У 2025 році рівень свідомого уникнення новин у світі сягнув рекордної позначки. Багато людей втомлені від величезної кількості інформації та постійного негативу. Та як редакціям знаходити баланс між висвітленням жорсткої реальності та збереженням ментального здоров'я авдиторії? Деякі медіа вже намагаються адаптуватися до нових умов.

За даними Reuters Digital News Report за 2025 рік, в середньому 40% опитаних людей час від часу уникають новин, а в деяких країнах — більше 60%. Це найбільші  показники, які будь-коли фіксували в Reuters під час досліджень. У чому причини відсутності бажання споживати новинний контент та яка ситуація в Україні під час війни?

У травні 2023 року BBC оголосила про запуск нового підрозділу – BBC Verify. Це ще одна команда фактчекерів у великому медіа та спроба повернути довіру аудиторії в епоху фейків, deepfake-відео й інформаційної війни. BBC Verify позиціонує себе як «прозорість у дії», адже редакція не лише перевіряє факти, а й показує, як саме це робить. Чи справді формат відкритої верифікації працює? І чим він відрізняється від українських практик боротьби з фейками?

Ще кілька років тому для створення переконливого фейкового відео потрібні були спеціальні навички, час і доступ до складного програмного забезпечення. Сьогодні ж достатньо кількох кліків і в мережі з’являється виступ політика, зі словами, яких він не говорив, або репортаж з події, що  ніколи насправді не відбувалася. Штучний інтелект різко здешевив і прискорив виробництво дезінформації, водночас зробивши її значно переконливішою для масової аудиторії. Отож, фейків стало більше, а чи побільшало способів їх викривати? 

Reels просуває короткі, емоційно насичені відео, формуючи стрічку за принципом «нескінченного перегляду». Чи дійсно така динаміка кардинально змінює сприйняття користувачів – увага стає коротшою, а перевага надається швидкому, «візуально привабливому» контенту замість складних текстів або довгих відео?

Чому українські медіа і автори для публікації інтервʼю обирають YouTube? Чим вигідніша ця платформа? Це відмова від журналістських стандартів чи спосіб адаптуватись до нових умов ринку?

Інтервʼю на Ютуб набирають дедалі більшої популярності. В українському інфопросторі з’явилось багато нових інтервʼюерів, які порушують цікаві теми, запрошують відомих гостей. Як наслідок, інтервʼю поширюються користувачами в соцмережах. Адже вони можуть бути резонансними, провокативними, неочікуваними. Сьогодні розглянемо кейс Марії Єфросиніної – відомої постаті в Україні. Вона пройшла шлях від української телеведучої до однієї з найпопулярніших […]

Набирають популярності проекти, які вміщують в собі велику кількість матеріалу. Вони поєднують у собі інтерактивність, текст та візуальні складові. Велика кількість інформації подається легшою для сприйняття, вона структурується та аналізується. Такі формати цікавіші для аудиторії, адже читач сам взаємодіє з текстом, обирає відео для перегляду, фотографії, аудіозаписи. Все це допомагає занурити в історію та дізнатись більше цікавих фактів, не втрачаючи уваги. Погляньмо, як це використовує Радіо Свобода.

В українських медіа все частіше обговорюють цифрові технології та відзначають, що вони стали ключовим компонентом у боротьбі з корупцією в країні. У медіаматеріалах наголошується на тому, що цифрові рішення мають зробити державні процеси більш прозорими.

Між тим, що показують у модних медіа, і тим, як люди насправді одягаються і живуть, є велика різниця. У журналах і соцмережах стиль подають не як щось зручне чи практичне, а як спосіб «вписатися» в тренди і виглядати «правильно». Fashion-медіа не просто показують моду, вони активно створюють уявлення, що саме зараз вважається модним і крутим.