Штучні люди для реальних ботів: ти є в інтернеті, отже, ти існуєш

Лілія Кичма

Опубліковано: 07-05-2025

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

У світі соціальних мереж може трапитися будь-що. Уявіть, що ви прочитали відгук про певний товар, готель, компанію або ж чийсь коментар на підтримку політика. І наче нічого дивного в цьому нема, крім одного... Коментатор на фото – ви! У вашого «двійника» інше ім’я, інше місто проживання, інший сімейний статус та інша професія. Але... ваше обличчя. Знайомтеся, це — бот.

Медіаіндустрія без сексизму: чи можлива гендерна рівність у медіапросторі?

Вікторія Стень

Опубліковано: 28-04-2025

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.

0

Медіаіндустрія довгий час залишалася сферою, де гендерна нерівність була помітною особливо яскраво. Однак у XXI столітті ситуація почала змінюватися. 2025 рік міг би стати вирішальним у боротьбі за рівноправ’я. Попри заявлені принципи рівності, зарплатний розрив між чоловіками та жінками у медіа все ще є значним. Наприклад, дослідження у США та Європі свідчать, що жінки в журналістиці та кіновиробництві заробляють у середньому на 20% менше за своїх колег-чоловіків на аналогічних позиціях.

Скандал навколо «Daddy’s Little Toy»: як художній твір став предметом кримінального розслідування

Марія Бондаренко

Опубліковано: 21-04-2025

Розділи: За що критикують медіа?, Свобода і цензура.

0

У березні 2025 року світова медіаспільнота вибухнула обуренням через публікацію еротичного роману Daddy’s Little Toy авторки з Австралії Лорен Тесолін-Мастроси, відомої під псевдонімом Тори Вудс. Ця історія — приклад того, як художня вигадка, що перетинає моральні та етичні межі, може призвести не лише до медійного скандалу, а й до реальних юридичних наслідків для авторки.

Залізний купол для медіа: як штучний інтелект допомагає боротися з фейками

Роман Шадура

Опубліковано: 21-02-2025

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

У ХХІ столітті цифрові технології зробили доступ до інформації миттєвим і всеохопним. Соціальні мережі, онлайн-медіа, блоги, месенджери та відеохостинги дозволяють будь-якому користувачеві публікувати контент без попередньої перевірки або редакційного контролю. В результаті інформаційний потік став некерованим, а межа між достовірними новинами та фейками –  розмитою.

Нова маніпуляція у Facebook: що не так з фото українських військових?

Андріан Проць

Опубліковано: 04-02-2025

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають перед людством безмежні можливості. Однак, як будь-який інструмент, їх можуть використовувати як на благо, так і на шкоду. Одним із прикладів зловживання технологіями є маніпуляція громадською думкою за допомогою фейкових фотографій, створених за допомогою штучного інтелекту. Особливо гостро ця проблема постала під час російсько-української війни, де фейкові фотографії військових активно використовуються для дезінформації та маніпуляцій.

Фальшиві сльози: як розпізнати ШІ-фейки у Тік-Ток

Ольга Зітинюк

Опубліковано: 22-01-2025

Розділи: За що критикують медіа?, Фальсифікація, містифікація.

0

Недавно зовсім випадково натрапила на відео, яке дуже активно шириться у мережі Тік-Ток. На відео маленький хлопчик плаче на могилі своєї матері. Ролик вкрай емоційний та має надпис: «Мати дитини загинула в битві за Харків. Будь ласка, не йдіть, не подарувавши йому трохи любові…». На цьому етапі можна було б поспівчувати хлопчику, але дещо у відео мене занепокоїло. Простий користувацький алгоритм фактчекінгу допоміг розібратись, що це — фейк. Контент не відповідає реальності, а створений за допомогою ШІ.

Суперечлива комедія: як “Дизель Шоу” просуває гендерні стереотипи»

Юлія Радченко

Опубліковано: 15-12-2024

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.

0

Говорити про шкідливість будь-якого культурного продукту актуально тоді, коли відчувається необхідність критично переосмислювати вплив цього продукту на суспільство. Особливо ця потреба зростає в контексті зміни суспільних норм та цінностей. У час, коли триває повномасштабна війна з ворогом, який уособлює все те, з чим українці не бажають мати нічого спільного, “Дизель Шоу” залишається одним із лідерів у своєму жанрі в українському медіапросторі. І тут є чимало моментів, які викликають занепокоєння.

Не творив – а гнобив: міфи про “Леніна-творця України” та їх спростування

Анна Задорожна

Опубліковано: 22-11-2024

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

Під час повномасштабного вторгнення росіяни всіляко намагаються підкріпити свої дії нібито історичними «доказами», щоби втримати войовничий настрій свого населення. Ба більше, опираючись на вигаданий історичний контекст, ворог намагається приховувати справжню мету війни, так званої «СВО». Одним із таких псевдоісторичних пропагандистських прийомів стало твердження про те, що В. Ленін створив Україну.

Заголовки ТСН як дзеркало патріархату

Наталія Григор'єва

Опубліковано: 20-11-2024

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.

0

Журналістика має слугувати інструментом інформування та поширення правди у суспільстві, а не важелем для закріплення дискримінаційних стереотипів. Однак українські медіа, зокрема ТСН, нерідко публікують матеріали, які знецінюють жінок, акцентуючи на зовнішності чи "відповідності" чоловічим очікуванням. Чи можна назвати етичними матеріали з сексистськими заголовками та статті, в яких називають жінок "дешевими" лише через їхні особисті преференції? Спробуємо розібратися, чому такий контент не тільки порушує журналістські стандарти, а й створює небезпечні передумови для сприйняття жінок у реальному житті.

Роспропаганда в соціальних мережах та до чого тут українські блогери

Катерина Кушнірик

Опубліковано: 03-10-2024

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

0

ТікТок, Інстаграм, Телеграм, Ютуб та інші мережі стали для росії вікном в інформаційний простір України. І якщо колись створення фейкової новини потребувало певного часу, то тепер за лічені хвилини один відеоролик у соцмережі може змінити громадянську позицію та емоційну налаштованість людини.