Цьогорічні Марші рівності у Києві та Львові, що відбулися 14 червня, стали знаковими для України, поєднавши відстоювання прав ЛГБТК+ спільноти з вираженням солідарності з українськими військовими, які відкрито ідентифікують себе як ЛГБТК+. До події долучились зірки шоу-бізнесу, військовослужбовці та іноземні представники, як-от працівники посольств. Також у Києві одночасно проводилась “Хода на захист сім’ї, дітей та України”, а у Львові навколо маршу зібралися противники руху. Близько 2000 учасників були присутніми на подіях, що активно висвітлювали медіа. Широкий розголос та гостра реакція на ці події вкотре засвідчили, наскільки актуальним залишається питання стандартів висвітлення ЛГБТ-тематики українськими медіа.

Фото: Радіо Свобода

Медіа, які висвітлюють ЛГБТ-тематику, мають керуватися принципами незаангажованості та професійної етики, уникаючи стереотипів та особистих переконань автора, що можуть підігрівати гомофобію. Згідно посібника “Як писати про ЛГБТ”, називати своїх героїв так, як вони самі готові себе називати: не називай нікого так, як би тобі не хотілося, щоб тебе називали.

Загалом українські медіа, такі як Суспільне, Українська правда, Радіо Свобода, Hromadske коректно висвітлюють прайди. Вони забражують ці заходи як правозахисні акції, спрямовані на досягненні прав для ЛГБТК+ спільноти. Деякі наголошують, що проведення Маршу рівності та його медійне висвітлення є прикладом прагнення України до європейських цінностей, де повага до прав людини є однією з основних. Як пише Українська Правда, фокусом цьогорічного Місяця гордості стало посилення євроінтеграційного курсу України. Заходи проводять під офіційним девізом Європейського союзу “Єдність у різноманітті”.

Суспільне Культура популяризує ідею вступу України до ЄС, зокрема через публікацію про історію Прайд-місяця – “щорічно у червні відзначають Прайд-місяць. Розповідаємо, як з’явилася традиція його святкування, звідки походить термін “прайд”, коли в Україні розпочали проводити Марші рівності та як підтримати спільноту ЛГБТК+”.

Не обійшлось без протестів у Львові та альтернативного маршу у Києві “Хода на захист сім’ї, дітей та України”, організаторами якого, згідно видання “Новинарня”, була ГО “Всі разом”.До противників долучились представники чи симпатики партії “Братство”, “Правої молоді”, “Карпатської січі”.

У своєму матеріалі “Новинарня” пише: “Одночасно на Майдані Незалежності відбувалася так звана “Хода на захист сім’ї, дітей та України”, яку організувала громадська організація “Всі разом”. Її учасники, переважно у балаклавах на обличчях, виступили “за право захищати традиційні українські цінності”.

Основним медіаресурсом громадської організації, що традиційно виступає проти прайдів ЛГБТ є сайт ГО та асоціація журналістів “Новомедіа”. Однією з місій яких є – “Виконання функції сполучної ланки між церквами і релігійними організаціями та засобами масової інформації, щоб допомогти їм налагодити діалог та усунути конфронтацію.” Також організації виступають за заборону пропаганди гендерної концепції та унормування ідей ЛГБТ.

В недавній публікації Новомедіа, “Суспільне” перетворюється на пресслужбу лгбт? Лист до Наглядової ради і Комітету з питань свободи слова”,міститься посилання на думку ГО “Всі разом” з наголошенням на “професійності” українських медіа, зокрема “Суспільне”.

“На думку громадської організації «Всі разом!», Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ), відома як «Суспільне» порушує Закон України «Про суспільні медіа України». А саме, пропагуючи та популяризуючи символіку та ідеї неомаркситських ліворадикальних політичних рухів. До прикладу, у червні, на честь так званого «Місяця гордості» мовник офіційно задекларував свою редакційну політичну позицію підтримки лгбт-угрупування.”

У статті автор публікації застосовує дещо маніпулятивну назву “лгбт-угрупування” на ознаку ЛГБТ-спільноти, як для позначення груп, які становлять загрозу громадському порядку. Та суб’єктивне зауваження, що «Суспільне не робило ніяких публічних декларацій на підтримку сім’ї чи привітання з Днем сім’ї, 15 травня».

Цьогорічні Марші рівності показали, що українські медіа стають більш відкритими до теми ЛГБТК+. Але традиційно актуальними залишаються прояви мови ворожнечі та маніпуляції. Кожен має право на свої погляди, як і право їх змінювати. Медіа ж повинні інформувати чесно (достовірно, збалансовано, неупереджено тощо), не розпалюючи конфлікти, попри свої переконання.

Мар’ян Курса, студент факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.