У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

Як ШІ з’явився у житті людей

Ідея штучного інтелекту (ШІ) бере свій початок у середині ХХ століття, коли науковці почали створювати алгоритми, здатні імітувати людське мислення. У 1956 році термін “Artificial Intelligence” було вперше запропоновано на Дартмутській конференції, що стало відправною точкою для досліджень у цій галузі. Перші програми ШІ були доволі примітивними — вони розв’язували математичні задачі та грали в шахи, але вже тоді науковці почали шукати способи використання комп’ютерного аналізу для обробки та перевірки інформації.

Коли у 2010-х роках ШІ набув більш технологічного вигляду, великі технологічні компанії, такі як Google, Facebook і Microsoft, почали застосовувати його можливості для модерації свого контенту. Спочатку це було спрямовано на боротьбу зі спамом і шкідливими матеріалами, однак згодом алгоритми стали використовуватися і для виявлення фейкових новин.

Чому фейкові новини поширюються так швидко

Фейкові новини створюються для впливу на громадську думку. Зі зростанням соціальних мереж та цифрових медіа їхня поширеність збільшилася в рази. Причин на це чимало. у цифровому світі дезінформація може стати вірусною за лічені години. Алгоритми платформ, такі як Facebook, Instagram та TikTok, просувають контент на основі популярності, а не достовірності. Дезінформація часто створюються таким чином, щоб викликати сильні емоції (страх, гнів, шок), що збільшує їхнє поширення. Алгоритми цих платформ зчитують підвищення цікавості до цього контенту і просувають його у маси. На жаль, не всі користувачі перевіряють інформацію перед тим, як нею поділитися, що в результаті створює павутину з фейкових новин.

Дезінформація може мати серйозні наслідки для цілого соціуму. Фейкові новини розколюють суспільство, провокують ненависть і недовіру між різними групами населення. Антивакцинаторські кампанії, які заперечують зміни клімату чи пандемії COVID-19 – яскраві приклади того, як фейки впливають на реальні рішення людей.

Особливе підвищене поширення фейків відбувається під час виборчих кампаній.  Найбільш відомий приклад – вплив фейкових новин на президентські вибори у США 2016 року, коли Росія поширювала дезінформацію через соцмережі.

Політики часто використовують неправдиві новини, щоб дискредитувати своїх конкурентів, зменшуючи довіру виборців до них. Місцеві пропагандисти у 2016-2017 роках у М’янмі через соціальні мережі розповсюджували фейкові новини з метою дискредитації мусульман-рохінджа, що призвело до ескалації насильства.

Під час гібридної війни, фейки – найголовніша зброя агресора. Їх використовують для впливу на міжнародну політику, дестабілізації країн та формування потрібних наративів. Після російського повномаштабного вторгнення в Україну у  2022 році Кремль використовує методи фактчекінгу для поширення дезінформації, створюючи ілюзію перевірки фактів. Однак,  поширюючи неправдиву інформацію, вони не лише заплутують аудиторію, а й підривають авторитет справжніх фактчекерів.

Крім того неправдиві новини можуть поширюватися і на інші сфери, такі як фондовий ринок, медицина та на міжнародні зв’язки між державами.

Чому традиційні методи у перевірці недостатні

Перевірка фактів та подання лише правдивої інформації завжди була важливою складовою журналістики. Однак традиційні методи у перевірці фактів сьогодні не завжди дають очікуваний результат. Ручна перевірка інформації – це трудомісткий і повільний процес, особливо у цифрову епоху, коли інформація поширюється зі швидкістю світла. Кількість новин, контенту у соціальних мережах та інформаційних матеріалів постійно зростає, і навіть великі редакції не можуть перевірити всі потенційні фейки вручну.

Також варто зважати на те, що люди можуть помилятися або мати упередження, які впливають на сам процес перевірки інформації.

Фальшива інформація поширюється значно швидше, ніж правда. Наприклад, дослідження MIT показало, що неправдива інформація у “Twitter”(зараз він перейменований на “Х”) поширюється в 6 разів швидше, ніж правдива.

До того ж не завжди можливо швидко отримати достовірну інформацію чи офіційний коментар щодо певної новини, особливо в умовах криз або військових конфліктів, в якому зараз перебуває Україна.

Через ці обмеження необхідний технологічний підхід, що дозволяє швидко і точно перевіряти факти.

