Під впливом технологій XXI століття ландшафт медіа зазнає постійних змін. Журналістика завжди знаходила своє місце в нових обставинах, шукаючи більш ефективні методи доносити інформацію до аудиторії. Однією з найперспективніших інновацій у цьому ландшафті є віртуальна реальність (VR). Технологія, яка відкриває нові можливості для журналістики, надаючи користувачам не просто цікавий досвід, а дозволяє їм стати безпосередніми свідками подій.

ЩО ТАКЕ VR?

• Віртуальна реальність (VR) – це технологія, яка створює штучне середовище, передане людині через її відчуття, такі як зір, слух і дотик. VR працює на основі комп’ютерної графіки та сенсорних технологій, що дозволяють створювати повністю або частково віртуальні простори.

ПЕРШІ КРОКИ VR У МЕДІА

Перші експерименти з використання VR у журналістиці розпочалися у 2010-х роках. Одним із піонерів цього напряму стала The New York Times, яка у 2015 році запустила свій VR-додаток NYT VR і представила документальний фільм “The Displaced”. Цей проект дозволив глядачам пережити досвід біженців з усього світу через 360-градусне відео.

Команда “BBC” також не лишилась осторонь. У 2016 році вони створили “We Wait” – анімований VR-фільм, що імітував подорож сирійських біженців через Середземне море.

У 2016 році “The Guardian” представила свій перший VR-проєкт під назвою“6×9: A Virtual Experience of Solitary Confinement”, який дозволяє користувачам відчути умови одиночного ув’язнення в американських в’язницях. Цей проєкт базується на свідченнях колишніх ув’язнених та психологів, відтворюючи відчуття та психологічні наслідки, спричинені ізоляцією.

З часом VR-технології почали використовувати не лише для репортажів, а й для документальних фільмів. Проєкт “Clouds Over Sidra” є одним з яскравих прикладів. VR-фільм, який розповідає про життя 12-річної дівчинки Сідри в таборі біженців Заатари в Йорданії. Цей фільм був створений у 2015 році режисерами Габо Арора та Крісом Мілком у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй. Він дозволяє глядачам зануритися в повсякденне життя Сідри, показуючи її школу, житло та інші аспекти життя в таборі. Завдяки таким ініціативам VR-журналістика почала набувати популярності як новий спосіб взаємодії з інформацією та зі своєю аудиторією.

 ВІДМІННІСТЬ МІЖ VR ТА ТРАДИЦІЙНИМИ ЗМІ

VR-журналістика пропонує принципово інший досвід сприйняття новин у порівнянні з традиційними медіа. Телебачення та друковані формати подають новини через статичні або відеоформати, які не дозволяють глядачам активно взаємодіяти з контентом. У теленовинах глядачі залишаються пасивними споживачами інформації, а у друкованих медіа – сприйняття обмежене лише текстовим описом та зображеннями. У випадку з онлайн-виданнями ситуація значно краща. Вони розширили можливості взаємодії з аудиторією завдяки мультимедійним форматам (відео, аудіо, інтерактивні графіки), проте все ще не надають повного ефекту присутності. VR-журналістика дозволяє глядачам стати активними учасниками подій, занурюючи їх у середовище новинного сюжету. Це створює більш глибоке розуміння подій, оскільки користувачі можуть оглядати місце події у 360-градусному форматі та взаємодіяти з середовищем у якому перебувають.

Основна перевага VR-журналістики – здатність викликати сильніші емоційні реакції та занурювати аудиторію в реальність подій, що дозволяє створювати більш цікаві та вагомі журналістські матеріали.

ЗАСТОСУВАННЯ VR-ТЕХНОЛОГІЙ У РЕПОРТАЖАХ

VR-журналістика відкриває нові можливості для висвітлення подій, дозволяючи аудиторії повноцінно занурюватися в ситуацію. Серед прикладів використання VR у репортажах можна виділити компанію “BBC”. У 2018 році британська корпорація представила двосерійний

VR-документальний проект “Damming the Nile”, який дозволяє глядачам здійснити віртуальну подорож вздовж річки Ніл, досліджуючи соціально-економічні зміни в регіоні.

