Реальні ситуації на прикладі ТСН, "Київ 24" і hromadske показують що мем може пройти своєрідний "ланцюжок": спочатку виникнути на просторах мережі, потім стати елементом публікації а згодом створити нову хвилю обговорення.

Ще недавно TikTok для багатьох асоціювався насамперед із танцями і розважальними відео. Сьогодні українські медіа використовують цю платформу як окремий канал поширення новин. Щоправда, матеріал для TikTok не можна просто взяти і перенести із сайту у вертикальне відео. Саме тому довгий текст перетворюється на короткий сценарій, заголовок на перші секунди кліпу, а частину контексту доводиться передавати через монтаж і субтитри. Як саме українські редакції перетворюють звичну форму новини для TikTok і що при цьому лишається від традиційної журналістики?

Я не знаю точно, коли це почалося — напевно, ще під час пандемії, коли люди масово сиділи по домівках, а TikTok тільки починав набирати обертів, бувши тоді ще більш камерним і затишним простором. Але сьогодні це перетворилося на справжній неконтрольований бум. Вертикальні відео є буквально в кожній соціальній мережі, захопивши весь цифровий світ. Суть цього […]

Чи може двадцятирічний блогер впливати на політичні погляди молоді не менше, ніж провідні американські телеканали? Ще кілька років тому таке питання здавалося радше риторичним. Сьогодні ж відповідь дедалі частіше шукають у TikTok, YouTube та Discord, де мільйони переглядів збирають уже не телеведучі, а цифрові автори на кшталт Dean Withers.

Все більше людей не читають новини на сайтах, а просто питають у чат бота. Це швидко і зручно. Але дослідження показують, що майже половина таких відповідей містить помилки. Розбираємося, чому цей тренд важливий і для читачів, і для самих медіа. Коли ви востаннє відкривали сайт новинного медіа? А коли питали щось у ChatGPT? Схоже, для молоді друге стає звичнішим - і це підтверджують цифри.

Новина стає коротшою, швидшою і візуальнішою. Те, що ще кілька років тому редакція могла пояснювати у великому тексті, сьогодні часто перетворюється на хвилинне відео або ж короткий допис. Медіа змінюють не лише майданчики, на яких працюють, а й сам спосіб розповідати про події. Причина - зміна поведінки аудиторії. Читач дедалі рідше цілеспрямовано виділяє окремий час на споживання новин. У такій конкуренції редакції доводиться пояснювати головне швидше, простіше й у форматі, який здатен зупинити увагу хоча б на кілька секунд. Саме соціальні мережі стали середовищем, у якому ця зміна проявилася найсильніше.

Уявімо звичайний вечір. Гортаємо стрічку в Telegram і раптом бачимо назву своєї вулиці. У списку місць, куди нібито ось-ось вдарить Росія. Саме такий допис 26 липня 2026 року поширили щонайменше 26 Telegram-каналів. Майже слово в слово. Серед них були й канали з мільйонною аудиторією. Наприклад, «Реальна Війна», на яку, як видно на скріні ІМІ, підписано понад 1,5 мільйона людей. А хто ж автор? Першоджерелом виявився анонімний канал «ЄРадар». Офіційних повідомлень Повітряних сил з такими переліками ІМІ не знайшов. Згодом частина каналів тихенько прибрала вулиці зі своїх постів. І жодного пояснення.

Часто відкриваючи зранку новинні сайти ми бачимо приблизно один і той самий перелік дуже схожих між собою новин. Змінюється заголовок, фотографія, кілька абзаців, але факти майже ідентичні. Складається враження, що всі редакції одночасно вирішили розповісти саме про це. Іноді так і є. Але чому незалежні одне від одного видання часто приходять до рішення розповісти аудиторії про одну й ту саму подію і чому їхні матеріали так сильно схожі?

Соцмережі давно перестали бути місцем, де ми просто гортаємо стрічку після важкого дня чи спілкуємося з друзями. Якщо замислитися, значна частина подій нашого життя тепер відбувається тільки онлайн. Люди знайомляться, сваряться, оголошують про важливі рішення, діляться особистим і публічно реагують на події саме в соцмережах. Те, що ще нещодавно залишалося дописом у стрічці, за кілька годин може стати темою для розмов у реальному житті.

Сьогодні глибокий розбір художньої книжки часто перетворюється на складний візуальний і звуковий перформанс. Письмові аргументи критика тепер тісно переплітаються зі звуковими доріжками, фоновою музикою, кінематографічною анімацією, графічними схемами та емоційним закадровим голосом. Як сучасний літературний огляд остаточно перестав бути просто текстовою рецензією і чому такий синтез різних форматів докорінно змінює наше звичне сприйняття літератури.