Питання авторського права на твори, створені штучним інтелектом, є одним із найактуальніших у сфері інтелектуальної власності. Нинішня система авторського права не готова до таких викликів, що призводить до правової невизначеності. Сьогодні у різних країнах світу не існує єдиного підходу до вирішення цього питання. Практика реєстрації авторських прав на твори, створені за допомогою ШІ, різниться залежно від національного законодавства та судової практики.

Світ змінюється на наших очах, і однією з сил, що його змінює є штучний інтелект. ШІ проникає у всі сфери нашого життя, і медіа не є винятком. Від написання новин до персоналізації контенту – штучний інтелект стає невід'ємною частиною нашого інформаційного поля. Ще кілька десятиліть тому люди й уявити не могли, що новини зможуть писати машини. Однак сьогодні штучний інтелект активно використовують в медіа-індустрії, змінюючи звичні для нас формати споживання інформації: від соціальних мереж до новинних порталів. Сьогодні ШІ-алгоритми здатні створювати відеоролики, писати новини та аналізувати громадську думку.  

Нещодавно Міністерство закордонних справ України представило першу у світі дипломатії цифрову речницю – Вікторію ШІ. Новина набула розголосу як в позитивному ключі, так і спровокувало хвилю хейту, причому з абсолютно різних причин. Але в будь-якому випадку такий інноваційний крок в Україні змушує замислитись про перспективи й виклики, які відкриваються перед нами з впровадженням штучного інтелекту в різні сфери суспільного життя.

Штучний інтелект заполонив ледь не все, що нас оточує: Coca-Cola і HELL ENERGY випускають напої, згенеровані ШІ, в Україні чат-боти завдяки штучному інтелекту розпізнають обличчя колаборантів, а в Німеччині планують запустити радіостанцію, якою повністю керуватиме ШІ. Але чи не найбільше дискусій і навіть скандалів породжує використання штучного інтелекту на книжковому ринку.

Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Якщо 2023 був роком широкого знайомства з ШІ, то 2024 — рік його всебічного вивчення й інтеграції в найрізноманітніші сфери, зокрема в медіа. Сьогодні журналісти вже використовують можливості штучного інтелекту для створення новин, фактчекінгу, роботи з великими даними, репортажистики й розслідувань. Та це не весь його потенціал. Так The New York Times нещодавно повідомило, що збирає спеціальну команду, яка досліджуватиме можливості використання генеративного ШІ у їхній редакції.

Роботизована журналістика стає дедалі популярнішою завдяки новітнім технологіям і трендам. Багато функцій, які виконували журналісти і отримували за це гроші, зараз можуть легко замінити роботи. Наприклад, редагування текстів, розшифрування матеріалу або рерайт, значно швидше може зробити система штучного інтелекту. Пропонуємо кілька яскравих прикладів успіхів та невдач штучного інтелекту в журналістській діяльності.

Сьогодні ШІ (штучний інтелект) сміливо застосовують для рерайту, копірайтингу, редагування тексту та навіть збору інформації. Варто розуміти, що машини теж схильні до помилок, як і звичайні журналісти. Наприклад, згадаймо як телеканал “Новий”, створивши сюжет до 105 річниці з дня народження українського письменника Олеся Гончара, поширив фейкову інформацію. На своїй сторінці в Instagram “Новий канал”  опублікував допис з маловідомими фактами про Олеся Гончара: як виявилося, скориставшись ChatGPT, який подав неправдиву інформацію. Про це зізнався сам телеканал і вибачився за поширення фейкових фактів.

Чи не найбільшого розголосу та впливу на сучасні медіа отримує штучний інтелект, з яким дедалі більше експериментують сучасні журналісти. Бачимо, що не всі експерименти у виданнях обертаються успіхом, проте це аж ніяк не уповільнює нові розробки ШІ. У цьому матеріалі розглянемо, які навички та обов’язки журналіста зараз виконує штучний інтелект, а також який прогрес на нас чекатиме вже за кілька років.

За останні роки штучний інтелект досягнув значних успіхів у виявленні цифрових фейків, особливо відео та зображень. Різні моделі навчаються на величезних об'ємах даних, щоб визначити та ідентифікувати сфабрикований вміст. Так само для текстового контенту ШІ використовує лінгвістичні інструменти для виявлення фейкових новин.