Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Ви могли помітити нову тенденцію груп у соціальній мережі Facebook (і не тільки) розповсюджувати у своїх дописах явно згенеровані ШІ зображення, які начебто висвітлюють ситуації з військовими на фронті або їхні успіхи в творчому аспекті.

Зокрема часто трапляються фото людини у військовій формі, до прикладу, із вирізьбленими із дерева твором, й підписана така світлина від першої особи в стилі: ‘’Я зробив це своїми руками, але ніхто мене не похвалив’’. Також часто трапляються зображення із проханням привітати з днем народження у коментарях чи просто відреагувати лайком.

Люди в коментарях залишають щирі побажання, на кшталт: “дай боже здоров’я хлопчику, молодчинка”, “тримайся, герой!” та інші. Після аналізу низки профілів авторів таких коментарів можна виявити, що більшість з них належать людям літнього віку. Саме ця категорія населення, зазвичай, має менший рівень цифрової грамотності і не завжди може відрізнити справжнє фото від згенерованого штучним інтелектом. Вони довіряють емоційному складнику допису, бачачи в ньому справжню історію про військового, який потребує підтримки. Таким чином, зловмисники успішно маніпулюють почуттями людей, використовуючи їхню доброту і бажання допомогти.

Що в цьому поганого?

Хоча на перший погляд дописи зі згенерованими ШІ зображеннями військових виглядають як нешкідливий спосіб висловити підтримку, насправді вони є частиною великої і складної схеми маніпуляції громадською думкою.

Ось чому не варто ставити лайки чи коментувати такі пости:

• Розкручування сумнівних сторінок. За цими постами часто стоять люди, які мають зовсім інші цілі, ніж підтримка військових. Вони використовують вашу емоційну реакцію, щоб збільшити аудиторію своїх сторінок і потім поширювати зовсім іншу інформацію, зокрема російську пропаганду.
• Профілювання аудиторії. В ході дослідження, проведеного командою “Нота Є Нота” на чолі з авторкою проєкту Альоною Романюк, було виявлено цікаву закономірність. Після взаємодії з постами, що містять згенеровані штучним інтелектом зображення військових, в стрічці користувачів значно зросла кількість дописів, пов’язаних з радянською ностальгією та проросійською пропагандою. Це свідчить про те, що алгоритми соціальних мереж можуть підбирати користувачам контент, який відповідає їхній попередній активності, навіть якщо вона здається незначною.
• Підтримка інформаційної війни. Кожен лайк під фейковим постом – це маленька перемога для тих, хто намагається дестабілізувати ситуацію в країні та підірвати довіру до офіційних джерел інформації.

Ось такі рекомендовані групи з’являються після взаємодії з такими постами:

А це вже допис усередині однієї з відібраних груп:

Як захиститися від маніпуляцій?

Інформаційна гігієна – це ключ до захисту від маніпуляцій у сучасному цифровому світі. Щоб убезпечити себе та своїх близьких від впливу фейкових дописів і зловмисників, дотримуйтесь таких порад:

1. Перевіряйте джерело інформації

Якщо бачите емоційний допис або фотографію, яка викликає сильні почуття, зверніть увагу на сторінку, яка його опублікувала:

чи є ця сторінка офіційною чи пов’язаною з перевіреними організаціями?

чи має сторінка підозріло малу кількість підписників або жодної історії публікацій?

чи є в описі сторінки правдива інформація, чи вона виглядає порожньою або неприродною?

2. Звертайте увагу на зображення

Згенеровані штучним інтелектом фотографії часто мають візуальні помилки:

• непропорційні частини тіла (наприклад, руки, що виглядають неприродно)
• невідповідності в деталях (наприклад, розмиті або неприродні на вигляд елементи фону)
• дивне освітлення або неприродні кольори.

Використовуйте інструменти для перевірки зображень, наприклад, зворотний пошук у Google Images або TinEye, щоб дізнатися, чи це фото вже існувало раніше.

3. Будьте уважні до тексту допису

Фейкові пости часто пишуться максимально емоційно для привернення уваги. Це можуть бути історії, які здаються надто зворушливими або надуманими.

Перевіряйте наявність граматичних помилок, дивних конструкцій речень, які можуть свідчити про автоматичний переклад або недбале редагування тексту.

4. Не взаємодійте з підозрілими постами

Якщо ви помітили підозрілий допис, не ставте лайки, коментарі чи репости. Замість цього:

повідомте адміністрацію соцмережі про фейковий контент через функцію скарги;

попередьте своїх друзів і знайомих, які можуть взаємодіяти з подібними постами.

5. Підвищуйте цифрову грамотність

Знайомтеся з основами інформаційної безпеки і передавайте ці знання своїм рідним, особливо літнім людям:

навчіть їх розпізнавати фейки та перевіряти інформацію;

розкажіть про небезпеки взаємодії з підозрілими акаунтами або дописами;

використовуйте доступні ресурси, наприклад, освітні програми з цифрової грамотності, які проводять офіційні організації або волонтерські ініціативи.

6. Довіряйте лише офіційним джерелам

Отримуйте інформацію про події на фронті чи інших важливих темах виключно з перевірених джерел:

офіційні сторінки Збройних Сил України, Міністерства оборони або інших державних структур;

надійні медіа, які дотримуються журналістських стандартів.

7. Використовуйте додаткові інструменти захисту

Встановіть антивірусні програми та оновлюйте їх регулярно.

Використовуйте налаштування конфіденційності у Facebook, щоб обмежити доступ сторонніх осіб до вашої особистої інформації.

Перевірте, які сторінки ви лайкали чи підписувалися на них раніше, і видаліть підозрілі з них.

Висновок

Фейкові пости із зображеннями військових, створеними за допомогою штучного інтелекту, є небезпечним інструментом маніпуляції, який стає частиною масштабної інформаційної війни. Вони апелюють до емоцій людини, щоб просувати власні цілі, маніпулювати думкою громадян і поширювати дезінформацію.

Особливо вразливими до таких маніпуляцій є люди літнього віку, які через брак цифрової грамотності можуть щиро вірити у фейкові історії. Саме тому важливо не лише самим бути уважними до контенту, з яким ви взаємодієте, а й допомагати своїм близьким уникати пасток дезінформації.

Андріан Проць, студент факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.