За останні декілька років Instagram став потужним майданчиком для популяризації культури, пропонуючи візуально привабливий та легкодоступний формат контенту. Гортаючи свою стрічку, серед мемів і новин, ви натрапляєте на зручну естетичну карусель із нетиповою інформацією про Шевченка, Хвильового та Аллу Горську, ну хіба не чудово? Проте, чи справді такий контент сприяє глибшому розумінню культурних явищ, чи ж ризикує звести їх до поверхового сприйняття? Чи йде на користь українській аудиторії інформація про бурхливе життя Кобзаря, коханок Франка та дозвілля Гоголя? Чи може таким чином ми применшуємо авторитет наших класиків?

На марафон «Єдині новини» витрачають шалені гроші. Державна пропаганда - штука недешева, а проте конче необхідна для влади, тому ніхто не збирається на ній економити. За 2023 рік на державний телеконтент було виділено у бюджеті майже 2 мільярди гривень. З них 1.5 мільярда було освоєно.

Журналістські стандарти є основою для будь-якого автора в медіапросторі. Це головні правила того, як готувати матеріали. Їх не так багато, проте дотримуватись цих правил для багатьох є проблемою. Серед українських ЗМІ легко знайти свідомі чи не зовсім порушення цих простих на перший погляд правил.

Зараз месенджер «Telegram» є в телефоні майже кожного українця. Ним користуються люди різного віку та політичних поглядів. Телеграм вже давно вийшов за межі функціоналу класичного месенджера. Крім зручного спілкування платформа надає можливість кожному створити власний канал, на якому можна публікувати будь-які матеріали, часто навіть такі, що є за межами законності. Однак отримувати новини в телеграм - це, відверто кажучи, найзручніший спосіб створення інформаційної бульбашки.

Створити традиційне медіа - справжня морока. Для цього потрібно отримати дозволи, зібрати команду, створити сайт і мати хоча б мінімальне фінансування. Важкість організування ЗМІ призводить до того, що вхід на ринок медіа виглядає досить важким і часто просто не окупається. На противагу цьому важкому шляху існує телеграм - місце свободи в інтернеті. Можна сперечатись щодо наслідків, до яких призводить вседозволеність у цьому месенджері, але не вийде заперечити - телеграм стає популярнішим за традиційні ЗМІ.

По-справжньому український контент панував у пісенних чартах та трендах «Youtube» недовго. Цей період тривав перші два-три місяці повномасштабної війни, коли тренди були переповнені україномовними відео та піснями.

У наших медіа здавна існує проблема інклюзивності. Правильно та коректно висвітлювати проблеми та особливості людей з інвалідністю вміють далеко не всі. Найчастіше журналісти хочуть викликати таким матеріалом у читача співчуття. У таких сюжетах розповідають історію того, як людина отримала інвалідність і як вона з нею живе, або радше «виживає». Саме розповідаючи історії військових, журналісти зловживають тиском на жалість, спонукаючи суспільство до хибної реакції, яка часто дратує військовослужбовців. Більшість не знає, як правильно реагувати на людину з протезом або ж у кріслі колісному.

Згадаймо, як ще з перших днів повномасштабного вторгнення росії чимало людей зверталися до російських матерів. Тоді Україна розпочала величезну інформаційну кампанію з метою припинення війни та заклику до свідомості в сусідній країні, яка здійснила напад. Однак сьогодні важко не помітити, що вже ніхто не намагається апелювати до росіянок. Це викликає питання, що ж сталося?

Щороку 26 лютого відзначають День кримського спротиву російській окупації, а отже це привід для медіа поговорити про Крим, киримли і кримськотатарську культуру. Але є й інстаграм-проєкти, акцент яких завжди чи майже завжди — на кримськотатарській тематиці. Про них і поговоримо.

Справжнім джерелом «вибухових» новин став телеграм. На 2023 рік у цьому месенджері діє 33 тисячі українських каналів. Часто їх автори є анонімними, що робить телеграм ідеальним місцем для розгону російських психологічних операцій. Українські медіа бездумно «рерайтять» свіжі інфоприводи, забуваючи про журналістські стандарти.