Американська програма репортажів “FRONTLINE” активно використовує віртуальну реальність  для висвітлення конфліктів та гуманітарних криз. Зокрема, вони створили VR-проект “Inside Syria’s War”, який дозволяє глядачам побачити жахи війни в Сирії очима місцевих жителів. Цей проект занурює глядачів у реалії сирійського конфлікту, надаючи можливість дослідити зруйновані міста та почути історії тих, хто вижив. Використовуючи 360-градусне відео та VR-технології, “FRONTLINE” створила глибоке розуміння ситуації на місцях. Цей проект є частиною ширшого висвітлення сирійського конфлікту, яке включає документальні фільми та інтерактивні репортажі. Використання VR-технології дозволяє глядачам отримати більш глибоке розуміння наслідків війни для цивільного населення.

У 2015 році компанія “ABC News” представила VR-репортаж під назвою “Inside North Korea”, який надає рідкісну можливість побачити життя в Північній Кореї через 360-градусну відеозйомку. Глядачі можуть зануритися в атмосферу Північної Кореї та відчути різні аспекти життя в цій закритій країні.

VR-ДОКУМЕНТАЛІСТИКА

Окрім репортажів, VR також використовується у створенні документальних фільмів. VR-документалістика забезпечує ефект присутності, створюючи глибший емоційний зв’язок між глядачем та історією.

“Traveling While Black” – це документальний фільм у форматі віртуальної реальності, випущений у 2019 році, який досліджує досвід темношкірих американців під час подорожей у період расової сегрегації. Фільм занурює глядачів у історичні події, щоб підкреслити важливість безпечних просторів для афроамериканців.

Ще одним яскравим прикладом VR-документалістики є “The Fight for Falluja”. Проект від “The New York Times”, який вийшов у світ 2016 році дозволяє глядачам побачити бойові дії в іракському місті Фаллуджа під час боротьби з ІДІЛ.

“Notes on Blindness: Into Darkness” –  унікальний VR-фільм, який дозволяє на собі відчути досвід сліпоти через аудіовізуальні ефекти та просторовий звук. Цей проект базується на аудіощоденниках Джона Галла, який втратив зір у 1983 році та документував свій досвід сліпоти.

УКРАЇНСЬКІ VR-ПРОЄКТИ

Один із перших масштабних українських VR-документальних проєктів є “Aftermath VR: Euromaidan” від компанії “New Cave Media”. Фільм відтворює події Євромайдану, а саме вулицю Інститутську, де відбулися трагічні події 20 лютого 2014 року, коли урядові сили відкрили вогонь по протестувальниках. Глядачі можуть пройти шляхом протестувальників, досліджуючи історію через архівні матеріали, 360-градусні відеоінтерв’ю зі свідками та відскановані артефакти з Євромайдану. Використовуючи фотограмметрію та 360-градусне відео, проєкт дозволяє глядачам пересуватися віртуальним Майданом та відчути атмосферу протестів у Києві 2014 року. Цей VR-документальний фільм здобув визнання на міжнародних фестивалях і став важливим історичним свідченням для майбутніх поколінь.

Проєкт від “The Farm 51” під назвою “Chornobyl360” дозволяє здійснити віртуальну подорож до Чорнобильської зони відчуження. Використовуючи VR-технології, автори проєкту створили детальні 360-градусні панорами покинутих міст Прип’ять і Чорнобиль, а також показали умови, в яких працюють ліквідатори наслідків аварії. “Chornobyl360” є не лише унікальним документальним проєктом, а й потужним освітнім ресурсом для тих, хто хоче дізнатися більше про катастрофу.

Скріншот з Facebook-сторінки “New Cave Media”

“Frontline: Ukraine” – це  ще один VR-проєкт від української студії “New Cave Media”, який присвячений війні на сході України. Використовуючи VR-графіку та 360-градусне відео, цей проєкт надає можливість глядачам опинитися на передовій та відчути на собі особливості життя під час воєнного стану. Такий підхід допомагає світовій аудиторії краще зрозуміти реалії сьогодення в Україні. Автори створили 360-градусне відео про українську школу, яка знаходиться в зоні бойових дій.Саша Мироненко, який йде в одинадцятий клас, і його мати Тетяна, яка викладає в цій школі, описують, як війна різко змінила життя Троїцького, села, де обстрілювали будівлю школи і покинуте футбольне поле, служать сумним нагадуванням про триваючий конфлікт

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ VR-ТЕХНОЛОГІЙ У ЖУРНАЛІСТИЦІ

VR-технологія з’явилася не так давно. Але як що до переваг? Однією з ключових відмінностей VR у журналістиці є здатність занурювати аудиторію у події та створювати ефект присутності. Завдяки 360-градусному відео та інтерактивним елементам аудиторія може відчути себе учасником подій, а не просто пасивним спостерігачем. Це дозволяє точніше передати атмосферу місця, зробити матеріал більш реалістичним та вражаючим.

