Медіаіндустрія довгий час залишалася сферою, де гендерна нерівність була помітною особливо яскраво. Однак у XXI столітті ситуація почала змінюватися. 2025 рік міг би стати вирішальним у боротьбі за рівноправ’я. Попри заявлені принципи рівності, зарплатний розрив між чоловіками та жінками у медіа все ще є значним. Наприклад, дослідження у США та Європі свідчать, що жінки в журналістиці та кіновиробництві заробляють у середньому на 20% менше за своїх колег-чоловіків на аналогічних позиціях.

В останні десятиліття питання репрезентації у медіа стало однією з ключових тем у суспільних дискусіях. Важливість рівного представлення в медіа — в кіно, серіалах, подкастах і журналістиці — неможливо переоцінити. Таке представлення не тільки відображає соціальні зміни, але й активно формує культурні уявлення про роль цих груп у суспільстві. Однак, чи дійсно зростає кількість жіночих […]

Штучний інтелект (ШІ) поступово змінює наш медіапейзаж, охоплюючи різноманітні сфери — від соціальних мереж до новинних агрегаторів і голосових помічників. Однак із розвитком технологій виникає питання щодо того, як ці алгоритми можуть відтворювати гендерні стереотипи або навіть змінювати уявлення про гендерну ідентичність. Алгоритми соціальних мереж базуються на великих масивах даних, зібраних з інтернету. Ці дані […]

Представленість жінок у медіа та теми, в яких вони фігурують, завжди віддзеркалювали актуальні події в країні. Особливо з початком російсько-української війни, зростання кількості військовослужбовиць у війську вплинуло на їхнє відображення у матеріалах. Однак, попри це, також спостерігається зменшення присутності жінок та їхніх поглядів у медіасередовищі, зокрема щодо теми війни. Лише 17 відсотків експертних коментарів у медіа нині надають жінки – вказує соціологія. Натомість на перший план вийшли військові, які є здебільшого чоловіками. Тому залишається актуальним питання, чи взагалі чути голоси військовослужбовиць в інформаційному просторі? А якщо і чути, то що саме?

Реклама, яка пронизує наше щоденне життя, не лише віддзеркалює, але й активно формує соціальні відносини та створює інформаційне оточення, що визначає нашу соціальну поведінку. Дискримінаційні повідомлення в рекламі стають закликами до неповаги, а також твердженнями про переваги або меншовартість певних груп людей. Зараз в Україні заборонені рекламні матеріали, які демонструють будь-яку форму переваги однієї статі над іншою, утверджують стереотипні ролі для жінок і чоловіків, або зображують насильство на підґрунті статі, а також зводять людину до ролі сексуального об’єкта.

Сміятися із заголовків ТСН можна досхочу, але ситуація стає менш веселою, коли розумієш, що думка читача формується лише на основі прочитаного заголовку. Зараз, у еру інформаційного перенасичення, люди все частіше формують свою думку лише на основі перегляду заголовків. Деякі дослідження доводять, що читачі дуже рідко зазирають в новину, обмежуючись переглядом заголовка. Це призводить до утворення поверхневого розуміння подій, а іноді й до спотворення реальності. А такі сенсаційні заголовки це спотворення лише підкріплюють.

У серпні минулого року інтернет сколихнув епізод шоу «Мекнув-Питайте» на Youtube каналі українського шоумена Володимира Остапчука. Про це багато писали, користувачі мережі робили з цього меми, обурюючись і висміюючи чоловіків, які говорили про те, що жінка має бути повністю поголена. Але якщо подивитися епізод повністю, там трапляються тези значно гірші, ніж обговорення волосся на тілі жінок.

Соціальні мережі, такі як Instagram, TikTok, Twitter, Facebook, перетворилися на потужний канал для реклами, оскільки це місце, де рекламодавці можуть звернутися безпосередньо до різноманітної аудиторії. Однак, порівняно з традиційними медіа, контроль за рекламою в соціальних мережах залишається вкрай слабо регульованим.

Одним із фундаментальних показників медіадосліджень гендерної ідентичності та гендерної нерівності є кількісна та тематична репрезентація чоловіків і жінок у ЗМІ. Цей показник не лише відтворює реальність, яку ми бачимо у медіа, а й вказує на те, наскільки для різних цільових груп такі конструкти є допустимими та задовільними.

У сучасних медіа гендерних стереотипів чимало. Серед деяких ключових можна назвати стереотипи щодо статі загалом. Часто українські медіа зображають жінок і чоловіків у давно визначених стереотипних образах. Зазвичай жінка – це класична домогосподарка, «шия чоловіка», «берегиня дому» та об’єкт сексуальної привабливості. Чоловік же – це лідер та провідних, людина, що забезпечує сім’ю та будує кар’єру.