Тема пропаганди і маніпуляції була завжди актуальною, а особливо зараз, коли інформаційний простір стає дедалі насиченішим, відрізнити пропаганду від правди стає щораз важче.  Метою пропаганди є вплив на свідомість людей, формуючи певні погляди, емоції та поведінку. Журналістика прагне об’єктивності, незалежності та поширення достовірної інформації, проте, межі між журналістикою та пропагандою часто розмиваються. У цьому матеріалі розглянемо основні методи, як розпізнати пропаганду та не попастися на її гачок.

Пропаганда vs журналістика

Журналістика і пропаганда часто перетинаються, особливо в умовах інформаційної війни або ж політичних конфліктів. Щоб краще розуміти і розрізняти ці поняття уточнімо терміни:

• Пропаганда – спосіб комунікації, що спрямований на маніпулювання думками та емоціями аудиторії через поширення односторонньої або викривленої інформації. Мета – вплив на суспіліьні настрої, змушення людей підтримувати певні соціальні, політичні або культурні ідеї.
• Журналістика – форма громадсько-політичної діяльності, спрямована на забезпечення населення актуальною інформацією через пресу, онлайн-видання, радіо і телебачення.

Основні відмінності:

• Пропагандистські матеріали мають за мету викликати емоційну реакцію та нав’язати певний висновок або підштовхнути до нього. Журналістика подає інформацію збалансовано, залишаючи висновки на розсуд користувача.
• Пропаганда основний акцент робить на емоційних маніпуляціях, журналістика натомість базується на фактах.
• Пропаганда подає інформацію лише з одної точки зору, яка є вигідна для неї. Журналістика розглядає інформацію з різних сторін і подає різні варіанти розвитку подій.

Ілюстративне фото

Види і методи пропаганди

Зазвичай пропаганду розділяють на три види: біла, сіра, чорна.

• «Біла» – «добра», відкрито демонструє лояльність до об’єкта і поширюється офіційними каналами без приховування джерела.
• «Сіра» – нелояльна, поширюється офіційно, але джерело і справжня мета приховується.
• «Чорна» здійснюється спецслужбами через фіктивні або створені під прикриттями організації з метою дезінформації.

Пропаганда використовує ряд методів заснованих на соціально-психологічних дослідженнях. Часто вона приховується у оглядах подій, ток-шоу, рекламі, радіо, новинах, адветоріалах. Пропагандистські кампанії часто дотримуються стратегічних шаблонів, які починаються з простих повідомлень: листівки чи реклами. Вони поступово спонукають людину від пасивного отримувача інформації до активного шукача та зрештою, до авторитета в певній ідеології через навіювання відповідних ідей.

Ілюстрація. Автор: Радіо Свобода

Часто використовувані методи:

1. Демонізація опонентів – одна з найпоширеніших технік, коли опонентів чи альтернативні точки зору зображують як загрозу або зло.
2. Апелювання до страхів та емоцій
3. Використання фальшивих або спотворених фактів
4. Псевдоекспертні коментарі – матеріали цитують «експерти», як підтримують потрібну точку зору.

Сучасні методи і технології створення пропаганди і маніпуляії

• Алгоритми соцмереж. Більшість платформ використовують алгоритми для визначення, який контент показувати користувачам. Маніпулятори використовують ці алгоритми, щоб збільшити охоплення свого контенту, формуючи певні наративи. Це можна побачити через таргетовану рекламу або поширення контенту, який викликає сильні емоції.
• Дезінформація та фейкові новини. З розвитком технологій створення контенту (наприклад, дипфейків), стало простіше створювати та поширювати неправдиву інформацію, яка може виглядати дуже переконливою. Це створює виклики для журналістів і споживачів інформації, оскільки складніше визначити правдивість новин.
• Мікротаргетинг. Політичні кампанії та маркетингові компанії все частіше використовують мікротаргетинг – техніку, за допомогою якої певні групи людей отримують спеціально підібраний контент на основі їхніх уподобань, поведінки в мережі або соціально-демографічних характеристик. Це дозволяє точніше маніпулювати окремими сегментами аудиторії.
• Атаки на медіа і журналістів. Деякі політичні групи чи лідери використовують тактику дискредитації незалежних медіа та журналістів, поширюючи маніпуляції або звинувачуючи їх у “фейкових новинах”, щоб зменшити довіру до об’єктивної журналістики.
• Інфлюенсери та нативна реклама. Багато маніпуляцій відбуваються через соціальних медіа-інфлюенсерів, які, можливо, несвідомо, просувають певні наративи або продукти через нативну рекламу. Це створює враження, що їхня думка є автентичною, але насправді це може бути оплаченою маніпуляцією.
• Поляризація та радикалізація. Медіа все частіше використовують стратегії, які призводять до поляризації суспільства. Створюються гострі протиріччя, які збільшують емоційну напругу та полегшують маніпулювання суспільною думкою

Як переконатися, що стаття є пропагандистською?

1. Перевіряйте першоджерела. Журналістські матеріали завжди вказують на першоджерела, цитати та посилання на офіційні джерела. Варто задуматися, якщо вказані сумнівні джерела або взагалі відсутні.
2. Баланс думок. Журналістика аналізує і подає ситуацію з різних сторін, подає різні варіанти розвитку подій. Якщо ж ви замітили, що стаття підтримує лише одну сторону і спонукає до певної дії, найімовірніше – це пропаганда.
3. Надмірна емоційність. Якщо після прочитання тексту у вас виникла сильна емоційна реакція, ненависть, викликала страх або ж інші бурхливі емоції – це може бути пропаганда. Звісно, емоційне забарвлення буває і в журналістських матеріалах, але сухі факти і нейтральність – це база журналістики, насамперед новинної.
4. Гучні заголовки. Надмірне емоційне забарвлення, сенсаційні заяви, гучні заголовки зроблені для того щоб привернути увагу, що є типовим для пропаганди.

Маніпулятивну пропаганду активно викривають медіакритичні, фактчекерські ресурси, які сьогодні варто переглядати будь-якому користувачу.

Так, на сайті ДетекторМедіа в розділі «маніпуляції» та «фейки» можна ознайомитися з неправдивими і пропагандистськими новинами. Наприклад, 16 вересня в розділі «маніпуляції» опубліковано статтю про те, що російські ЗМІ поширюють неправдиву інформацію, що затриманий за спробу замаху на Трампа служив у Міжнародному легіоні при ГУР МО України.

У розділі «Фейк» розмістили статтю, що Шурма нібито заявив, що Україна повинна завершити війну на умовах Росії.

Також варто звернути увагу на сайт StopFake, де часто можна переконатися щодо правдивості підозрілої гучної новини.

Катерина Денега, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.