Журналістика рішень відносно молоде явище для українського медіапростору. Вона пропонує ставити акценти насамперед не на проблемі чи героях, а на дієвому рішенні. Це не про історії успіху – це радше детальна інструкція, яку можна повторити. Чим корисний розвиток напрямку журналістики рішень та чому аудиторія живе за принципом «не будь проблемою – стань вирішенням»?

Негативні новини стали буденністю для українського суспільства. Щоденно користувачі споживають контент про війну, теракти, масовані обстріли, загиблих, економічні проблеми – і це реальність, від якої неможливо відгородитися чи проігнорувати її. Однак інша справа, якщо журналісти змінюють концепцію створення матеріалів, використовуючи журналістику рішень. Загальна тональність таких текстів однозначно не стане позитивною. Але є важлива відмінність – журналісти запропонують шляхи вирішення проблеми або обережно підведуть читачів до необхідності прийняття власних рішень.

Про що розкаже журналістика рішень

Журналістика рішень (Solution Journalism) – це концепція, де замість констатування очевидної проблеми та нагнітання емоційного стану пропонується методи їх вирішення. У цьому випадку важливі як правильний вибір соціально важливої теми та її подача, так і психологічні аспекти (робота з різними вразливими групами людей, використання психологічних методів та розуміння відповідальності). Це відносно молоде явище, яке з’явилось з організації Solution Journalism Network та було розпочато у The New York Times. 

Це американське видання часто публікує тексти, що висвітлюють важливі проблеми, такі як зміна клімату, нестача води, викиди в атмосферу тощо, та пропонують конкретні рішення для їх вирішення. Наприклад, у статті “Can Dirt Save the Earth?” автори досліджують проблему зменшення родючості ґрунту та відновлення екосистем, і пропонують різні методи більш сталого землеробства.

Інший приклад – британське видання The Guardian, яке вже давно зосереджене на розслідуваннях екологічних проблем та їх вирішенні. Тут публікують серії статей, які висвітлюють важливі проблеми, такі як забруднення повітря, зниження біорізноманіття, проблеми з водою та енергетикою, та пропонують конкретні шляхи їх вирішення.

Ще одним прикладом є The Solutions Project, яке зосереджене на розслідуванні проблем енергетики та пошуку енергетичних рішень. Журналісти цього видання досліджують питання енергетики, розглядають проблеми, породжені використанням вугілля та нафти, та пропонують рішення з їх заміни відновними джерелами енергії, такими як вітроенергетика, сонячна енергія та геотермальна енергія.

На таких публікаціях суспільство привчається до якісної журналістики та різнопланових матеріалів, має більшу обізнаність щодо певних порушених проблем і тем. Одним з практичних результатів журналістики рішень є різні програми з утилізації відходів та збереження енергії. Журналісти, які досліджують ці проблеми, допомагають впроваджувати нові технології та підвищувати екологічну свідомість серед населення. Наприклад, у Швеції, програма відновлюваної енергії, започаткована в результаті досліджень журналістів, допомогла значно знизити споживання вугілля та нафти.

У світі, де глобальні проблеми та виклики стають все складнішими, журналістика рішень стає важливим інструментом, який може допомогти у їх розв’язання. Журналістика рішень забезпечує інформованість та стимулює громадськість до дії. Завдяки їй, виникають нові можливості для співпраці між державними установами, науковими організаціями та громадськістю, щоб досягти спільних цілей у пошуку.

У посібнику, опублікованому на офіційному сайті “Solution Journalism Network”, виокремлюють п’ять ознак журналістики рішень:

1. Матеріал глибоко досліджує відповідь на певну соціальну проблему.
2. У матеріалі не пропущено значущих деталей…
3. Журналіст фокусується на результаті, конкретному рішенні, а не на мотивах, та наводить доступні докази результативності запропонованого; конструктивність.
4. Матеріал не лише надихає, але й пропонує корисні знання.
5. Журналіст інформує читачів про вразливі місця запропонованого рішення.

Журналістика рішень – український досвід

Деякі українські медіа вже використовують конструктивну журналістику в своїй роботі, однак загальні тенденції вказують на початок розвитку даного напрямку. Однією з головних причин цього є відсутність відповідної інфраструктури та фінансування. Журналістика рішень потребує значної кількості досліджень та аналітики, що вимагає додаткових зусиль та ресурсів від журналістів.

До того ж серед української громадськості ще існує недостатнє розуміння важливості журналістики рішень серед медіа. Більшість українських ЗМІ та медіапроєктів не зосереджуються на журналістських розслідуваннях та аналітиці, котрі могли б розв’язувати складні проблеми суспільства. Також українське суспільство не завжди готове до змін та отримання готового рішення, що також може ускладнювати розвиток журналістики рішень.

Проте, в Україні вже є приклади медіа, які досліджують та публікують матеріали з журналістики рішень. Наприклад, журналісти порталу “Texty.org.ua” досліджували та аналізували проблеми в енергетичному секторі України та запропонували рішення, які можуть допомогти покращити ситуацію. “Громадське радіо” та “Громадське ТБ” активно займаються журналістикою рішень, аналізуючи складні проблеми та надаючи рекомендації для їх вирішення. Також створена спільнота “Data Science UA“, яка об’єднує дослідників, аналітиків та журналістів, які працюють у сфері журналістики рішень. Вони проводять тренінги та семінари, співпрацюють з українськими та закордонними медіа, щоб сприяти розвитку журналістики рішень у країні.

