Межа між блогерством та журналістикою щороку стає дедалі розмитою. Залишається спостерігати та прогнозувати, як це вплине на стандарти журналістики і на рівень фейкової інформації в медіапросторі.

У сучасному медіапросторі, коли поширення інформації відбувається в «один клік», так само швидко розповсюджуються й тренди. Останнім часом в різних соцмережах, а особливо в ТікТок активно поширюється тема квадробінгу. Вірусні відео, де люди імітують тварин, набирають мільйони переглядів. У цьому огляді ознайомимося з новою «гілкою» субкультури, розберемося, звідки пішли квадробери та як сприймати це явище з погляду медіаграмотності.

Вибори очільника Білого дому традиційно привертають увагу не лише громадян США, а й інших держав, які пильно спостерігають за вітрами змін. Питання російсько-української війни хоч і не входить до списку нагальних для американських виборців — передбачувано, вони висловлюють більшу тривогу в питаннях незаконних іммігрантів та внутрішніх проблем — але і не покидає новинних стрічок американської преси. У цьому огляді ми проаналізуємо контексти та відтінки, у яких американські медіа згадують Україну та російську агресію напередодні президентських виборів у США.

Покоління, що зростало під гнітом Радянського союзу, за допомогою повсякденного спілкування передало своїм нащадкам значну кількість прорадянських звичок та мовних кальок, а ще призвичаїло нас дивитись та цитувати радянські фільми. На ці ж граблі наступають українські медіа, що несвідомо пропагують українцям нового покоління повертатися до способу спілкування радянського режиму, цитуючи радянські фільми та застосовуючи культові радянські фрази в українському інформаційному просторі.

На початку війни підтримка польського народу неабияк допомогла оговтатися українським біженцям, що залишили домівку і відправилися у невідомість. Проте, багато чого змінилося з того часу. Між Україною та Польщею ще до війни було багато конфліктних питань, які потребували тривалого часу та зусиль для вирішення. Зараз, зважаючи на кількість українців в Польщі та допомогу, надану біженцям, ці питання все частіше піднімаються польським народом. Звичайно, не без спекуляцій. Але, усе це дає значний вплив як на дипломатичні стосунки країн, так і на особистісні між українцями та поляками. Як змінилось висвітлення польськими медіа війни в Україні та чи впливає на це російська пропаганда - читайте далі.

За останні три роки блогосфера в Україні дещо змінилася: блогери-мільйонники, які висвітлювали власне життя й бізнес, тепер зосередилися на підтримці ЗСУ. Дехто виїхав за кордон, хтось волонтерить і допомагає донатами, а інші взяли до рук зброю. Редакція Фокус вирішила оцінити, як війна вплинула на сферу блогінгу, через онлайн-рейтинги, де головне слово за читачами. До стандартних критеріїв ще додали «підтримка Україні та ЗСУ» та показник «зашкварності». Якщо показник останнього високий, то блогер може не потрапити до списку.

Тема пропаганди і маніпуляції була завжди актуальною, а особливо зараз, коли інформаційний простір стає дедалі насиченішим, відрізнити пропаганду від правди стає щораз важче.  Метою пропаганди є вплив на свідомість людей, формуючи певні погляди, емоції та поведінку. Журналістика прагне об’єктивності, незалежності та поширення достовірної інформації, проте, межі між журналістикою та пропагандою часто розмиваються. У цьому матеріалі розглянемо основні методи, як розпізнати пропаганду та не попастися на її гачок.

В епоху соціальних мереж та цифрових технологій з'являються нові професії, а також нові творці контенту. Щороку перегляд новин в соціальних мережах зростає, а разом з тим популяризуються інфлюенсери. Вони здатні створювати тренди, впливати на суспільну думку, а також охоплюювати багатомільйонну аудиторію. Традиційні медіа стикаються з викликами, зумовленими змінами споживання інформації. Проте, чи зможуть інфлюенсери замінити професійних журналістів у створенні та поширенні новин?

4 вересня 2024 року через ракетний обстріл Львова загинула майже вся сім`я Базилевичів. Живим залишився тільки чоловік, його дружина та троє дітей були вбиті. Важко засуджувати медіа за те, що на час війни вони висвітлюють горе й біль, що несе росія в будинки українців. Українське суспільство потребує бачити  реальність й жорстокість російського терору. Проте чимало медіа зосередили увагу у цій страшній трагедії саме на реакцію Ярослава Базилевича. Його фото, де він плаче, дивлячись на зруйнований дім, опублікували безліч медіа України.

Схвалення воєнних дій росії, наративи про  “братні народи” та інша російська пропаганда – з початком повномасштабного вторгнення український медіапростір просто кишить матеріалами про “зрадників-естрадників” країни. Якщо на початках новини про "зірок-перевертнів" були актуальні, оскільки відображали суспільно важливу тенденцію, то чи доречно слідкувати за їхнім життям на третьому році війни?