У травні 2023 року BBC оголосила про запуск нового підрозділу – BBC Verify. Це ще одна команда фактчекерів у великому медіа та спроба повернути довіру аудиторії в епоху фейків, deepfake-відео й інформаційної війни. BBC Verify позиціонує себе як «прозорість у дії», адже редакція не лише перевіряє факти, а й показує, як саме це робить. Чи справді формат відкритої верифікації працює? І чим він відрізняється від українських практик боротьби з фейками?

Зараз перед журналістами стоїть завдання не лише довести правдивість конкретного матеріалу, а й власну професійну доброчесність. За останні роки довіра до медіа у світі знизилася, а  кількість інформаційних маніпуляцій лише зросла. Російська пропаганда, використання штучного інтелекту для створення відео та фото, масові мережі фейкових акаунтів у соцмережах, так звані «ботоферми» створюють картину світу, де довіряти інформації складно, навіть коли ця інформація це буквально спростування фейку, що вже існує. Керівництво BBC наголосило, що аудиторія повинна бачити, як журналісти приходять до своїх висновків.

Команда об’єднала журналістів, які працюють із відкритими джерелами (OSINT), спеціалістів із перевірки користувацького контенту, аналітиків даних, а також редакторів напрямку Reality Check. Йдеться приблизно про шістдесят фахівців, які працюють не лише для сайту, а й для телебачення, радіо та цифрових платформ BBC.

Як це виглядає

Ключова відмінність BBC Verify у форматі подачі. Журналісти подають не лише інформацію про розповсюдження фейку та висновки щодо правдивості, а й крок за кроком демонструють, як саме перевіряли інформацію. Сюди входить пошук першоджерела, аналіз геолокації, вивчення метаданих, зіставлення з супутниковими знімками.

BBC також експериментує з технологіями цифрової атрибуції контенту, так званими «content credentials», які дозволяють простежити історію зображення або відео та зрозуміти, чи було воно змінене. Таким чином, верифікація стає повноцінним технологічним процесом.

Структура роликів BBC Verify зазвичай побудована як розслідування в мініатюрі. У відео детально описується ситуація, наводяться кадри, до прикладу відео згенероване ші та коментар-спростування людини, що фігурує у ньому, пояснення впливу фейкової маніпуляції на ситуацію в цілому, зіставлення з іншими джерелами: офіційними повідомленнями, заявами сторін конфлікту, незалежними даними та власне етапи розслідування.

Таким чином відео BBC Verify поєднує журналістське розслідування з візуальною аналітикою. Глядач бачить не лише результат, а й покрокову реконструкцію, яка демонструє, як із розрізнених цифрових слідів складається перевірена картина події.

Російсько-українська війна як поле для перевірки

Одним із важливих напрямків роботи BBC Verify стала війна Росії проти України. Саме тут дезінформація набула системного характеру.

Серед розслідувань команди – викриття мереж фейкових акаунтів у TikTok та X, які масово поширювали неправдиві повідомлення про українську армію, політичне керівництво та західну підтримку. Журналісти простежили повторюваність наративів, синхронність публікацій і використання однакових візуальних шаблонів. У результаті стало очевидно, що йдеться про скоординовану кампанію.

Окрему увагу команда приділяє заявам політиків щодо обсягів військової допомоги Україні. Тут застосовується аналітика даних: співставлення бюджетних рішень, фактичних поставок і публічних обіцянок. Таким чином BBC Verify працює не лише з фейковими відео, а й із політично чутливими твердженнями.

У ширшому контексті такі розслідування демонструють: інформаційна війна не обмежується територією України. Наративи, спрямовані на дискредитацію активно циркулюють у Європі та США, впливаючи на виборців і політичні рішення.

Порівняння з українським досвідом

Україна має власну традицію фактчекінгу. Після 2014 року з’явилися ініціативи, що спеціалізуються на викритті російської пропаганди.

Водночас існує кілька відмінностей між підходом BBC Verify та українськими медіа.  По-перше, масштаб. BBC має значні фінансові та технологічні ресурси, доступ до міжнародних аналітичних інструментів і широку аудиторію. Українські редакції часто працюють у значно скромніших умовах, але компенсують це глибоким розумінням локального контексту.

По-друге, формат подачі. Українські фактчекери зазвичай зосереджуються на результаті перевірки: чітко формулюють, що є неправдою, і надають аргументи. BBC Verify робить акцент саме на процесі, перетворюючи верифікацію на окремий медіапродукт. Це більше схоже на публічну демонстрацію методології.

По-третє, аудиторія. Для українських медіа ключовим завданням є оперативно нейтралізувати фейк усередині країни. Для BBC — пояснити міжнародній аудиторії, що відбувається, і як саме відрізнити правду від маніпуляції.

Чи працює модель BBC Verify?

BBC Verify – це спроба переосмислити роль журналістики в епоху інформаційної війни. Для України досвід BBC цікавий передусім як модель інституційної прозорості. Водночас українські медіа вже мають унікальний досвід протидії дезінформації в умовах реальної війни. Можливо, майбутнє ефективного фактчекінгу лежить у поєднанні цих підходів: міжнародного масштабу й технологічної відкритості з локальною експертизою та оперативністю.

У світі, де фейки поширюються дуже швидко, відкритість методів може стати новою формою захисту. Питання лише в тому, чи встигне журналістика за швидкістю інформаційної атаки.

Христина Левус, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.