Сьогодні достатньо кількох тисяч лайків і репостів, щоб будь-який допис у соцмережах почав виглядати переконливо. Контент, який швидко набирає перегляди, лайки та коментарі, здається правдивішим сам по собі, незалежно від того, що в ньому насправді. У результаті цифри під публікаціями часто стають важливішими за сам зміст.

Останні роки медіапростір переживає стрімку трансформацію під впливом генеративних нейромереж, здатних створювати зображення за лічені секунди. Популярність таких ШІ-картинок стрімко зростає, вони дедалі частіше з’являються у новинах, блогах та починають «брати у полон» соцмережі.

Відео завжди слугували хорошим доказом, оскільки можна було зафіксувати події та надати візуальне свідчення, проте з появою штучного інтелекту (ШІ) ця довіра до свідчення про різні події через відеоконтент стрімко руйнується. Сьогодні розвиток  технології deepfake (глибинної підробки), face swap (заміни обличчя), voice-AI (синтезу голосу) та full-AI video (повністю згенерованого відео) дозволяють створити контент, що повністю замінюють реальність. Будь-яка особа може бути трансльована у вигаданій ситуації, вимовляти будь-які слова, або ж розмовляти мовою, якої раніше ніколи не говорила.

Вони завжди знають «правду» та роздають «дієві поради». Постійно приписують собі по кільканадцять несправжніх освіт, «неймовірний досвід» та нескінченні самопроголошені звання. Мова йде про так званих «фахівців», які часом з’являються в медіапросторі з гучними та впевненими думками на дуже різні теми, галасуючи про свою безсумнівну «експертність». Але як відрізняти справжніх спеціалістів від псевдоекспертів, якщо останнім часто вдається переконати сотні тисяч людей у власних фейкових регаліях?

У світі соціальних мереж може трапитися будь-що. Уявіть, що ви прочитали відгук про певний товар, готель, компанію або ж чийсь коментар на підтримку політика. І наче нічого дивного в цьому нема, крім одного... Коментатор на фото – ви! У вашого «двійника» інше ім’я, інше місто проживання, інший сімейний статус та інша професія. Але... ваше обличчя. Знайомтеся, це — бот.

У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.

Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Від початку повномасштабного вторгення німецький таблоїд Bild здобув популярність в українських журналістів завдяки оперативності та унікальності  опублікованої інформації. Bild бере інтерв’ю з очільниками країн - зокрема з президентом рф Путіним,  має зв’язки з міністерством оборони Німеччини та відслідковує деталі передачі озброєння Україні. Утім для самих німців таблоїд не є виданням, що викликає довіру.

В сучасному світі зростає популярність громадянської журналістики, що означає активну участь громадян у створенні та поширенні новин. Цей підхід є реакцією на зростання доступності технологій і соціальних мереж, які дозволяють кожному стати "журналістом" і розповісти свою історію. Однак разом зі зростанням популярності громадянської журналістики з’являються й певні ризики та небезпеки. Пропонуємо коротко розглянути кілька прикладів громадянської журналістики в Україні, як саме пересічні українці можуть долучитися до створення інформаційного контенту.