У 2025 році рівень свідомого уникнення новин у світі сягнув рекордної позначки (детальніше про це — у попередньому матеріалі ). Багато людей втомлені від величезної кількості інформації та постійного негативу. Та як редакціям знаходити баланс між висвітленням жорсткої реальності та збереженням ментального здоров’я авдиторії? Деякі медіа вже намагаються адаптуватися до нових умов.

 Що робити медіа, якщо інформація виснажує читачів?

Через постійний негатив, виснаження від кількості інформації та безліч інших причин  у світі набирає обертів феномен свідомого уникнення новин. І хоча існування проблем, пов’язаних із політичною нестабільністю, економічними кризами та війнами, медіа самі собою не викорінять, редакції вже активно працюють над впровадженням способів подачі інформації, які зроблять читання новин більш релевантним та менш “депресивним” для втомленої авдиторії. Наприклад, шведська газета “Svenska Dagbladet” розробила застосунок “SvD Kompakt” зі слоганом “Читай менше — дізнавайся більше”, який містить простіші для сприйняття візуальні та ігрові формати новин, а також кнопку, що дозволяє відфільтрувати емоційно складні матеріали, якщо читачі почуваються надто перевантаженими.

(Дизайн подачі персоналізованого новинного контенту в застосунку шведської газети “SvD Kompakt”. Джерело: INMA)

Багато медіа шукають способи розширення своїх новинних програм за допомогою підходів, орієнтованих на потреби конкретних користувачів: інвестують у персоналізовані розсилки із найважливішою інформацією та новинні подкасти з легким, спокійним тоном подачі. Канадське видання “The Globe and Mail” навіть запровадило нові журналістські напрямки для власного медіа у вигляді посад репортера з питань щастя та репортера з питань здорового життя. Конструктивна журналістика намагається знайти надію та можливості в довгих і комплексних сторітелінґах, а багато медіа інвестують у такі текстові та візуальні формати, які лаконічно та просто пояснюють складні речі та події.

Тим часом такі великі новинні організації, як, наприклад, “BBC”, вважають вагомою частиною відповіді на уникнення новин та зниження зацікавленості збільшення рівня “персоналізації”. У 2025 році вони оголосили про плани щодо використання штучного інтелекту для кращого адаптування новинного контенту для молодшої авдиторії.

Концепція “повільних новин” як відповідь на інформаційне виснаження

У наш час новини зазвичай продовжують оновлюватися швидше, ніж ми взагалі можемо їх зрозуміти, усвідомити та проаналізувати. Постійний потік “breaking news” часто створює лише ілюзію поінформованості, натомість залишаючи після себе лише когнітивний шум і відчуття тривоги. Однією із відповідей на таку тенденцію стала поява “повільної журналістики”, яка, відповідно, створює “повільні новини”. Редакції, що працюють у подібних форматах, свідомо відмовляються від гонитви за оперативністю, щоб надати авдиторії те, чого бракує в соціальних мережах — контекст, аналіз наслідків і перевірені факти.

В Україні одним із прикладів медіа із концепцією “повільних новин” є “Новини Здорової Людини” (nzl.media) — проєкт “The Ukrainians”, у якому не просто пишуть про все, що трапилось, а концентруються на найважливішому, пояснюючи контекст та значення. Зазвичай на сайті та сторінках медіа в соціальних мережах не публікують більше 10 новин протягом дня. До них журналісти додають оновлення, пояснення, та нагадування про те, що передувало певній події. Завдяки такому підходу авдиторія медіа може читати менше новин, при тому краще розуміючи, що відбувається та на що це впливає.

(Підхід nzl.media до новин на прикладі публікації в Instagram: є короткий розбір, пояснення, оновлення. Джерело: nzl.media)

Коли медіа працює в режимі “повільних новин”, воно стає не просто транслятором подій для авдиторії, а часто й інтерпретатором. Замість десятків тривожних заголовків про одну й ту саму подію, людина може прочитати один ґрунтовний (але не обов’язково нудний чи задовгий) матеріал, який пояснює: чому це сталося, до чого це призведе і як це впливає на ті чи інші аспекти суспільного життя. Шлях тих медіа, які турбуються про ментальне здоров’я авдиторії та прагнуть подолати інформаційну втому й тенденцію до уникнення новин, полягає точно не у збільшенні нескінченної кількості повідомлень в телеграм-каналі, а у створенні якісного, “повільного” контенту, який допомагає читачам розуміти та фільтрувати новини.

