Світ змінюється на наших очах, і однією з сил, що його змінює є штучний інтелект. ШІ проникає у всі сфери нашого життя, і медіа не є винятком. Від написання новин до персоналізації контенту – штучний інтелект стає невід'ємною частиною нашого інформаційного поля. Ще кілька десятиліть тому люди й уявити не могли, що новини зможуть писати машини. Однак сьогодні штучний інтелект активно використовують в медіа-індустрії, змінюючи звичні для нас формати споживання інформації: від соціальних мереж до новинних порталів. Сьогодні ШІ-алгоритми здатні створювати відеоролики, писати новини та аналізувати громадську думку.  

У листопаді 2023 відомий американський журнал «Sports Illustrated» втрапив у гучний скандал – його звинуватили у тому, що він публікує статті, створенні за допомогою штучного інтелекту. Ба більше, їхніми авторами є фейкові люди, фотографії яких можна знайти на сайті, що продає згенеровані ШІ світлини.

Багатьох користувачів приголомшила багатофункціональність чат-боту GPT. Вже за два місяці про нього дізналися усі, хто бодай трохи цікавиться медіатехнологіями. Реакцію людей можна поділити на два типи: одна частина вражена сучасними здібностями ШІ та бачить у ньому великий потенціал, інша – непокоїться, що ChatGPT відбере в них роботу. Насамперед йдеться про журналістів, копірайтерів та розробників контенту.

Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну змусило кожного українця на своєму рівні зробити внесок у перемогу над ворогом. Зокрема, українська IT-індустрія доклала чималих зусиль, щоб її наблизити. Тож на цій хвилі почали з’являтись різноманітні благодійні артпроєкти та колекції NFT, які під час війни суттєво допомагають збирати кошти в підтримку України, людей, котрі постраждали та допомогу для ЗСУ. Ба більше, привертають увагу світового загалу на ситуацію в Україні.

Лише 60 років тому молодий науковець Пітер Наур вперше використав словосполучення “наука про дані”, а вже у XXI столітті наука про дані стала однією із найцікавіших та найперспективніших у світі. Такий стрімкий розвиток насамперед пов’язаний із тим, що 90% цифрових даних у світі згенеровано протягом останніх двох років. Отже перед нами постало питання: як дати лад терабайтам цифрової інформації?

Нещодавня новина зі світу фактчекінгу - Гугл перевірятиме зображення на правдивість. Відтепер під час пошуку фото у Google Images під зображенням можна буде побачити мітку «Перевірка фактів», з підсумком роботи незалежних фактчекерів. Зрештою, фотофейки це найпоширеніша форма неправдивих повідомлень. Які ще є інструменти для перевірки зображення на правдивість?

З початком введення воєнного стану припинилося функціонування багатьох реєстрів. Чи означає це, що журналістика даних втратила актуальність? Ні, адже держані реєстри й портали з відкритими даними не є єдиними джерелами для медійників. Окрім того, за останні місяці з'явилися нові формати взаємодії між даними й аудиторією в Україні.

28 жовтня 2021 року ми вперше почули про метаверс з вуст засновника однієї із найбільш впливових технологічних компаній світу Марка Цукерберга. Тоді відомий бізнесмен повідомив, що перейменовує компанію Facebook у Meta. Однак ця подія ознаменувала не так зміну назви, як визначила план розвитку інтернету на наступні десятиліття, а саме створення нового віртуального світу — метаверс.

Віртуальна реальність (Virtual reality, далі – VR) – технологія, що облетіла й вразила весь світ. І не перестає вражати: у червні 2020 року інженери з Чиказького університету придумали, як генерувати у віртуальної реальності температурні відчуття, використовуючи особливості людського організму. За допомогою запахів у VR можна буде відчути спеку і холод. Коли такі технології вже на порозі, їхнє впровадження у різні професійні галузі – питання часу. Мова піде про одну з таких – VR-журналістику.

Як показав сумний досвід із пандемією COVID-19, прогнози та плани людства можуть змінитися за декілька тижнів. Сфери, які раніше не виділялися популярністю (виробництво антисептиків), зараз стають дедалі успішнішими, а ті, яким прогнозували велике майбутнє (івент-менеджмент, туризм), ще не скоро зможуть реабілітуватися. Прогноз – це всього лише припущення, яке можна порівняти з уявним експериментом Ервіна Шредінгера: доки майбутнє не відбудеться, припущення одночасно і можливе, і неможливе. Спробуємо визначити, на який розвиток журналістики варто очікувати та що зміниться у наших редакціях у найближчі десятиліття.