Приклади використання ШІ у боротьбі з фейками

Штучний інтелект (ШІ) дозволив нам автоматизувати процес виявлення фейків, використовуючи сучасні алгоритми та великі масиви даних.

1. Компанія “Google” розробила “Google Fact Check Tool” яка дозволяє не лише журналістам, а і звичайним користувачам швидко знаходити перевірену інформацію. Програма використовує алгоритми штучного інтелекту для аналізу ключових тверджень у статтях і зіставляє отримані дані з надійними джерелами, такими як “Reuters” або “Associated Press”. Зручність цього проекту полягає в тому, що він є у вільному доступі і користуватися ним можна через платформу “Google Fact Check Explorer”, яка допомагає швидко знаходити підтверджені або спростовані новини.

2. Компанія “Meta”(в минулому “Facebook”) активно використовує штучний інтелект для виявлення неправдивої інформації у себе на сторінках. Їхні AI-моделі аналізують мільйони постів щодня та оцінюють їхню достовірність. Завдяки системі “DeepText”, яка аналізує тексти на понад 20 мовах, компанія виявляє потенційно небезпечний або маніпулятивний контент і блокує його. У 2020 році “Facebook” видалили 7 мільйонів постів із фейками про COVID-19, завдяки алгоритмам ШІ.

До того ж “Meta” у партнерстві з “Microsoft” розробили “Deepfake Detection Challenge”, щоб навчити ШІ розпізнавати змінені відео. Алгоритми аналізують обличчя, зміну пікселів та можливі ознаки редагування, щоб виявляти підроблений контент. Щоб отримати доступ до цієї програми , кожен користувач повинен мати обліковий запис на “Amazon Web Service” (AWS) після чого можна спробувати його перевірити.

3. Компанія “BBC” теж активно використувує можливості штучного інтелекту у своїх цілях. Технологія “The Juicer” збирає інформацію з надійних джерел та аналізує її, щоб надати об’єктивну картину подій.

Фото: “BBC”

Виклики для ШІ у фактчекінгу

Хоча штучний інтелект значно полегшив роботу під час перевірки фактів, все ж його робота не ідеальна. Фейки можуть бути надзвичайно витонченими, і ШІ не завжди здатний правильно розпізнати тонкощі людської мови, такі як сарказм, іронія або приховані маніпуляції. У випадках, коли фейкова новина базується на реальному факті, але спотворює його через маніпулятивну подачу, то ШІ може не завжди ідентифікувати це. Деякі новини складно класифікувати як правду чи брехню без глибокого розслідування, а постійна і швидка еволюція дезінформації змушує оновлювати алгоритми, на що потрібен час.

Алгоритми, що створюють фейкові відео та зображення, стають дедалі досконалішими. ШІ-детектори поки що не ідеальні й можуть помилково ідентифікувати реальний контент як фейковий або навпаки.

Люди, які поширюють фейки, вчаться обходити фільтри ШІ, використовуючи кодифіковану мову. Наприклад, у соцмережах алгоритми блокують певні ключові слова, тому дезінформатори починають писати їх з пробілами, цифрами чи емодзі.

Хоч ШІ значно прискорює перевірку фактів, багато людей все ще більше довіряють саме людському експертному аналізу, а не алгоритмам. Якщо система штучного інтелекту помиляється, то це може призвести до зниження довіри до всієї системи фактчекінгу.

Багато алгоритмів спочатку розроблялися для англомовного контенту, тому вони можуть бути менш точними у перевірці новин на інших мовах.

 Як покращити ефективність фактчекінгу

Найкраща модель боротьби з фейками – це гібридний підхід, де ШІ виконує перший рівень перевірки, а експерти-люди аналізують неоднозначні або складні випадки.

Фейкові новини ефективно поширюються через низьку інформаційну грамотність людей. У школах і вишах варто запровадити курси з фактчекінгу та розпізнавання маніпуляцій аби підвищити їх критичне мислення.

Люди, які стикаються з неоднозначними джерелами інформації повинні знати, де перевіряти її , наприклад: “The Washington Post Fact Checker” (англомовна платформа) та “StopFake” (українські ресурси). А співпраця між світовими урядами, технологічними компаніями та незалежними фактчекерами допоможе ефективніше боротися з дезінформацією на глобальному рівні.

Блокчейн може фіксувати оригінальне джерело новини, що ускладнить маніпуляції. А достовірні видання зможуть реєструвати свої матеріали у блокчейні, що зменшить поширення підроблених новин.

Роман Шадура, студент факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка.

Comments are closed.