“Супермама” чи суперсексизм? Гендерні стереотипи в українських шоу

Марина Блохіна

Опубліковано: 14-02-2023

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?.

0

Попри неймовірну популярність передачі "Супермама", шоу містить чимало гендерних стереотипів, шкідливих наративів та й просто відвертого сексизму. То чи варто поширювати на таку широку авдиторію, що має канал “СТБ”, шоу, що закріплюватиме у свідомості українців застарілі концепції щодо сім’ї та патріархальний світогляд? Спробуємо розібратися.

Войовниця, волонтерка, активістка: як змінився образ жінки в українських медіа після повномасштабного російського вторгнення (студентське дослідження)

Марія Примич

Опубліковано: 30-06-2022

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Казочка про Маму-супергероїню та хатні справи: еволюція стереотипів у рекламі дитячих товарів на You-Tube

Юлія Лінник

Опубліковано: 13-04-2021

Розділи: За що критикують медіа?, Реклама.

0

Коли через 100, 200 чи 500 років історики та археологи візьмуться за пошук інформації про людину XXI століття, то надзвичайно зрадіють залишкам реклами. Звичайно, за умови існування археологів та людства. Про таку корисність реклами жартома казав ще М. Мак-Люен у своїй книзі «Розуміння медіа»: «…сучасна реклама — найбагатша й найвірніша реакція на сьогодення, яку будь-яке суспільство коли-небудь робило про весь спектр своєї діяльності». Зображуючи тенденції, реклама одночасно й відтворює, і створює картину світу. Рекламні повідомлення ніколи не стоять на місці, а змінюються залежно від соціокультурних обставин. Споживач живе тут і зараз, рекламі доводиться жити разом із ним.

Стереотипи у медіа: як «ZNAJ.UA» і «ТСН» формують/розвінчують хибні уявлення про красу людського тіла

Юлія Британ

Опубліковано: 25-11-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Стереотипи – не завжди хибні уявлення, але здебільшого мають мало спільного з реальністю. У ХХI столітті, у великому потоці різноманітних думок, особисте розуміння стандартів людської краси подекуди перестає бути особистим. Наскільки відчутним у нав’язуванні певних стандартів є вплив засобів масової інформації? Нав’язують медійники стереотипи щодо зовнішнього вигляду людини чи спростовують їх? Спробуємо розібратися на прикладі популярних в Україні ресурсів «ZNAJ.UA» і «ТСН».

(Не)жіноча справа: як подолати недопредставленість жінок на українському телебаченні

Катерина Вітвицька

Опубліковано: 24-11-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Мати, вчителька, пенсіонерка, прибиральниця, покоївка – у таких ролях ми звикли частіше бачити жінку. Сучасний світ дедалі частіше диктує нам рівноправні умови існування гендерів, проте нерівність досі бачимо у багатьох сферах життя. Медіа – не виняток. Саме ЗМІ мали би акцентувати увагу на подоланні гендерної нерівності. Натомість, щодня ми читаємо статті з сексистськими заголовками, сюжети з неетичним висвітленням жінок як «жертв» або ж з їх об’єктивацією.

Старі нові медіа: як львівські інтернет-видання плекають стереотипи

Ярослав Іваніщев

Опубліковано: 22-11-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

1

Тенденції гендерної рівності та толерантності торкнулися нині кожного українця. Суспільство почало вживати фемінітиви, поважати людей з обмеженими можливостями та загалом уникати різних форм дискримінації. Очевидно, що ці зміни не оминули й засоби масової інформації. Утім, гортаючи сторінки інтернет-ЗМІ, зокрема львівських, щораз бачимо, що зміни аж ніяк не вкорінені, а стереотипи продовжують жити і квітнути.

Гендерна чутливість у ЗМІ: місія (не) можлива?

Ірина Ладика

Опубліковано: 07-10-2019

Розділи: Стандарти якісної журналістики.

0

«26-річна білявка стала заступницею міністра», «Тендітна блондинка очолила підрозділ Нацполіції», «Депутатка розповіла, як їй вдається поєднувати роботу і виховання дітей». Як часто вам доводилося бачити такі заголовки в українських ЗМІ? Усі вони – яскравий маркер гендерних стереотипів у медіа, які змальовують жінку як ніжну і прекрасну стать, яка може проявити себе лише у домашній сфері, але у професійну їй – зась! Чи можливі гендерночутливі журналістські тексти в українських медіа? І як вони мають виглядати? «Медіакритика» спробувала розібратися.

Сексизм у мережевій рекламі: як виявити і як боротися?

Ірина Ладика

Опубліковано: 05-09-2018

Розділи: Еротизація та сексизм, Реклама.

0

Дискримінація жінок у рекламі – не рідкість в українському медіапросторі. Сексистська реклама трапляється доволі часто, але ми не завжди можемо її відрізнити. То що ж таке «сексизм», які види сексистської реклами бувають, як їх виявити у конкретній ситуації і чи можна побороти?

«Київ вдень та вночі»: серіаліті та стереотипи

Тетяна Гожельна

Опубліковано: 28-12-2017

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.

1

Головні герої розважають аудиторію оригінальними життєвими історіями і вирішують усі труднощі й проблеми прямісінько перед телекамерами. Втім формат, який мав би розбавити й освіжити нішу українського сучасного кінематографу, натомість значно примітивізує нашу реальність.

«Модель ХL»: краса без стандартів

Іванна Ватраль

Опубліковано: 28-12-2017

Розділи: Огляди, аналітика.

1

Дівчата, яких ще вчора називали товстунками, тепер з гордо піднятою головою підкорюють fashion-індустрію. До перегляду стандартів законодавців моди спонукали цілком раціональні мотиви. Аудиторія змінює своє ставлення до граничної худоби, звертаючи увагу на красу здорового тіла. Їхні параметри далекі від «90-60-90», проте це аж ніяк не впливає на затребуваність.