Фільм «Соціальна дилема»: тривожна реальність чи чергова страшилка від Netflix?
Ірина Ковальчук
Опубліковано: 14-01-2021
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Усі ми знаємо, що інтернет не тільки надає нам інформацію, але й збирає її про нас. Але не всі розуміємо, що він також здатен формувати наші звички і певне уявлення про світ. Не так давно на Netflix вийшла 90-хвилинна документальна стрічка під назвою «Соціальна дилема». У фільмі колишні співробітники найбільших технологічних компаній розповідають про механізми і алгоритми, які є в основі діяльності соцмереж та маніпулюють нами щодня, а ми про це навіть не здогадуємося. Чергова теорія змови? Чи неприємна правда?
Те, що соціальні мережі можуть викликати звикання та нагнітати стан тривожності не є відкриттям для тих, хто використовує Facebook, Twitter, Instagram тощо. Але у документальному фільмі Джеффа Орловського “Соціальна дилема” колишні співробітники цих компаній пояснюють, що згубний вплив платформ соціальних мереж – це їхня природа, а не побічний ефект.
На думку авторів, соціальні мережі перетворюють користувачів на легку здобич для рекламодавців та пропагандистів. Алгоритми, які лежать в основі соціальних мереж допомагають відслідковувати і передбачати дії користувачів і більш ефективно взаємодіяти з ними, завдяки чому соцмережі просувають рекламу. Але дія цих алгоритмів може призвести до появи залежності у користувачів. Також алгоритми соцмереж можуть бути використані для дестабілізації ситуації в суспільстві, впливу на результати виборів і поширення фейковий новин і неправдивої інформації.
Як це може відбуватися: люди купляють речі, які їм зовсім не потрібні і вірять тим блогерам, які говорять своїй аудиторії те, що їм «підказали» певні політики чи інші люди. Усі наші дії у телефоні відслідковують для ефективнішої маніпуляції нашою свідомістю. Наприклад, ви хочете купити новий засіб для миття голови: починаєте шукати його в інтернеті, але усюди, куди би ви не зайшли, натикаєтесь на рекламу про знижки на конкретну марку цього товару, магазини, які його продають тощо. Або, наприклад, ви вважаєте, що молодь не має цікавитися політикою і їй краще займатися своїм життям. У вашій стрічці новин будуть саме ті люди, які поділяють ваші погляди і підтверджують, що ви цілком праві.
Колишні співробітники корпорацій, представлені у фільмі, закликають до розробки законів, які захищають користувачів, і до того, щоб користувачі більш усвідомлено підходили до часу, який вони проводять в соцмережах, переглядаючи тільки те, що їх цікавить, а не те, що їм пропонує алгоритм. Таким чином фільм підводить глядачів, до радикальної думки, що треба видалити усіх соціальні мережі із свого телефону.
У фіналі спікери говорять, що вони вірять: якщо зараз всі усвідомлять реальну загрозу, то людство зможе скерувати розвиток комунікаційних технологій у потрібний йому бік, гуманний та безпечний. І радять нам дотримуватися нескладних, на перший погляд, правил:
- відключити сповіщення про повідомлення;
- не дивитися рекомендоване відео, а вибирати його самостійно;
- перш ніж перепостити щось, перевірити джерело інформації;
- встановити розширення в браузері, яке видаляє рекомендації;
- жодних девайсів перед сном;
- жодних соцмереж для дітей до старшої школи.
Поради справді важливі і корисні, але чи діятимуть вони у реальному житті? От уявіть, що ви засинаєте і прокидаєтеся без телефону. Ваші діти взагалі не зареєстровані у соціальних мережах. А заради однієї речі, яка вам потрібна, ви готові витрати пів дня, щоб знайти її за дешевшою ціною. Так, це справді нелегко, бо багато в чому саме соціальні мережі нам допомагають, а не лише шкодять. Ми не уявляємо свого ранку без телефону, який розказує нам, що нового у світі відбулося. Наші діти спілкуються та дізнаються багато чого нового саме у соціальних мережах. А рекомендації значно спрощують пошук потрібного нам контенту і економлять наш час.
Цікавим є те, що Facebook відповів на критику авторів «Соціальної дилеми». Компанія Facebook заявила, що не прагне до появи у користувачів соцмережі залежності і не вважає їх «продуктом»:
«Ви не продукт. Ми не ділимося інформацією, яка вас особисто ідентифікує, якщо ви не даєте нам дозвіл. Ми нікому не продаємо вашу інформацію».
«Алгоритм Facebook не є божевільним. Він робить платформу актуальною і корисною. Алгоритм використовує сама Netflix, коли визначає, кому варто подивитися «Соціальну дилему», – зазначила компанія Facebook.
Не оминули увагою «Соціальну дилему» й українські медіакритики.
«Можна, звичайно, посміятися з цього фільму та сказати, що американці заганяються. Що соцмережі допомагають людям бути на зв’язку, знаходити однодумців з унікальними інтересами, а кожна чергова демократична революція відбувається за допомогою чергової соціальної мережі (але не дай нам Боже дожити до TikTok-революції – безжальної в своїй беззмістовності). Проте якщо автори фільму все-таки хоч трохи праві, то що тоді робити таким країнам, як Україна, котра на технологічних гігантів узагалі не може впливати, а полігоном для випробування нових форм впливу на свої суспільно-політичні процеси стає регулярно?
Подобається це комусь чи ні, але старі добрі медіа з редакційним контролем потрібні суспільству. Журналісти не завжди виконують свою роботу бездоганно. Але краще вже така небездоганність з плоті й крові, ніж холодний подих технологічної матриці», – пише у своєму матеріалі Галина Петренко, керівник ГО «Детектор медіа».
Отже, «Соціальна дилема» варта уваги, адже піднімає актуальні та гострі питання сьогодення, які стосуються соціальних мереж та їхнього впливу на нас. У фільмі є думки, з якими важко сперечатися, але є й сумнівні твердження, які по суті є лише непідтвердженими здогадками і дуже суб’єктивними міркуваннями. А ми, зрештою, маємо можливість обирати, чи скористатися порадами авторів. Видалити зі своїх гаджетів Facebook, Instagram та інші соціальні мережі або просто обмежити їхній вплив на нас.
Ірина Ковальчук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка