Українські сенсації: як російські ЗМІ писали про місцеві вибори-2020
Іванна Ружевич
Опубліковано: 09-11-2020
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Журба “Слуг народу”, оголена активістка, легалізація канабісу, неповнолітні волонтери президентського опитування та послаблення вірусу “Зеленої влади” – такими сенсаціями нещодавно замайоріли новинні стрічки російських ЗМІ. Ажіотаж для них цьогоріч створили місцеві вибори в Україні. І доки російські журналісти привертають увагу курйозними заголовками, спробуємо зануритися у зміст. А проаналізувавши контент, з’ясуємо, чим здивувало російські медіа наше голосування і як вони подають цю інформацію населенню.
Втручання з боку Росії в політичні вибори різних країн фіксують ще з 2016 року. Для цього у неї є набір необхідних умінь та засобів: кібератаки, дезінформація, різного роду маніпуляції, пропагандистські наративи, створення фейків тощо. Україна ж таких інформаційних атак зазнає упродовж шести років, опинившись в епіцентрі гібридної війни з моменту окупації Криму та війни на Донбасі.
Кремлівська пропаганда та дезінформація, які поширюють з політичними та військовими цілями, спрямовані, насамперед, на російську (внутрішню) та західну (зовнішню) авдиторії.
Місцеві українські вибори-2020, звісно, не відіграють для Росії (чи будь-якої іншої країни) значної ролі й не впливають на хід міжнародних подій, втім російські ЗМІ з певних причин не змогли оминути цієї теми.
Отже, розглянемо головні особливості висвітлення місцевих виборів України російськими медіа.
Більше негативу!
З початком виборчого процесу частіше, звістки про значну кількість порушень на виборах-2020 російські медіа повідомляли навіть частіше, ніж про коронавірусну інфекцію у мера Києва Віталія Кличка. Найбільше акцентували увагу на безоглядності місцевих виборів такі російські видання, як: “Gazeta.Ru”, “ТВ-Новости”, “Life”. І хоча за структурою та змістом такі повідомлення не можна назвати фейками, фокусуючи увагу на одному лише негативі, отримуємо маніпулятивний підхід щодо вибору тематики та формування інформаційної картини.
Злободенними питаннями (до того ж, єдиними висвітленими темами) були: низька явка виборців, проведення всенародного опитування неповнолітніми особами, плутанина з бланками, нелегальна виборча дільниця, оголена активістка та падіння рейтингів “Слуги народу”. Загалом усе це створює медіаобраз дезорієнтованої та дезорганізованої нації, народ і влада якої не усвідомлюють рівень власної відповідальності та ступінь серйозності події.
“По отзывам почти всех местных наблюдателей, в том числе живущих на западные гранты НКО, эти выборы стали самыми скандальными и плохо организованными за всю историю украинской независимости”, – пишуть у виданні “Российская газета“. У ньому ж читаємо, що хаотичність цьогорічного виборчого процесу України є наслідком добре спланованих технологій фальсифікації та свідченням деградації виборчої системи.
Казусів на голосуванні російські ЗМІ знайшли чимало, але не забули згадати й про “антирекорд” за кількістю виборців. Втім, на цю проблему у них своє трактування. Такий поворот подій російські медійники пояснюють тотальною недовірою народу до чинної влади (чого, як зазначають, і слід було очікувати).
Головне – канабіс або як розставити правильні акценти
Неоднозначною навіть для самих українців стала квестія всенародного опитування від Володимира Зеленського. Нагадаємо, що після основної виборчої сесії охочі могли дати відповідь на “5 запитань президента”, які, зі слів останнього, найбільше хвилюють народ сьогодні.
Писали про це нововведення й російські видання. Втім, зацікавили журналістів не всі запитання. Вартими уваги московським медійникам видалися лише пункти про Донбас та легалізацію медичного канабісу. Цікаво, що такі уточнення (легалізація марихуани з медичною метою) російські ЗМІ, звичайно ж, не вважають важливими і спокійно дають своїм статтям неоднозначні заголовки. Тож зі змісту деяких читачі дізнаються, що українцям пропонують легалізувати наркотичні речовини й уже скоро кожен другий зможе придбати їх цілком законно. Цікава інформація, чи не так? Тепер до образу дезорганізованих мас додаємо ще легальні наркотики – й з часом мальовничі райони нашої неньки перетворяться на небезпечні мексиканські провулки.
Отже, більшість російських видань вміло ігнорують наявність інших запитань чинного президента України, зосереджуючи увагу саме на легалізації марихуани. Акценти роблять і на факті прихованої та незаконної передвиборчої агітації від партії “Слуги народу”, чим, власне, і вважають всенародне опитування.
А судді хто..?
Без експертної думки в хорошому матеріалі не обійтися. Знають про це й представники російських ЗМІ, чесно підкріплюючи інформацію коментарями спеціалістів. Ось тільки знавців вони підбирають, м’яко кажучи, сумнівних.
Видання “Live”, наприклад, опирається на авторитетну думку відомого проросійського блогера Анатолія Шарія, запозичивши фрагменти його суджень з інтерв’ю газети “Взгляд”. В останній блогер виклав свої погляди на місцеві українські вибори, констатувавши, що “українцям подобається бути бідними, якщо вони кожні 5 років обирають одних і тих же представників… І це, скоріш за все, якась хвороба…“.
