Від фейкових новин і ботів у соцмережах до цілеспрямованих інформаційних атак – арсенал кремлівських пропагандистів вражає своєю різноманітністю. Вони майстерно грають на страхах, підсилюючи розколи в суспільстві та підриваючи довіру до будь-яких авторитетів. Один із найяскравіших прикладів - створення інфошуму навколо діяльності ТЦК.

Тема пропаганди і маніпуляції була завжди актуальною, а особливо зараз, коли інформаційний простір стає дедалі насиченішим, відрізнити пропаганду від правди стає щораз важче.  Метою пропаганди є вплив на свідомість людей, формуючи певні погляди, емоції та поведінку. Журналістика прагне об’єктивності, незалежності та поширення достовірної інформації, проте, межі між журналістикою та пропагандою часто розмиваються. У цьому матеріалі розглянемо основні методи, як розпізнати пропаганду та не попастися на її гачок.

Тулсі Габбард — американська політикиня та член Демократичної партії. Представляє виборчий округ штату Гаваї. Тулсі — Майор Національної гвардії США та ветеран Іракської війни. Балотувалась у президенти США як кандидат від Демократичної партії. Була противницею Барака Обами, сьогодні ж активно критикує Джо Байдена та його політичний курс. Зачасту з’являється на телеканалі Fox News. Вважається, що […]

Сьогодні TikTok, окрім того, що є одною з найпопулярніших соціальних мереж світу, також найсприятливіша платформа для поширення контенту про російсько-українську війну. Росіяни також чимало уваги приділяють TikTok. Сьогодні розглянемо російські в ІПСО в цій мережі, які видають себе за український патріотичний контент.

Сьогодні розглянемо контент таких телеграм-каналів, як “ЗеРада”, “Open Ukraine” та “Женщина с косой”. Це канали з аудиторією від ста тисяч, що позиціонують себе як українські “опозиційні медіа для людей з критичним мисленням”, хоча якщо описати коротко - це канали "борців з нацизмом", "злим Заходом" та "бандерівцями". Інколи ці тези поширюють завуальовано, а подекуди - прямо, видаючи стандартні російські наративи.

Росія зробила ІПсО частиною свого повномасштабного вторгнення, і, як показує дійсність, психологічні настрої є дуже важливою складовою перемоги чи поразки у війні. Сучасні засоби протидії психологічним операціям є надзвичайно актуальним питанням. Саме про них іде мова у цьому матеріалі.

На початку листопада 2022 амбіції Кремля істотно зменшились. Путін досі запевняє, що спецоперація йде за планом. Втім, його риторика змінилась. Тепер російський режим дедалі більше говорить про захист Л/ДНР «у рамках Конституцій» та наполягає на перемовинах. Але з чого все починалось? Де були та чого хотіли війська РФ в Україні останні вісім років? Згадуємо, розбираємось і цитуємо брехню Путіна.

Пропаганда задля просування своїх геополітичних інтересів завжди була пріоритетом режиму Путіна. На поширення потрібних Кремлю наративів Росія витрачає величезні фінансові та людські ресурси. Але попри критичну важливість для Росії інформаційного впливу, її пропагандистські спецоперації часто провалюються: або долаючи поріг абсурдності, або просто заплутуючись в аргументації, що призводить до непослідовності та суперечливості версій. Тож чи виконує […]

За останні 8 років гібридної війни інформаційні атаки російських ЗМІ та медійних фігур не лише не зменшилися, але й набрали оборотів й розвинули свій інструментарій. Утім, риторика російських ЗМІ щодо «українського питання» змінилась не сильно. Сьогоднішні наративи сконцентровані у статті президента РФ Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев». Якщо вам цікаво, ви можете прочитати її та побачити, звідки «ростуть ноги» у матеріалах російських медіа, але ми це зробили за вас. Ми прослідкували за останніми публікаціями провідних російських ЗМІ та проросійських медіа в Україні та виділили основні тези, які просуває роспропаганда. Що з цього вийшло – читайте далі.

Фейкова інформація, на жаль, стала звичною не лише у соціальних мережах, а й в журналістських матеріалах. Якщо аудиторія уже звикла перевіряти джерела повідомлень, розпізнавати емоційні клікабельні заголовки чи відретушовані фото, то маніпуляції з графіками та діаграмами поки не наскільки звичні, а тому й небезпечніші.