Масові протести у Казахстані на початку 2022 року сколихнули інформаційний простір не лише самого Казахстану, а і всього світу. Та окрім фактів про події, їх тверезий аналіз та хронології подій, ми можемо побачити численні спекуляції, неточності та відверту брехню про події в країні. У цьому матеріалі ми коротко розповімо про події в Казахстані 2-13 січня, покажемо, під яким кутом їх подали російські та проросійські медіа в Україні, а також з’ясуємо, що радять українським журналістам медіаексперти стосовно висвітлення цих подій.

Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України.

Російська пропаганда як інформаційна зброя зацікавила увесь світ ще на початку 2014 року під час подій в Криму та Донбасі). Проте ефективної протидії в країнах Заходу майже не було, російські пропагандистські ЗМІ зазнавали лише осуду, що не заважало їм і надалі продовжувати свою справу. Однак, будь-яка «чаша терпіння» одного дня переповнюється, і, схоже, цей момент настав. 2021 рік вже зараз можна назвати найбільш продуктивним у боротьбі із російськими пропагандистськими ЗМІ.

Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.

Назагал, помітно, що друковані видання намагаються не програти онлайн виданням – як не в перегонах за швидкістю подачі інформації (що зрозуміло), то бодай в авторському викладі фактів та явищ дійсності. Онлайн видання здебільшого грішать оперативним поширенням повідомлень прес-служб і часом при цьому вказують свого журналіста як автора матеріалу. Водночас певні видання демонструють явну залежність від замовної інформації, або публікацій, що друкуються за угодою сторін. Офіціоз, таким чином, може бути відчутним і в друці, але вже не з причин оперативності, а з економічних міркувань.

Чи часто ми замислюємось, який вплив має на нас реклама лікарських засобів? Захворівши, ми довіряємо їй, деколи навіть несвідомо, оскільки сподіваємось на швидке одужання. Що вже говорити про матусь, які вперше зіткнулися з проблемою температури у своєї дитини. «Реклама – поганий порадник», – пише Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук. А ми додамо – медіа нерідко допомагають поширенню поганих медичних порад.

“Дональд Трамп рятує світ від педофілів, які торгують дітьми заради наркотику в їхній крові” – стверджує одна з провідних ідей QAnon, популярної у США теорії змови. Найяскравішого її прихильника світ побачив під час штурму будівлі Капітолію прихильниками Трампа – це був Джейк Анджелі, напівоголений чоловік з рогами та списом з американським прапором. Джейк, який називає себе “шаманом QAnon”, вже неодноразово відвідував мітинги підтримки цієї конспірологічної ідеї. Розберімося, як онлайн-прихильники сумнівної теорії змови стали учасниками мітингів і штурму Капітолію та чому ФБР вважає QAnon внутрішньою терористичною загрозою.

Усі ми знаємо, що інтернет не тільки надає нам інформацію, але й збирає її про нас. Але не всі розуміємо, що він також здатен формувати наші звички і певне уявлення про світ. Не так давно на Netflix вийшла 90-хвилинна документальна стрічка під назвою «Соціальна дилема». У фільмі колишні співробітники найбільших технологічних компаній розповідають про механізми і алгоритми, які є в основі діяльності соцмереж та маніпулюють нами щодня, а ми про це навіть не здогадуємося. Чергова теорія змови? Чи неприємна правда?

Резонансна ситуація, пов’язана з нещодавніми рішеннями Конституційного суду України сколихнула інформаційне поле та породила безліч публічних обговорень. У матеріалах провладних ЗМІ тут і там вигулькували слова на підтримку рішень Володимира Зеленського, а от у опозиційних новинних ресурсах Петра Порошенка та Віктора Медведчука сформувалося два абсолютно полярні погляди на судову кризу. І хоч як би вони різнились, результат один – опозиційні ЗМІ категорично засуджують політику чинної влади та навіть після виборів продовжують перетягувати на себе «ковдру» з потенційного електорату. Йдеться про «Медведчуківську трійцю» – «112», «NEWSONE» та «ZIK», яка за місяць нестабільної ситуації у КСУ накопичила в собі гігабайти публікацій, псевдоекспертів та «хейтспічу», присвячених розладам у головному суді країни.

Журба "Слуг народу", оголена активістка, легалізація канабісу, неповнолітні волонтери президентського опитування та послаблення вірусу "Зеленої влади" – такими сенсаціями нещодавно замайоріли новинні стрічки російських ЗМІ. Ажіотаж для них цьогоріч створили місцеві вибори в Україні. І доки російські журналісти привертають увагу курйозними заголовками, спробуємо зануритися у зміст. А проаналізувавши контент, з’ясуємо, чим здивувало російські медіа наше голосування і як вони подають цю інформацію населенню.