Рецензія літературного критика Тараса Пастуха в «Читомо» набрала 450 переглядів за тиждень. Відео книжкової блогерки Катерини Беберіної у TikTok з емоційним оглядом на книгу — 32 тисячі за добу. Видавництво «BookChef» миттєво розпродали десятки, а то і сотні книг "Світанок перед Жнивами" після одного відео, де дівчина плаче і заявляє, що ненавидить цю книгу. Хто тепер визначає, що ми читаємо — дипломовані критики та літературознавці, що роками аналізували, чи молодь із камерою, здатна викликати миттєву емоційну реакцію?

Світові уряди один за одним переходять до радикальних кроків і обмежують доступ дітей до соцмереж — від масових блокувань акаунтів до підвищення вікового цензу. Те, що ще нещодавно вважалося особистою справою батьків, тепер перетворюється на предмет державної політики й цифрової безпеки. І ця дискусія поступово наближається й до України, де ризики для неповнолітніх у соцмережах мають свій окремий і небезпечніший вимір, пов’язаний із війною.

Поява TikTok у медіапросторі змінила не лише спосіб подачі інформації, а й саму комунікацію між редакцією та аудиторією. Емоційні маніпуляції, кліпове мислення, швидке поширення фейків — це лише кілька проблем. TikTok відкриває нові можливості для залучення аудиторії, але разом із цим загострює старі проблеми медіаграмотності.

Тік Ток став платформою не лише для розважальних цілей, але й для поширення корисної інформації. Зокрема журналісти розпочали активно знімати контент саме для цієї платформи, аби зміцнювати свою репутацію та збільшувати число підписників.

У сучасному медіапросторі платформи TikTok та Instagram Reels набули значної популярності, особливо серед молодіжної аудиторії. Їхній формат коротких відео став викликом для традиційної журналістики, яка зазвичай оперує довшими та детальнішими матеріалами. Це породжує питання: як журналістика адаптовується до культури швидкого контенту та чи можливо поєднати глибину аналізу з динамікою сучасних платформ?

За останні декілька років особливої популярності набрала соцмережа Tiк Toк, швидко ставши окрім розважального, ще й інформаційним ресурсом. Саме тому наші медіа окрім Ютубу та Інстаграму тепер розвивають і Тік Ток. В цьому огляді розглянемо Тік Ток сторінки двох українських медіа: «24 Канал» та «Espreso.TV».

Алгоритми соціальної мережі відіграють вагому роль у формуванні інформаційного простору. Facebook, TikTok і YouTube не просто відображають новини, а фільтрують та персоналізують їхній потік для кожного користувача. Наукові дослідження показують, що платформи керуються логікою Engagement-Based ranking (ранжування на основі залучення): чим більше реакцій, тим вище контент у стрічці. Це породжує так званий "ефект кривого дзеркала", коли користувач отримує не об'єктивну картину світу, а інформацію, що відповідає його вподобанням і емоційній реакції.

ТікТок, Інстаграм, Телеграм, Ютуб та інші мережі стали для росії вікном в інформаційний простір України. І якщо колись створення фейкової новини потребувало певного часу, то тепер за лічені хвилини один відеоролик у соцмережі може змінити громадянську позицію та емоційну налаштованість людини.

На платформі Telegram функціонує безліч анонімних каналів, які не оприлюднюють інформацію про своїх власників, але полюбляють публікувати новини “з надійних джерел”. Деякі з них працюють під керівництвом Росії, а інші діють у власних інтересах. Нерідко трапляється й таке, що інформація з таких сторінок потрапляє в ЗМІ й активно культивується в суспільстві, що подекуди призводить до паніки — явища кардинально негативного як у мирний, так і воєнний час.

Дуже часто ТікТок виконує роль соцмережі, в якій ми постійно зависаємо, як у тому ж Instagram, чи YouTube. Але інколи тут попадається контент, який захоплює увагу не як розвага, а навчальний матеріал. Так, мережа ТікТок може стати відмінним інструментом для навчання! Пропонуємо добірку цікавих українськомовних ТікТок-каналів, які допоможуть зацікавити школярів різними дисциплінами.