Інформаційна війна Росії проти України триває вже понад століття. Її руйнівний тиск підтверджується постійним запереченням причетності Росії до Голодомору, масових знищень та репресій українців. Сьогодні пропагандистський вплив на українські ЗМІ виражається не тільки у поширенні абсурдних фейків. Українськім медіа нав’язують маніпуляційні терміни та словосполучення, пов’язані з псевдодержавними утвореннями на Сході України чи спробою анексії Криму. Їх поширення створює хибні уявлення про російську агресію щодо України. Тамара Ісакова, працівниця Національного інституту стратегічних досліджень, у своїй статті «Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору» стверджує, що під час війни основною зброєю є саме мова, адже з її допомогою дезінтегрується і примітивізується людське бачення ситуації, чому сприяють ЗМІ.

Пропагандистські кліше стосовно окупованого Криму

«Приміром, у 2018 році естонське видавництво Studium випустило підручник англійської, де анексований Крим позначили як територію Росії» – з публікації «BBC».

«Можна лише гадати про причини арештів російською владою в анексованому Криму лідерів кримських татар» – «Дзеркало тижня».

У «Словнику української мови» зазначено, що «анексувати» – це насильно приєднувати, загарбувати чужу територію, іншу державу. Крим, згідно з українським законодавством, є тимчасово окупованим Російською федерацією. На офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України вказано, що єдина країна, яка використовує термін «анексований» – Росія. Водночас міжнародна спільнота користується саме характеристикою «тимчасово окупована територія». Прийнятним також може бути словосполучення «спроба анексії». Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко зазначає, що прикметник «анексований» щодо Криму популяризує російський наратив про те, що питання повернення півострова під контроль України є закритим.

Абсолютно некоректними є словосполучення «приєднання Криму» та «повернення Криму», вказано у Глосарії, який створила Рада національної безпеки та оборони України. Замінити їх можна на: «російське вторгнення в Крим»/«захоплення Росією Криму».

Ще одним популярним пропагандистським кліше щодо Криму є використання слова «кордон» для розмежування України з тимчасово окупованим півостровом. Ось кілька таких заголовків:

«На кордоні з Кримом закривають КПВВ» – «Слово і Діло».

«Десантники та резервісти провели тренування на кордоні з Кримом» – «Українська правда».

«На кордоні з Кримом працюють українські контрснайпери. ВІДЕО» – «Новинарня».

Кордон – лінія, яка визначає межі державної території — суходолу, вод, надр, повітряного простору, вказано у «Словнику термінів» Державної прикордонної служби України. Тому, як зазначається у «Глосарії» РНБО, слово «кордон» у цьому випадку потрібно замінити на «адміністративна межа з тимчасово окупованим Кримом».

«Донбас» та інші слова, які сприяють російській пропаганді

«Вибір Донбасу: хто переможе в скандальному 50-му окрузі?» – «Радіо Свобода».

«Росія продовжує направляти кадрових військових на Донбас – розвідка» – «Слово і діло».

«Український військовий загинув унаслідок обстрілів російських військ на Донбасі» – «Zaxid.net».

Більшість українських медіа у своїх публікаціях використовують слово «Донбас». Секретар РНБО Олексій Данілов наголошує, що це поняття, а зокрема і його поєднання з іншими словами: «вибір Донбасу» або «народ Донбасу», – дефініція, яку нав’язує Російська Федерація. Ці словосполучення цілеспрямовано використовують спецслужби Росії з 2000 року, особливо активно – в період російської агресії проти України з 2014 року, як інструмент інформаційної війни. Такі характеристики сприяють штучному виокремленню певного регіону України як території, яка начебто має особливі права і статус, тобто частково підтверджує існування державних псевдоутворень. У «Глосарії» РНБО вказано, що жителів окупованих територій найкраще називати так:

– мешканці ОРДЛО, що перебувають під тимчасовою окупацією Росії;

– мешканці тимчасово окупованих районів Донеччини та Луганщини;

– мешканці непідконтрольних уряду територій України.

А слово «Донбас» потрібно замінити на назву конкретної історичної території – «Донецька область» або «Донеччина».

Пропагандистськими словосполученнями також є «самопроголошені республіки» і «невизнані республіки», які використовують для характеристики територій Донеччини та Луганщини.

«Самопроголошені ЛНР та ДНР створять єдиний економічний простір» – «BBC».

«Кордони невизнаних республік» – газета «День».

Замінити їх треба на офіційні назви:

– тимчасово окуповані території Донецької/ Луганської областей;

– тимчасово непідконтрольні уряду України (владі України/ Україні) території Донецької та Луганської областей

Часто внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій називають «вимушеними переселенцями». Але таке словосполучення є хибним. Ось невдалі приклади:

«Вимушені переселенці: чи просто розпочинати життя наново?» – газета «Голос України».

«Скільки в Україні вимушених переселенців і в яких областях вони проживають» – «Слово і Діло».

Як боротись з термінологічною пропагандою?

Вищезгадані словосполучення активно використовує російська влада та ЗМІ. Основна загроза цих, начебто нейтральних на перший погляд, мовних конструкцій саме для українського інформаційного простору полягає в тому, що вони формують уявлення прийнятності наративів Російської Федерації. Насамперед, що Крим – «анексований», тобто назавжди приєднаний до Росії, а Донеччина та Луганщина є незалежною від України територією. Рада національної безпеки й оборони спільно з Центром протидії дезінформації створили «Глосарій». Він містить перелік назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано вживати органам державної влади, дипломатичним представництвам України та, найголовніше, засобами масової інформації. Основна мета «Глосарію» – нарешті позбавитись від російського інформаційного впливу та маніпуляцій суспільною думкою населення.

Ярина Пукало, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.