Українське суспільство пройшло багато етапів після початку повномасштабного російського вторгнення: від «2-3 тижні» до «всюди зрада». Безумовно, що настрої в суспільстві випливають з поточного ходу воєнних дій, їхньої тривалості та суміжних аспектів. Не всі усвідомлюють масштаби та інструменти, які використовує рф для перемоги у інформаційній складовій війни. Не всі бачать реальну загрозу в звичних сторіз улюблених блогерів.

Фото: Pexels

The Moscow Times зазначає, що у законі про бюджет росії на 2024-2026 роки державна пропаганда отримає рекордне фінансування у розмірі 121,3 млрд рублів. рф робить висновки з кожного етапу інформаційного протистояння та використовує все більше методів для впливу на російську, західну та українську авдиторії. Якщо фейки стали для нас більш зрозумілим та помітним явищем, то розпізнати вовка в овечій шкурі на екрані свого смартфону вдається не всім. Блогери в сьогоднішніх умовах – потужний рупор для донесення інформації великій кількості людей.

Наявний авторитет дає їм змогу транслювати ідеї, що безпосередньо стосуються війни та формують у читачів певні думки. Хтось активно показує свою громадянську позицію та використовує цей ресурс на користь держави: поширює правду про воєнні злочини рф, закриває волонтерські збори, підтримує дух та віру серед народу. Хтось позиціонує себе відверто протилежно. Та найбільша загроза – нейтральні за тематикою блогери, які за емоджі українського прапора в шапці профілю ховають російську методичку.

Варто розуміти, що отримати гроші можна не лише за пряму підтримку дій рф, а й за більш завуальований негативний посил. Наприклад, блогер/ка виходить у сторіз і заявляє, що останніми днями дуже розчарована, обстріли виснажують, а влада і далі продовжує красти/брехати/займатися не тим, що важливо. Хтось може зазначити, що це лиш поточна думка людини без точних прописаних кимось претензій. В цьому і полягає проблема. Адже без конкретних прізвищ, цифр та доказів СБУ до тебе навряд чи завітає, а от панічних настроїв серед читачів і грошенят в кишені, мабуть, побільшає. Особливо безглуздо заперечувати це з однаковим текстом у різних «лідерів думок».

Фото: jobnytuj.profi

У хід йдуть і фото/відео, що тригерять на емоції, але не відповідають реальним подіям в Україні, і акцент на тому, що найбільше болить. Російська пропаганда вже не так активно просуває безглузді та неправдоподібні для українців наративи. Набагато краще працює інша схема:

• береш реальну проблему/поширену думку;
• перекручуєш та гіперболізуєш її без жодної конкретики та рішень;
• додаєш трагічності та спрямовуєш на вразливу авдиторію.

Вуаля! У Фейсбуці репости, в діректі повідомлення про підтримку, а на кухні точаться розмови про «все пропало».

Людину, що виснажена емоційно та фізично, легко переконати у найгірших сценаріях та підштовхнути до потрібних дій чи навпаки бездіяльності. От росіяни цим і користуються.

Фото: jobnytuj.profi

Хтось робить це свідомо, хтось є частиною ефекту доміно. Та суть незмінна – повірити у те, що все справді погано, набагато легше ніж розібратись у ситуації та докласти хоч якихось зусиль для її вирішення.

Опитування USAID-Internews показало, що рівень критичного мислення українців знизився у 2023 році. Показник «Вміння відрізняти дезінформаційні матеріали» становив лише 8% серед опитаних. Варто відзначити у 2022 році це були 14%, а у 2021 – 21%. Початок повномасштабної російсько-української війни з величезною кількістю новин вніс свої корективи в інформаційну гігієну. Проте подальше зменшення схоже спровоковане свідомим вибором звідки брати інформацію. Численні телеграм-канали з анонімними власниками, псевдоофіційні сторінки та «інфлюенсери-політологи» знаходять своїх читачів та активно промивають їй мізки.

Не варто писати їм обурливі коментарі чи образи в особисті повідомлення, бо Meta сприймає це лише як активність та просуває цей контент. Перш за все, відпишіться від таких осіб, не покращуйте їм статистику, заохочуйте до цього друзів та інформуйте свою нехай маленьку, але авдиторію. Інститут репутації в Україні працює не найкращим чином, але це можна і варто змінювати. Можливо, тоді блогери незаконно не рекламували б казино з низкою порушень і жахливими наслідками для суспільства. Можливо, в Спартака Субботи через 10 місяців після викривального розслідування навряд чи була б 161 тис. підписників. Або ж Тетяна Пренткович не відповідала: «Нам можна!» на питання щодо виїзду її хлопця-волонтера на Мальдіви. І хоч в останній ситуації з юридичної точки зору все може бути законно, питання етики та моралі залишається відкритим.

У соцмережах звичайно ж є гідні уваги блогери, думки яких варто читати та поширювати. Тут важливі декілька моментів:

1. Сім раз подумай – один опублікуй

Інфлюенсери повинні нарешті усвідомити свій вплив та прийняти відповідальність за те, що транслюють. Зараз у багатьох це відбувається частково. Коли заробляєш зі свого контенту, отримуєш нагороди чи інші переваги, то ти блогер до якого прислухаються тисячі, а іноді й сотні тисяч. Коли ж помиляєшся, дієш легковажно та завдаєш шкоди, то перетворюєшся у звичайну людину з правом на власну думку, маленьким блогом та незаслуженим хейтом від інших. Публікувати тези про відсутність майбутнього в Україні та корупцію у кожному кабінеті не краще ніж поширювати фото прильотів, локації з пораненими військовими чи конкретними російськими наративами. Конструктивна критика потрібна і важлива у комплекті з холодним розумом та своїм вкладом у вирішення цих проблем. Бо поділитись емоціями з друзями – це не розвести паніку на величезну авдиторію, що для когось може стати останньою краплею.

2. Сім раз прочитай – один пошир.

Відповідальність лежить і на підписниках, які обирають який контент просувати. Фільтруйте те, що читаєте та не спішіть ділитись неперевіреною інформацією. Вмикайте критичне мислення і використовуйте бот «Перевірка» для виявлення фейкових новин. Варто пам’ятати, що кожен інфлюенсер став популярним на ваших вподобаннях, коментарях та репостах. Якщо його діяльність негативно впливає на суспільство і грає на руку ворогу, у силах авдиторії забрати в нього цю владу. Якщо ж навпаки, підтримуйте та просувайте тих, до кого варто дослухатися.

Пригадаймо, як блогерка Євгенія Гавришенко у дописі поділилась роздумами щодо «зрадоньки», яка підозріло одночасно та масово завірусилась в соцмережах. Скріни з телеграм-каналу «Цифровая армия россии», що займається ІПсО, внесли ясність у невипадковість таких тез. Небайдужість читачів та, зокрема, репости відомих осіб повернули віру багатьом українцям.

Фото: yivhaa

І гривнею, і лайком

Підтримка зборів стосується не лише коштів, а й вашої активності. Дехто з блогерів стверджує, що волонтерські збори шкодять їхній статистиці та сприяють тіньовому бану. Та насправді на це впливає безпосередня реакція авдиторії. Лайкнути сторіз та надіслати емоджі для алгоритмів Інстаграму в рази краще ніж просто прогорнути.

Соцмережі завжди мали вплив на людей, та під час війни стали ще й потужним інструментом для інформаційного протистояння. Навіть, на перший погляд, невинний гумористичний рілс буває підготованою маніпуляцією. Ворог вчиться і використовує різні стратегії, тому його пропаганда може непомітно просочитись і через улюблені сторіс за ранковою кавою.

Аліна Черник, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.