Виклик чи можливість: як журналісти використовують штучний інтелект

Олександра Кучечук

Опубліковано: 02-01-2024

Розділи: Нові технології медіа.

0

У листопаді 2023 відомий американський журнал «Sports Illustrated» втрапив у гучний скандал – його звинуватили у тому, що він публікує статті, створенні за допомогою штучного інтелекту. Ба більше, їхніми авторами є фейкові люди, фотографії яких можна знайти на сайті, що продає згенеровані ШІ світлини.

Те, що із авторами «Sports Illustrated» щось не так, запідозрило видання «Futurism». Воно виявило, що чоловіка з ім’ям Дрю Ортіс, який дописував до «Sports Illustrated», просто не існує. Згідно з його біографією, він любить природу та проводити час на фермі, однак в жодних соцмережах Дрю Ортіса немає. Після розслідування «Futurism» інформація про таємничого автора зникла і з самого «Sports Illustrated», а вже незабаром генерального директора холдингу «The Arena Group», який є видавцем журналу, звільнили.

Фото зі статті «Futurism»

Однак не всі приклади використання ШІ закінчуються так фатально. Американський чоловічий журнал «Men’s Journal», яким володіє той же холдинг «The Arena Group», раніше теж опублікував декілька текстів, які створив ШІ. Серед них, наприклад, матеріал із порадами для людей, які захоплюються бігом, та публікація із заголовком «Найкращі способи для чоловіків старше 40 років зберегти м’язи». Статті були створені на основі даних з архіву щомісячного журналу «Men’s Fitness», який пов’язаний із виданням «Men’s Journal». У цих матеріалах вказують, що вони написані «із використанням інструментів глибокого навчання в поєднанні з великою мовною моделлю OpenAI». Також видання зазначає, що цю публікацію перевірила редакційна команда.

Загалом журналісти використовують інструменти штучного інтелекту доволі давно. Чи не найвідомішим прикладом можна вважати робота-репортера Heliograf, якого видання «The Washington Post» почало використовувати у 2016 році. Під час Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро Heliograf опублікував приблизно 300 коротких репортажів та заміток, що дало можливість журналістам сконцентруватися на довших матеріалах, що потребували аналізу. Загалом за перший рік свого існування «The Washington Post» опублікувало близько 850 статей за допомогою робота-репортера.

Після Олімпійських ігор Heliograf використовували для висвітлення виборчих перегонів та футбольних ігор у середній школі округу Колумбія. Під час президентських виборів у 2020 році у нього з’явилася нова функція: «The Washington Post» вперше почало публікувати аудіооновлення результатів виборів за допомогою штучного інтелекту. Heliograf автоматично додавав оновлення, які стосувалися теми виборів, до політичних подкастів видання. Цю інформацію зачитував голосовий помічник на основі штучного інтелекту, а згодом слухачі могли прослухати персоналізовані новини, які залежали від їхнього місцеперебування.

Не менш надихає історія інформаційного агентства «Associated Press», яке, впровадивши в роботу редакції платформу Wordsmith, змогло готувати майже в 15 разів більше фінансових звітів. Штучному інтелекту написання подібних матеріалів дається значно краще ніж людині – комп’ютер не втомлюється передивлятися сотні сторінок сухих даних та не нудиться, коли вкотре пише стандартні квартальні звіти. Коли «Associated Press» перейшло до автоматизації деяких процесів, воно прагнуло дати можливість журналістам менше зосереджуватися на цифрах, а більше часу приділяти написанню якісних матеріалів, з якими точно не впорається ШІ. Такий підхід не забрав роботу у жодного працівника, але натомість допоміг звільнити приблизно 20% часу журналістів.

Погляньмо також на дещо сучасніший приклад. У травні 2022 року фінський суспільний мовник «Yle» вирішив спробувати перекладати новини українською мовою, адже через повномасштабну війну Росії проти України багато українців вимушено переїхали до Фінляндії. Виданню було складно знайти журналістів, які б вільно володіли українською та фінською мовами. На той час «Yle» вже пропонував новини фінською, шведською, англійською та російською. Команді мовника вдалося створити інструмент, який за допомогою різних типів програмного забезпечення перекладав публікації, написані фінською мовою. Згодом тексти, які штучний інтелект переклав українською, переглядали журналісти, що володіли обома мовами, та редагували їх.

Фото – скріншот україномовної версії сайту «Yle»

Завдяки такому підходу «Yle» зміг публікувати статті українською значно швидше, ніж якби кожну новину власноруч писали журналісти. «З комп’ютером ця пара людей [йдеться про журналістів, які знали фінську та українську] була набагато могутнішою», — розповів проєктний менеджер «Yle» Яркко Рюнянен.

Яка основна відмінність між позитивними кейсами «The Washington Post», «Associated Press» й «Yle» та провалом «Sports Illustrated»? Якщо коротко, то перші три медіа не приховували те, що зробити певну роботу їм допоміг ШІ. Водночас «Sports Illustrated» зняв із себе відповідальність та повністю довірився штучному інтелекту: журнал дозволив собі вводити читачів в оману, ніяк не виділяючи штучно створені матеріали, а також не дуже переймався тим, як пише ШІ. Цей випадок – хороший приклад того, як не треба.

Щоб таких історій було менше, відповідальні ЗМІ вже почали працювати над тим, аби ввести правила для використання подібних технологій. Команда «Nieman Lab» проаналізувала рекомендації щодо ШІ, які опублікувала низка переважно американських та європейських ЗМІ. Огляд цих правил може стати для інших журналістів певним посібником, який допоможе розробити та запровадити інструкції з використання штучного інтелекту у їхніх редакціях. Ці новітні стандарти мають багато спільного: зокрема, редакції наголошують, що використовувати ШІ у журналістиці можна винятково під наглядом людини, а ваші читачі обов’язково повинні знати, якщо матеріали були створені за допомогою штучного інтелекту.

Яка ж тут мораль? Навряд чи варто відразу класти хрест на використанні ШІ у журналістиці – тут є багато підводних каменів, але ще більше перспектив. Якщо обережно і з розумом, то можна пробувати віддавати найнуднішу роботу маленькому роботизованому помічнику. Але не намагайтеся обдурити свою аудиторію – найімовірніше, у вас не вийде.

Олександра Кучечук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.