Щодня мільйони користувачів відкривають сайт та застосунок The New York Times не тільки заради новин, а й для того, щоб пограти. Перший кросворд у газеті опублікували ще в 1942 році, а у 2022 році видання ухвалило доленосне рішення, придбавши просту гру Wordle. Сьогодні одне з найвпливовіших медіа світу трансформувалося ледь не в ігрову компанію, де саме головоломки є двигуном фінансового виживання. Як престижна газета почала заробляти на іграх?

У травні 2023 року BBC оголосила про запуск нового підрозділу – BBC Verify. Це ще одна команда фактчекерів у великому медіа та спроба повернути довіру аудиторії в епоху фейків, deepfake-відео й інформаційної війни. BBC Verify позиціонує себе як «прозорість у дії», адже редакція не лише перевіряє факти, а й показує, як саме це робить. Чи справді формат відкритої верифікації працює? І чим він відрізняється від українських практик боротьби з фейками?

Ще кілька років тому для створення переконливого фейкового відео потрібні були спеціальні навички, час і доступ до складного програмного забезпечення. Сьогодні ж достатньо кількох кліків і в мережі з’являється виступ політика, зі словами, яких він не говорив, або репортаж з події, що  ніколи насправді не відбувалася. Штучний інтелект різко здешевив і прискорив виробництво дезінформації, водночас зробивши її значно переконливішою для масової аудиторії. Отож, фейків стало більше, а чи побільшало способів їх викривати? 

Ще один спосіб як медіа використовують штучний інтелект – це аудіопрослуховування новин текстового формату. Людина може або повністю прослухати новину, або обрати на сайті певне речення чи абзац, і також його прослухати. Тобто коли медіа опубліковує на сайті новину, то ШІ автоматично перетворює її текст на аудіоформат.

Повномасштабну війну ми проживаємо не лише в реальності, а й через медіа. Фотографії, відео, документальне кіно та інші формати фіксують події війни. Технології віртуальної реальності пропонують не лише дивитися, а й бути з відчуттям присутності. VR-проєкти про війну в Україні дають глибше співпереживання та емоції, майже фізичне відчуття подій. Але разом із цим постає питання: чи справді такий досвід допомагає краще зрозуміти війну – і кому саме? Чи не перетворюється травматичний досвід на розважальний медіаформат, де емоційна інтенсивність підміняє усвідомлення?

Останні роки медіапростір переживає стрімку трансформацію під впливом генеративних нейромереж, здатних створювати зображення за лічені секунди. Популярність таких ШІ-картинок стрімко зростає, вони дедалі частіше з’являються у новинах, блогах та починають «брати у полон» соцмережі.

Відео завжди слугували хорошим доказом, оскільки можна було зафіксувати події та надати візуальне свідчення, проте з появою штучного інтелекту (ШІ) ця довіра до свідчення про різні події через відеоконтент стрімко руйнується. Сьогодні розвиток  технології deepfake (глибинної підробки), face swap (заміни обличчя), voice-AI (синтезу голосу) та full-AI video (повністю згенерованого відео) дозволяють створити контент, що повністю замінюють реальність. Будь-яка особа може бути трансльована у вигаданій ситуації, вимовляти будь-які слова, або ж розмовляти мовою, якої раніше ніколи не говорила.

Військова справа вже давно вийшла за межі звичайного поняття “війська” як інструменту, що захищає суверенітет, незалежність та територіальну цілісність країни. Тепер військо – носій наративів, уявлень та медіаобразів. Тут маркетинг і стратегічні комунікації не менш важливі, ніж тактика на полі бою. А військові підрозділи розвивають власні бренди, аби вибудувати довіру з громадянським суспільством та підвищити ефективність рекрутингових і фандрейзингових кампаній. Одним із найяскравіших прикладів цього феномену є 12-та бригада спецпризначення “Азов”. Її бренд – широко впізнаваний, а комунікаційні кампанії викликають дисонанс серед громадськості: від захоплення до обурення. Далі розглянемо, як бригада будує свій образ у медіапросторі та які інструменти для цього використовує.

Швидкий розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій змінив спосіб, у який люди формують свою онлайн-ідентичність. AI-аватари та цифрові двійники – це інноваційні інструменти, які дозволяють користувачам створювати віртуальні образи, що не лише відображають їх зовнішність, а й можуть моделювати поведінку, емоції та індивідуальний стиль спілкування. Соцмережі стають майданчиком для експериментів з новими формами самовираження, що […]

Штучний інтелект (ШІ) поступово змінює наш медіапейзаж, охоплюючи різноманітні сфери — від соціальних мереж до новинних агрегаторів і голосових помічників. Однак із розвитком технологій виникає питання щодо того, як ці алгоритми можуть відтворювати гендерні стереотипи або навіть змінювати уявлення про гендерну ідентичність. Алгоритми соціальних мереж базуються на великих масивах даних, зібраних з інтернету. Ці дані […]