність та прибутковість Twitter зіштовхнулася з проблемами, коли власником соцмережі став мільярдер та винахідник Ілон Маск. У багатьох користувачів та організацій з’явилися сумніви щодо того, чи рухається Twitter у правильному напрямку.
Анастасія Жулкевич
Опубліковано: 21-09-2022
Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
0
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, буквально щодня з’являються нові й нові блокування, погрози про видалення та тіньові бани сторінок українських блогерів та користувачів.
Російська пропаганда роками використовуває твір Джорджа Оруелла «1984» як список інструкцій. Оруеллівський «Новояз» чи «новомова» стали невіддільним інструментом російської пропаганди. Детальніше про те, що таке «Новояз», для чого він потрібен та які слова вже втратили свої оригінальні визначення — читайте у матеріалі.
Павло Александров
Опубліковано: 16-03-2022
Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Свобода і цензура.
0
Ми зібрали думки, які відображають основні меседжі щодо російсько-української війни російських опозиційних публіцистів. Більшість із них були авторами та гостями на радіо «Эхо Москвы», яке, незважаючи на помірковану опозиційність, було ліквідоване російською владою вже за декілька днів після початку вторгнення в Україну. Зараз вони переважно ведуть свою діяльність в соцмережах, насамперед – в Telegram та YouTube-каналах. Більшість із них перебувають закордоном, проте дехто продовжує працювати в Росії на свій страх і ризик.
Бездіяльність Марка Цукерберга стосовно усіх негативних наслідків користування його продуктом безпосередньо впливає на наше життя. Досьє Facebook — це проблема не лише конгресу США чи Європейського Союзу. Однією із найбільш уразливих країн є саме Україна, адже серйозні прогалини у функціонуванні Facebook стають у нагоді нашому сусідові у веденні гібридної війни.
Інтернет для журналістів тепер став і платформою для поширення контенту, і джерелом інформації, і засобом спілкування. Та попри щоденне використання мережі, ми ще не до кінця зрозуміли усі нюанси її роботи, не кажучи вже про даркнет. Згадки про нього зазвичай зустрічаються поряд із повідомленнями про злив даних, торгівлю зброєю та інші нелегальні оборудки. Та чи справді ця мережа була створена для полегшення життя злочинцям і що там роблять журналісти? Будемо розбиратися.
Марія Примич
Опубліковано: 19-01-2022
Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.
0
2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня. На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова. Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.
Після штурму Капітолію низка соцмереж, зокрема Фейсбук та Твіттер, заблокували аккаунти Дональда Трампа. Думки щодо цього розділилися: хтось підтримав рішення компаній, а хтось засудив, вважаючи цей крок цензурою та наступом на свободу слова. А когось злякало те, що соцмережі тепер сильніші за президента США. Які висновки із цієї ситуації може зробити для себе Україна?