Крім того, VR дає змогу висвітлювати складні або чутливі теми. Ця технологія не просто показує проблеми, а змушує глядачів емоційно переживати ситуацію, відчувати її на собі. А це, в свою чергу, сприяє глибшому розумінню соціальних і політичних криз та може навіть змінювати ставлення аудиторії до певних подій.

VR має унікальну здатність викликати сильні емоційні реакції. Взаємодія з контентом у форматі віртуальної реальності створює відчуття особистого зв’язку з героями історій. Наприклад, VR-досвід “6×9: A Virtual Experience of Solitary Confinement” дозволяє глядачам відчути ізоляцію так, як її відчувають ув’язнені. Це не лише підвищує рівень залученості аудиторії, а й робить інформацію більш впливовою та переконливою.

БАР’ЄРИ ДЛЯ VR-ЖУРНАЛІСТИКИ

Проте є й недоліки. Створення VR-контенту вимагає значних фінансових вкладень. Висока вартість обладнання, такого як 360-градусні камери, потужні комп’ютери для обробки відео та спеціальні VR-гарнітури, робить цей формат доступним не для всіх редакцій. Крім того, виробництво VR-матеріалів потребує навичок роботи з новими технологіями та спеціального програмного забезпечення, що також є перешкодою для широкого впровадження VR-журналістики.

Не всі користувачі мають доступ до VR-гарнітур, що робить аудиторію таких проєктів більш вузькою. Хоча технології стають доступнішими, масове впровадження VR у журналістику поки що гальмується через високу вартість обладнання та відсутність універсальних стандартів для перегляду VR-контенту на різних платформах.

Попри значний прогрес, VR-технології ще не досягли ідеальності. Якість відео у VR-форматі часто поступається традиційному HD або 4K-контенту, що може зіпсувати враження від фільму чи репортажу.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Технологія VR має великий потенціал. Завдяки покращенню якості зображення, зменшенню вартості обладнання та розширенню доступу до VR-платформ ця технологія може стати буденністю для медіа. У майбутньому журналістські матеріали можуть бути представлені у форматі повноцінних інтерактивних досвідів, де користувачі зможуть самостійно обирати точки огляду та взаємодіяти з контентом.

Використовуючи VR замість традиційного текстового чи відеоформату, користувачі отримають змогу буквально опинитися в епіцентрі подій. Це може призвести до появи нових форматів журналістики, де акцент буде зроблено не лише на фактичну інформацію, а й на створення повного занурення у контекст події. Документальні фільми також отримають новий рівень залученості, адже глядачі зможуть безпосередньо брати участь у подіях через інтерактивні VR-середовища.

А поєднання VR з іншими інноваційними технологіями, такими як штучний інтелект (AI) та доповнена реальність (AR), відкриває нові перспективи для журналістики.

ПОТЕНЦІАЛ VR-ЖУРНАЛІСТИКИ

Постає питання: чи стане VR невід’ємною частиною журналістики, чи залишиться нішевим форматом? З одного боку VR має потенціал увійти в основу медійних форматів, оскільки технології постійно вдосконалюються, а їхня доступність стає все більшою. Але з іншого – VR-журналістика може залишитися спеціалізованим форматом, який використовуватиметься лише для певних видів контенту, зокрема документалістики або репортажів із кризових зон.

Ключовими факторами, що визначають майбутнє VR-журналістики, є доступність технології для масової аудиторії, розвиток пристроїв для перегляду VR-контенту та адаптація журналістських стандартів до нових форматів. Якщо ці аспекти розвиватимуться динамічно, VR має всі шанси стати важливим інструментом у майбутньому медіа.

ІНВЕСТИЦІЇ У НОВУ ТЕХНОЛОГІЮ

Чи варто медіа-компаніям інвестувати у VR, щоб залишатися конкурентоспроможними? Розвиток VR вимагає значних фінансових вкладень, включаючи обладнання, програмне забезпечення та навчання персоналу. Проте такі інвестиції можуть окупитися завдяки зростанню аудиторії, яку цікавлять нові способи споживання контенту.

Великі медіа-компанії, такі як “The New York Times” і “BBC”, вже інвестують у VR, що свідчить про їхню впевненість у потенціалі цієї технології. Інвестування у VR дозволяє не лише створювати унікальний контент, а й виділятися серед конкурентів.

Роман Шадура, студент факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.