Чимало медіа опираються й на дані українських (читайте проросійських) ЗМІ. Йдеться, наприклад, про такі джерела, як 112 канал чи NewsOne.
Тож формально журналісти РФ не порушують жодних стандартів: ось вам подія, ось вам факти, ось вам ще й експертна думка… Так ще й яка – самі ж українці віщають!
До речі, ви пам’ятаєте стару добру приказку: “довіряй, але перевіряй”? Так ось…
Цікаво спостерігати, з яким запалом російські ЗМІ цитують проросійських “експертів” українського походження і як скупо подають незалежні судження справжніх знавців своєї справи. Лише у деяких виданнях можемо натрапити на характеристику місцевих виборів України “Великою сімкою” (а G7 назвала цьогорічне голосування проявом демократії). Тож, щоб експертні думки не затіняли одна одну московські медіа вирішили: таку інформацію до уваги брати не слід, краще покликатися на думку українців, нехай і з суперечливими поглядами.
Катастрофічна поразка “Зе”
Порушення перелічили, казуси описали, невтішними прогнозами залякали, думки “експертів” послухали – а що ж далі? Банальностями російські ЗМІ точно б не обмежилися, тож подарунком долі для них стали результати місцевих виборів. Довгоочікуваним хепі-ендом для російських медійників була поразка партії Володимира Зеленського:
“Эксперт заявил о «катастрофическом» поражении партии Зеленского”
“Без популярности: что будет с Зеленским после обвала рейтинга”
“Старые расколы, новый легалайз. Что означают для Зеленского итоги местных выборов”
“Больше не “Слуга народа”
На такі заголовки в стрічці російських новин натрапляємо й досі. Тамтешніх журналістів так “стурбувала” невдача “Слуг народу”, що приблизно кожна друга новина після оголошення попередніх результатів місцевих виборів в Україні була присвячена саме цій темі.
“Прошедшие 25 октября местные выборы стали первым серьезным поражением Владимира Зеленского на избирательных участках. У него не будет ни своих мэров в крупнейших городах Украины, ни большинства в городских парламентах. Пропрезидентская партия «Слуга народа», пытавшаяся играть роль политического центра, со своей задачей, похоже, не справилась”, – повідомляє російське аналітично-дослідницьке агентство “Карнеги”. Зрештою, Володимиру Зеленському та його політичній партії російські ЗМІ приписують стан важкої туги на тлі «безвихідної ситуації» – моментами у їхніх статтях не вистачає тільки іронічного напису “Wasted”. Насправді ж в офісі президента до такого розвитку подій ставляться не так депресивно.
Серед безлічі однотипних матеріалів натрапляємо на такі, що охоче віддають перевагу клікбейту, ніж інформативності. Наприклад, статті інформагенства “Regnum”. Список креативних заголовків тут просто дивує. Щодо безневинної “поразки “Слуг народу” читаємо, що “Вирус «зелёной власти» на Украине ослабел”, а замість конкретних попередніх результатів – “Кучма побеждает, комик провалился: первые итоги местных выборов на Украине”. Такі провокативні та неоднозначні заголовки, насамперед, спрямовані на привернення уваги, що й демонструє орієнтацію вищезгаданого ЗМІ на “клікабельність” контенту та збільшення рейтингів. Ви також були спантеличені, прочитавши про “перемогу Кучми”? Видихніть. Ідеться про Тараса Кучму, який балотувався в мери Дрогобича. Ось такий фокус – і це тільки для того, щоб ви перейшли за покликанням.
Про професійні обов’язки журналіста чи дотримання елементарних стандартів у цьому випадку можна навіть не згадувати.
Слід зауважити, що вирізняється інформаційне агентство не тільки креативністю назв, а й радикальністю суджень. Оперуючи словами різноманітних “експертів”, працівники “Regnum” дозволяють собі характеризувати суспільно-політичне становище всієї України на основі попередніх результатів місцевих виборів. Неймовірна аналітика!
Цікавий підсумок цьогорічних місцевих виборів в Україні зробила уже згадана сьогодні “Российская газета”:
“Состоявшиеся на Украине местные выборы в очередной раз подтвердили известное: разделение страны на восток и запад никуда не делось, а технологические “интеграционные проекты”, каковыми являются партия “Слуга народа” (СН) и ее лицо – президент Владимир Зеленский, имеют все более короткий срок годности. Резкое повышение удельного политического веса местных властей и стоящих за ними финансово-промышленных групп, временами мало отличимых от организованных преступных группировок, – лишь следствие ослабления центральной власти…“
Шкода, що російські ЗМІ не помічають, що ділять Україну саме вони, а не чинна влада нашої держави. Тож, чи ж настільки все песимістично, нам покаже тільки час, а не політологи та медійники РФ. Втім, дякуємо за небайдужість…
Отже, клікбейтні заголовки, ігнорування подробиць та контексту, висвітлення винятково негативних подій, експертні думки неекспетних людей та сумнівні прогнози – ось у такому дусі було подано місцевий виборчий процес України в російських ЗМІ. Тож медіа РФ продовжують активно інформувати своє (і частково наше та західне) суспільство досить спотвореною інформацією щодо подій на теренах України, використовуючи широкий арсенал маніпулятивних прийомів.
Іванна Ружевич, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка