Останні роки медіапростір переживає стрімку трансформацію під впливом генеративних нейромереж, здатних створювати зображення за лічені секунди. Популярність таких ШІ-картинок стрімко зростає, вони дедалі частіше з’являються у новинах, блогах та починають «брати у полон» соцмережі.

Відео завжди слугували хорошим доказом, оскільки можна було зафіксувати події та надати візуальне свідчення, проте з появою штучного інтелекту (ШІ) ця довіра до свідчення про різні події через відеоконтент стрімко руйнується. Сьогодні розвиток  технології deepfake (глибинної підробки), face swap (заміни обличчя), voice-AI (синтезу голосу) та full-AI video (повністю згенерованого відео) дозволяють створити контент, що повністю замінюють реальність. Будь-яка особа може бути трансльована у вигаданій ситуації, вимовляти будь-які слова, або ж розмовляти мовою, якої раніше ніколи не говорила.

Військова справа вже давно вийшла за межі звичайного поняття “війська” як інструменту, що захищає суверенітет, незалежність та територіальну цілісність країни. Тепер військо – носій наративів, уявлень та медіаобразів. Тут маркетинг і стратегічні комунікації не менш важливі, ніж тактика на полі бою. А військові підрозділи розвивають власні бренди, аби вибудувати довіру з громадянським суспільством та підвищити ефективність рекрутингових і фандрейзингових кампаній. Одним із найяскравіших прикладів цього феномену є 12-та бригада спецпризначення “Азов”. Її бренд – широко впізнаваний, а комунікаційні кампанії викликають дисонанс серед громадськості: від захоплення до обурення. Далі розглянемо, як бригада будує свій образ у медіапросторі та які інструменти для цього використовує.

Швидкий розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій змінив спосіб, у який люди формують свою онлайн-ідентичність. AI-аватари та цифрові двійники – це інноваційні інструменти, які дозволяють користувачам створювати віртуальні образи, що не лише відображають їх зовнішність, а й можуть моделювати поведінку, емоції та індивідуальний стиль спілкування. Соцмережі стають майданчиком для експериментів з новими формами самовираження, що […]

Штучний інтелект (ШІ) поступово змінює наш медіапейзаж, охоплюючи різноманітні сфери — від соціальних мереж до новинних агрегаторів і голосових помічників. Однак із розвитком технологій виникає питання щодо того, як ці алгоритми можуть відтворювати гендерні стереотипи або навіть змінювати уявлення про гендерну ідентичність. Алгоритми соціальних мереж базуються на великих масивах даних, зібраних з інтернету. Ці дані […]

Ці технології не тільки роблять взаємодії більш захопливими, але й відкривають нові можливості для бізнесу, освіти та розваг. У матеріалі ми детально розглянемо, як Character.AI та Status.AI змінюють індустрію штучного інтелекту, даючи можливість створювати персонажів, що адаптуються до кожного користувача, і як статуси відіграють важливу роль у створенні більш природних та гнучких взаємодій.

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в журналістику, трансформуючи методи збору, обробки та подачі інформації. Сучасні редакції використовують ШІ для автоматизації рутинних завдань, таких як розшифрування інтерв'ю, моніторинг новинних стрічок та аналіз великих обсягів даних. Наприклад, інструменти на основі ШІ, як-от Transkriptor, дозволяють швидко та точно перетворювати аудіо- та відеоматеріали на текст, що значно економить час журналістів.

Під впливом технологій XXI століття ландшафт медіа зазнає постійних змін. Журналістика завжди знаходила своє місце в нових обставинах, шукаючи більш ефективні методи доносити інформацію до аудиторії. Однією з найперспективніших інновацій у цьому ландшафті є віртуальна реальність (VR). Технологія, яка відкриває нові можливості для журналістики, надаючи користувачам не просто цікавий досвід, а дозволяє їм стати безпосередніми свідками подій.

Останні кілька років  подкасти стали невід’ємною частиною медіапростору, конкуруючи з традиційними медіа. Формат, який створили як розширення радіомовлення, сьогодні не просто конкурує, а й потрохи витісняє традиційні ЗМІ, охоплюючи широкий спектр тематик: від журналістських розслідувань і політичної аналітики до розважального контенту та освітніх програм. Доступність, персоналізація контенту та можливість слухати подкасти у будь-який зручний час зробили їх привабливими для аудиторії, яка все частіше обирає подкасти на противагу традиційним радіо і телебачення.

Всі ми натхненні розвитком штучного інтелекту і охоче використовуємо його в повсякденному житті. Очевидно, що його глобалізації немає сенсу упиратись, тож всім великим корпораціям так чи інакше потрібно адаптуватись до нововведень та інтегрувати їх в свою роботу. Так само очевидно, що робити потрібно це вкрай обережно, досліджуючи алгоритми ШІ та безперервно тестуючи їх. Одними з головних аудиторів мають бути саме журналісти, адже саме вони (як четверта влада) регулюють порядок денний інфопростору.