Дата-журналісти створюють матеріали, які захоплюють візуально, вражають об’ємом опрацьованої інформації і розповідають історії, які не мають права бути проігнорованими. Чому журналістика даних стала трендом у медіа? Чим вирізняється тематика дата-журналістики у США? І як маніпулюють за допомогою журналістики даних?

Мова формує наше сприйняття. Наші словесні форми, які ми зустрічаємо та використовуємо кожного дня в спілкуванні, соцмережах, новинах, знаходять місце в нашій мові. З часом вони унормовуються: коли ми не зустрічаємо суспільного осуду або виправлень, і закріплюються - коли медіа повторює їх раз у раз. Незважаючи на те, що особи з інвалідністю - це частина нашого суспільства, тільки зараз, під час війни ми почали насправді розуміти, наскільки наші міста і наші життя, і, врешті-решт, наша мова не пристосована до тих, хто має особливі потреби.

Коли ми чуємо про історію, більшість з нас уявляє довгі лекції або великі енциклопедії. Раніше українці неохоче прагнули дізнаватися про минуле своєї держави, хіба що задля успішного складання навчальних іспитів. Історична тематика не була популярною в ЗМІ й не могла привернути увагу масового читача, який переймався насамперед таблоїдами. Однак з проведенням Антитерористичної операції на сході України й анексії Росією Криму ситуація змінилася. Ще більшого охоплення історичні матеріали здобули через російське повномасштабне вторгнення.

Журналістика рішень відносно молоде явище для українського медіапростору. Вона пропонує ставити акценти насамперед не на проблемі чи героях, а на дієвому рішенні. Це не про історії успіху – це радше детальна інструкція, яку можна повторити. Чим корисний розвиток напрямку журналістики рішень та чому аудиторія живе за принципом «не будь проблемою – стань вирішенням»?

Вибухи, картини смерті, крики про допомогу, сльози - це реалії українців після 24 лютого. Та ці реалії потрібно показати усьому світові в повному обсязі. Передати увесь жах, щоб навіть в них, за тисячі кілометрів, стигла кров у венах. Але жоден текст не передасть жахів війни так, як це зробить фото. Саме тому у війну вступили фотожурналісти, які ризикують своїм життям та роблять кадри, які неможливо забути.

З початком повномасштабного вторгнення в країні загострилася потреба в адекватних думках фахівців щодо оцінки ситуації на фронті й прогнозів розвитку майбутніх бойових дій. Втім, «експертів з усіх питань» нам ніколи не бракувало. І вірусолог, який раптово став фахівцем з питань оборони, і анонімний телеграм-канал, й навіть таролог з астрологом. Але як знайти справді кому можна довіряти й не стати жертвою маніпуляцій «знавців»?

Якщо раніше усіх знаменитостей азійської зовнішності порівнювали з актором Джекі Чаном, то зараз для значної частини молодіжної аудиторії обличчя Азії – це гурт BTS. І нехай, якщо так говорять у своєму особистому житті. Але це дозволяють собі журналісти в ефірі! Розглянемо випадки журналістського недбальства, що межує з дискримінацією, на прикладі k-pop артистів (виконавців корейської поп-музики).

Як часто ви дивитесь інтерв’ю? Чи помічаєте при перегляді, як гостю стає ніяково від запитання? Чи буває так, що інтерв’юйований транслює настільки недоречні думки, що ніяково стає уже вам? Розглянемо, яких помилок і навіть маніпуляцій припускаються українські інтерв’юери і як цього можна уникнути.

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.