Як за вбивцями спостерігає світ: інформаційна пастка російського «військового перевороту» Пригожина

Ігор Бурко

Опубліковано: 26-06-2023

Розділи: Огляди, аналітика.

0

24 червня 2023 року відбулось «збройне повстання» найманців та вбивць ПВК Вагнера за наказом їхнього лідера, яке, врешті-решт, не мало жодного практичного результату. Окрім інформаційного. Вкотре росіянам вдається привернути увагу української та світової авдиторії до власних проблем, немов відволікаючи або даючи марні надії на обнадійливі для нашої країни наслідки. Цей феномен можна вважати «телеграмним інтерактивним кіно».

«Чим більше говорите, тим краще вас чують» або як підтримувати увагу іноземців до війни в Україні

Соломія Притула

Опубліковано: 10-06-2023

Розділи: Огляди, аналітика.

0

З моменту повномасштабного вторгнення минуло понад рік. Якщо на початку війни про нас говорив весь світ, дізнаючись щодня нове про Україну, її людей та безліч проблем, з якими ми стикнулися, то зараз увага іноземців дещо знизилась. Багато хто питається в українців за кордоном, чи війна з росією ще триває і це, насправді, сумно.

З гумором про серйозне: образ російського військового у сюжетах «Телебачення Торонто»

Антон Клименко

Опубліковано: 03-12-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

З початком Великої війни український сектор YouTube почав стрімко розвиватися: блоги українізуються, з’являється чимало нових оригінальних каналів та форматів. Є на цьому ринку і «старожили», як-от «Телебачення Торонто», один із найпопулярніших у своєму жанрі. Як автори Торонто висвітлюють війну у своїх сюжетах – тема для цілого дослідження. У цьому ж матеріалі  розглянемо окремий аспект – образ російського війська у сюжетах "Телебачення Торонто".

Російське ІПсО: що це таке і як з цим боротися

Ярослав Бедрій

Опубліковано: 10-11-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Росія зробила ІПсО частиною свого повномасштабного вторгнення, і, як показує дійсність, психологічні настрої є дуже важливою складовою перемоги чи поразки у війні. Сучасні засоби протидії психологічним операціям є надзвичайно актуальним питанням. Саме про них іде мова у цьому матеріалі.

Від іхтамнєтов до часткової мобілізації. Як Кремль пояснює присутність свого війська в Україні

Антон Клименко

Опубліковано: 05-11-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

На початку листопада 2022 амбіції Кремля істотно зменшились. Путін досі запевняє, що спецоперація йде за планом. Втім, його риторика змінилась. Тепер російський режим дедалі більше говорить про захист Л/ДНР «у рамках Конституцій» та наполягає на перемовинах. Але з чого все починалось? Де були та чого хотіли війська РФ в Україні останні вісім років? Згадуємо, розбираємось і цитуємо брехню Путіна.

То ось, що таке крінж! Або топ-5 фейків про війну з Україною

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 08-10-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Фальсифікація, містифікація.

0

У кожного є якесь хобі. От, наприклад, в російських провладних журналістів хобі вигадувати фейкові новини про Україну. Інколи вони настільки зашкварні, що, можливо, навіть самі автори не сподіваються, що в них повірять. Але після чергового «успіху» в них з’являється азарт і вони продовжують «творити» з більшими обертами. Тож давайте розберемо 5 поширених фейків, вигаданих росЗМІ, про російсько-українську війну.

Нова мова російсько-української війни

Антон Клименко, Микола Кучер

Опубліковано: 04-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика.

0

У статті ми подали своє бачення дефініцій, якими слід послуговуватися тим, хто пише про війну росії проти України, щоб сформувати коректне й чітке розуміння того, що насправді відбувається в центрі Європи у 21 столітті.

Інформувати не можна лякати. Як знайти баланс при висвітленні війни в Україні?

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 25-05-2022

Розділи: Агресія і тривога, За що критикують медіа?, Огляди, аналітика.

0

Від свободи слова до мови ворожнечі – один крок. І розрізнити, де чітка межа між цими явищами, іноді буває складно. Журналісти часто грішать хейтспічем у своїх текстах, а читачі ще частіше грішать його несвідомим споживанням. Інколи аудиторія навіть не бачить проявів мови ворожнечі чи порушення професійних стандартів автора, адже настільки звикає до такого викладу інформації, що приймає це за належне. І це прикро, адже такі матеріали є шкідливими для суспільства. Вони на підсвідомому рівні підривають соціальну згуртованість, спричиняють дискримінацію і можуть призвести до гірших наслідків, як-от насильство, цькування тих чи інших соціальних груп.

Як російська пропаганда демонізує Україну та виправдовує війну

Владислав Білозеров

Опубліковано: 18-03-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Пропаганда задля просування своїх геополітичних інтересів завжди була пріоритетом режиму Путіна. На поширення потрібних Кремлю наративів Росія витрачає величезні фінансові та людські ресурси. Але попри критичну важливість для Росії інформаційного впливу, її пропагандистські спецоперації часто провалюються: або долаючи поріг абсурдності, або просто заплутуючись в аргументації, що призводить до непослідовності та суперечливості версій. Тож чи виконує […]

Дискримінація, українська агресія та «західна накачка». Чому Росія має напасти на Україну – версія російських ЗМІ

Ярослав Іваніщев

Опубліковано: 07-02-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Огляди, аналітика.

0

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.