Стереотипи – не завжди хибні уявлення, але здебільшого мають мало спільного з реальністю. У ХХI столітті, у великому потоці різноманітних думок, особисте розуміння стандартів людської краси подекуди перестає бути особистим. Наскільки відчутним у нав’язуванні певних стандартів є вплив засобів масової інформації? Нав’язують медійники стереотипи щодо зовнішнього вигляду людини чи спростовують їх? Спробуємо розібратися на прикладі популярних в Україні ресурсів «ZNAJ.UA» і «ТСН».

Звідки з’явилися стереотипи

• Поняття «стереотип» у масмедійному значенні вперше використав політичний оглядач Волтер Ліпмен для своєї концепції «Суспільної думки». Автор стверджував, що стереотип – сприйняття, фільтрація і розпізнавання навколишнього світу суспільством в певних часових межах. У кожного  покоління існують певні хибні уявлення відповідно до історичної епохи, у якій воно проживає. Стереотипи створюють «так звану» соціальну реальність, яка нас оточує.
• Гендерні, расові, етнічні, релігійні та інші стереотипи оточують нас у повсякденному житті, але саме медіа здатні маніпулювати за їхньої допомогою суспільною свідомістю.

Приклад 1

ZNAJ.UA подає матеріал із таким заголовком: «Ці дідусі викрадуть твою дівчину: топ найкрасивіших чоловіків поважного віку, які зламали стереотипи»

У матеріалі йдеться про 18 чоловіків, які стильні та гарні попри свій поважний вік. Адже існує стереотип, що старші люди виглядають якось неохайно, вони не спортивні, негарні, зазвичай, уперті та егоїстичні. Таке негативне ставлення до старості створює хибне уявлення, що такий вік –  кінець світу, потрібно чекати смерті і не варто думати про яскраве життя після пенсії. Насправді, кожен період життя людини є особливим і все залежить від того, як це сприймає людина особисто. Матеріал ілюструють 18 фото, які підтверджують, що виглядати у старшому віці можна здоровим, струнким та вродливим. Ці світлини розвінчують  віковий стереотип, а ZNAJ.UA показують читачам, що не важливо скільки тобі років, все в твоїх руках.

 

Тут і далі: скріни із зазначених публікацій

Приклад 2

ZNAJ.UA: «Ірину Шейк застукали без фотошопу: екскохану красунчика Роналду вже не впізнати».

Головний меседж матеріалу полягає у тому, що Ірина Шейк виглядала непривабливо в купальнику на відпочинку. Оскільки вона професійна модель, то повинна мати бездоганне тіло. Стереотип, що жінка з глянцевих журналів має бути ідеальною без «складок» на животі, може провокувати комплекс неповноцінності. Насправді ж, особливостей фізіології не уникнути. Усе вирішують правильні ракурси, а не фотошоп. ZNAJ.UA поширює хибне твердження, що модель – не професія, а стиль життя, таким чином формуючи хибне уявлення про «досконалість» тіла.

 

Приклад 3

ZNAJ.UA: «Доньку Олени Кравець “застукали” з пляшкою: юна красуня рванула у відрив».

Скільки разів за своє життя ви чули фразу: «це ж його донька!» або «оце так син, зовсім не схожий на батька!» Мабуть, багацько. ЗМІ часто вдаються до переслідування дітей відомих осіб і шукають «підводні камені». Чому пересічна людина не потрапляє із гучними заголовками в газети, а зустріч Марії Кравець із друзями висвітлили як щось осудливе? Медіа постійно порівнює дітей з їхніми відомими батьками, таким чином відмовляючи у праві бути собою.

Тобто ZNAJ.UA у цьому матеріалі поширює хибне уявлення, що Марія Кравець, як донька публічної особи, повинна відповідати певним стандартам і бути прикладом для наслідування в суспільстві.

Приклад 4

ТСН: “Проходжу сеанси з психогенетиком”: Ольга Фреймут вчиться бути неідеальною

В сюжеті «Життя відомих людей» Ольга Фреймут розповіла про внутрішні зміни:

«Я вже навчилась бути неідеальною. От я навіть з вами розмовляю і даю інтерв’ю в правий профіль. Я ніколи в житті цього не робила, тому що в мене асиметричне обличчя і цей лівий профіль красивіший ніж правий. Але я з вами розмовляю і мені вже більш-менш байдуже. Уявляєте, що танці роблять з людиною?»

Головний меседж цього інтерв’ю полягає в тому, що не можна ідеалізувати людину, кожна «зірка» є такою ж, як її глядачі біля екранів. ТСН запевняє, що потрібно бути собою, адже ідеальних не існує. Медіа за допомогою цього сюжету заперечує стереотип, що відомі люди на телебаченні є еталоном краси, насправді ж, як уже було сказано, усе вирішують ракурси.

Приклад 5

ТСН: «Не соромляться: Огнєвіч, Кожевнікова і Dj NANA показали себе без ретуші в челенджі Freedom Jazz».

Відомі артистки взяли участь у челенджі, де ділилися своїми фото без ретуші та розповідали історії про свої недоліки:

 «Розтяжки, пігментні плями, мімічні зморшки — все це не соромно, а навіть навпаки, недоліки, які роблять нас по-особливому індивідуальними», — написала одна з учасниць.

Знаменитості поширювали ідею здорового бодіпозитиву, на власному прикладі показали, як можна впливати на Instagram-стереотипи і нести нове сприйняття світлин “без ретуші”.

ТСН у цьому матеріалі розвінчує хибні уявлення про ідеальне тіло, натомість показує, що важливо приймати та любити себе з недоліками.

Приклад 6

ТСН: «Дафні Селф, 92-річна модель: “Я почуваюся підлітком”».

Модель розповідає про своє життя та успіх. Дафні Селф співпрацює з провідними домами моди, світові фотографи стають в чергу, щоб працювати із нею. Знаменитість поділилася своїми міркуваннями:

«Я ніколи особливо не турбувалася через старіння. Я завжди вважала, що треба жити сьогоднішнім днем, оскільки ніщо не вічне».

Вік Дафні Селф зовсім не заважає їй жити повноцінним життям та продовжувати робити модельну кар’єру в 92 роки.

Медіа у цьому матеріалі розвінчує вікові стереотипи, закликає жити сьогоднішнім днем і робити те, що хочеш, незважаючи на цифри у паспорті.

ТСН розвінчує вікові стереотипи та хибні уявлення про ідеальність. Медіа робить акцент на адекватному сприйнятті своїх начебто недоліків, пропагує здорове і щасливе життя.

ZNAJ.UA, зазвичай, у своїх матеріалах навпаки критикує недосконалість людини та пропагує стереотипи побудовані на зовнішності. Також подекуди поширюється хибне уявлення, що відомі люди повинні відповідати стандартам .

Отже, з одного боку, медіа підживлюють стереотипи щодо людської зовнішності, а з іншого, навпаки розвінчують. Проте дедалі частіше в ЗМІ можна знайти приклади публікацій, які руйнують хибні уявлення щодо стандартів краси. І це добре, адже кожна людина має право бути собою, а не відповідати встановленим кимось критеріям.

Юлія Британ, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.