В Україні постійно з’являються нові можливості для вивчення української мови. Приміром, різноманітні навчальні курси, медіапроєкти, блоги, онлайн-уроки, мобільні додатки та навіть ігри сприяють не лише легкому і швидкому засвоєнню мови, але й роблять цей процес веселим та цікавим. Тому сьогодні ми підготували для вас підбірку крутих застосунків, які неодмінно стануть в пригоді!

Перш за все, звертати увагу на джерела. Якщо медіа дотримується журналістських стандартів, його обовʼязком є зазначення джерел у кожній новинній публікації. Коли ви побачите якусь шокову новину і вже будете готові відправляти друзям та знайомим - перечитайте її ще раз, перегляньте посилання на джерела та відкрийте їх. Можливо, ви будете здивовані недостовірними посиланнями або й взагалі - їх відсутністю.

Як для медіапорталів, так і загалом для українців закордоном мова - це один з головних способів презентувати свою країну. Ми переглянули низку українські медіа в декількох країнах: Чехії, Польщі, Словаччині та Нідерландах, і в цьому огляді виділили декілька з них, врахувавши як найвідоміші ресурси, так і менш відомі.

Станом на 2024 рік цілком реально нарахувати кілька десятків фільмів українського виробництва про війну, адже для нас боротьба триває вже 10 років. Однак іноземні постановники починають реагувати на цю тему лише зараз: не так активно й масштабно, як вітчизняний кінематограф, і, можливо, не завжди в тому плані, в якому б нам хотілося, але факт залишається фактом. Хтось займає чітку позицію й не боїться говорити прямо, а хтось згадує про все побіжно.

У сучасному світі, з його переповненим інформаційним простором, медійникам доводиться знаходити нові методи для привернення уваги аудиторії до важливих соціальних питань, як от збори на підтримку Збройних Сил. В умовах, коли стандартні засоби комунікації втрачають свою ефективність, медійники та креативні особистості вдаються до оригінальних способів взаємодії з аудиторією.

Заголовки завжди цікавлять найбільше. Це саме те, що на що звертає увагу читач при перегляді стрічки новин. Якщо заголовок не «чіпляє» – не очікуйте, що ваш матеріал хтось прочитає, яким би цікавим він не був. Але чи завжди такий алгоритм є корисним?

Ми звикли, що іноземці зображають українців у фільмах або як бандитів, або як неосвічених селян, які тільки приїхали до великого міста. Вочевидь, це викликає неприємні емоції. Але значно гірше, коли так само недолуго нас зображають самі ж українці.

Минуло два роки з початку повномасштабного вторгнення в Україну, проте російська пропаганда не втрачає свою активність. Навпаки, вона зберігає свою потужність, наповнюючи інформаційний простір спотвореними реаліями та міфами. Правдивість подій та справжні розміри ситуації можуть ставати неясними через потік дезінформації, що перекриває їхню сутність. Тому важливо активно розкривати та розвінчувати російські міфи та фейки, оскільки вони не лише спотворюють історію, але і впливають на формування світогляду та образу ворога.  Розглянемо кілька прикладів проєктів, які руйнують російські міфи та викривають фейки.

Нинішню інформаційну епоху вже важко уявити без блогерів, інфлюенсерів та різних медійних особистостей, що впливають на порядок денний. Подобається це нам, чи ні, але їхні слова та дії часто впливають на аудиторію, деколи суттєво. Блогери зараз і блогери до 24.02.2022 — подекуди абсолютно різні люди, адже війна внесла свої корективи. І хтось змінив свою позицію, думки та висловлювання, а хтось дотримується проросійських цінностей, що й раніше. Пропонуємо невеликий огляд українських блогерів, який, на наш погляд, характеризує деякі тенденції в українській блогосфері щодо ставлення до російського контенту.

На відміну від друкованого видання чи телебачення, необов’язково мати профільну освіту чи досвід роботи, щоб самостійно створити інтернет-блог й писати в ньому про все, що заманеться. Через це зараз можна знайти блог, форум або профіль в соціальній мережі практично на будь-яку тему, і автору кожної з таких платформ кортить поділитися зі світом власною думкою. Робить він це, зазвичай, у форматі відомого жанру журналістики — рецензії.