Пересічний користувач вже має змогу почитати матеріали про українців, які вимушено залишили свій дім та місто через російське вторгнення у призмі журналістики рішень. Такі статті не будуть наголошувати на тому, що розказана історія про відчай, біль та горе. Натомість розповідь буде огортатись навколо нового періоду життя героя: як вдалось з нуля відбудувати чи відкрити бізнес, знайти себе на новому місці, практичні поради для інших українців, які потрапили в таку ж життєву ситуацію тощо.

 «Рубрика» -перше медіа рішень в Україні було засноване командою журналістів газети «День». У 2019 році редакція вирішила змінити напрям із соціально-політичного на журналістику рішень, і це призвело до росту кількості відвідувань медіа з 800 тисяч до кількох мільйонів на місяць.

Засновниця івано-франківського видання «Куфер» Софія Дейчаківська зауважує, що редакції «бракує кейсів» для створення матеріалів у межах концепції журналістики рішень та замало статистики, що могла б демонструвати актуальність певної проблеми для значної кількості читачів. Однак вже не перший рік медіа працює з журналістикою рішень, розповідаючи історії людей, їхні починання в кризовій ситуації та актуальні поради про те, коли і як варто починати.

Медіатренерка від InternewsUkraine Тетяна Матичак також говорить про інерцію мислення й теоретичні рішення та додає до проблем, з якими стикаються журналісти, намагання впровадити неадаптований досвід або вигадати рішення самостійно. Медіаекспертка також зауважує, що розвивати журналістику рішень в Україні можна і треба, заохочуючи до неї аудиторію. Для цього медіа може пропонувати читачам самостійно шукати варіанти вирішення проблем і надсилати свої ідеї до редакції, щоб журналісти могли готувати матеріали про такі рішення.

Попри те, що журналістика рішень є досить новим підходом до журналістики в Україні, вона має великий потенціал для розв’язання складних проблем суспільства, зокрема у сфері економіки, політики, охорони здоров’я та екології. Вона може стати важливим інструментом для розв’язання проблем, які стоять перед українським суспільством, тому важливо продовжувати розвивати цю галузь журналістики в Україні.

Українська журналістика рішень VS закордонна: знайдіть кілька відмінностей

Українська журналістика рішень ще не досягла рівня розвитку закордонних медіа, які займаються цією тематикою давніше. З усім тим, вже можна відзначити кілька відмінностей.

По-перше, українські медіа з журналістики рішень зосереджуються на проблемах українського суспільства. Так, “Texty.org.ua” проводять дослідження  відкритих даних про діяльність українських державних органів, “Українська правда” досліджує політичну та економічну ситуацію в Україні, а “Громадське” зосереджується на дослідженні соціальних проблем в Україні.

По-друге, в українській журналістиці рішень відносно недостатньо уваги приділяється міжнародним темам. До прикладу, вищезгадані The New York Times або The Guardian, досліджують та аналізують не тільки внутрішні проблеми країн, але і глобальні проблеми, які стосуються всього світу. The New York Times запропонувала серію публікацій про глобальну зміну клімату та її вплив на людство, про кризу міграції у світі та її наслідки тощо.

По-третє, українські медіа з журналістики рішень ще не мають такого високого рівня технологічного забезпечення, як, наприклад, американське видання ProPublica. Вони ще не використовують вдосконалених аналітичних інструментів для обробки великих обсягів даних та візуалізації результатів досліджень. Тому, на відміну від закордонних медіа, українські видання з журналістики рішень зазвичай подають більш традиційні методи дослідження, такі як інтерв’ю, аналіз статистичних даних та документальних джерел.

Однак, варто зазначити, що українські медіа з журналістики рішень постійно розвиваються та вдосконалюють свої методи та підходи. Наприклад, деякі видання почали використовувати відкриті дані та машинне навчання для аналізу великих обсягів інформації та визначення тенденцій.

Хочу працювати в журналістиці рішень. Як почати?

Перш за все, не варто боятись подаватися на тренінги від Transitions Online та Internews. Ці організації мають досвід співпраці з українськими журналістами та допомагають поглибити знання й створити перший матеріал. Повноцінні курси з журналістики рішень в організаціях відкриваються періодично, тому варто відстежувати актуальну інформацію.

Другий крок – звернутись до американської незалежної некомерційної організації Solution Journalism Network. Міжнародна спілка пропонує різноманітні платні та безоплатні вебінари. На сайті можна прочитати інтерв’ю з людьми, які вже активно працюють з журналістикою рішень.

І останнє – ретельно вивчати медіа, які працюють із solution-story. Серед них нерідко можна зустріти елементи журналістики рішень. Окрім «Рубрики» й «Куфер» такі проєкти також створюють «Громадське», «The Ukrainians» «Varosh» «Ukraїner» «Divoche.media» тощо.

 Дмитро Мірошниченко, магістрант факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.