 Позитив та оптимізм: медіа, які дають читачам надію, а не хронічну тривожність

Однією з найпоширеніших причин того, чому деякі люди уникають новин, є їхній негативний вплив на настрій. І це цілком закономірно: коли ледь не все, що є в інформаційній стрічці, стає схожим на суцільну хроніку катастроф та світового занепаду людяності, мозок просто хоче відсторонитися — увімкнути своєрідний “режим самозбереження”. Проте адаптація медіа до відсторонення людей від “суцільного негативу” полягає не в ігноруванні проблем та створенні “рожевих окулярів”. Важливо вміти змінювати ракурс та знаходити золоту середину виваженого оптимізму. Якщо найчастіше в медіа пишуть про те, що пішло не так, то можна звертати увагу і на те, хто/як намагається це виправити і що з цього вже працює.

Ба більше, існують медіа, які пишуть виключно хороші новини. Одним із таких є “Positive News” — міжнародне англомовне онлайн-видання, де пишуть про “те, що відбувається так, як треба”. “Хоча більшість новин перевантажують людей негативними наративами, “Positive News” пропонує погляд на світ, який допомагає людям отримати більш повне уявлення про реальність, підтримує їхнє благополуччя та надає їм можливість змінити світ на краще. Таким чином ми також показуємо іншим медіа, що хороші новини мають значення”, — зазначено у місії медіа “Positive News”. Тут пишуть про соціально важливі історії прогресу та про те, як люди, громади та організації змінюють світ на краще.

(Добірка новин про те, “що відбулось так, як треба, цього тижня”. Джерело: Positive News)

В Україні схожу концепцію має медіа “#ШОТАМ”, де публікують позитивні новини та історії щастя й успіху українців. “Наш проєкт ми називаємо прикладом української конструктивної журналістики. В той час, як абсолютна більшість національних та регіональних ЗМІ зосереджується на негативних новинах, ми шукаємо успішні історії, приклади креативних рішень та позитивних зрушень в суспільстві та державі. Для чого ми це робимо? Для того, щоб мотивувати українців змінювати себе та свою країну. Ми хочемо викоренити стереотип про бідного, усіма обдуреного та покинутого українця. Наш ідеал громадянина — це заповзятливий та креативний господар, який не чекає на допомогу згори”, — описують свою мету “#ШОТАМ”.

(Коцепція медіа “#ШОТАМ”. Джерело: Instagram @sho_tam_)

Такі медіа-проєкти є дуже важливими для світу та, зокрема, для українців, адже у темні часи важливо мати надію, не впадаючи при тому у “токсичний позитив”. Медіа, що дають таку надію, не обманюють авдиторію, а підсвічують те, що у світі ще є те, за що варто боротися.

Українська реальність: через втому від новин локальні медіа стали важливішими для авдиторії

У дослідженні Media Development Foundation (далі — MDF) “Інформаційна втома як вікно можливостей: шанс для регіональних медіа в умовах війни та після неї” зазначено, що “попри тривалу війну, українська аудиторія продовжує стежити за новинами, але змінює свої інформаційні звички: від постійного моніторингу — до пошуку тих новин, що мають безпосереднє практичне значення для життя людей і громад”. Парадоксальним чином втома українців від новин відкриває “вікно можливостей” для регіональних, локальних редакцій: поки довіра до національних та загальних новинних стрічок знижується через одноманітність і емоційну тяжкість контенту, локальні медіа певною мірою стають “острівцями контрольованої реальності”. Глобальні новини про війну часто формують відчуття безпорадності (“я нічого не можу змінити”), тоді як новини своєї громади, міста повертають відчуття контролю. Людям важливо знати не лише про ситуацію на фронті в цифрах, а й про те, чи буде завтра електроенергія, де працює найближчий “Пункт незламності”, як саме його громада витрачає бюджет тощо. Можна виокремити три основних причини того, чому нині саме локальні медіа виграють більше уваги втомлених українців:

• Близькість, досяжність: авдиторія менше втомлюється від інформації, яка безпосередньо стосується її фізичної безпеки та побутового комфорту. Тобто, певною мірою локальні новини сприймаються не як постійний “інформаційний шум”, а як “інструкція до виживання”.
• Конструктивність та рішення: локальні медіа частіше розповідають про розв’язання конкретних проблем (відбудова школи, волонтерський збір, ремонт чогось тощо). Це відповідає запиту на щось подібне до “журналістики рішень”, яка дає надію та мотивацію, а не лише фіксує події.
• Зміна фокусу: з дослідження MDF можна зробити висновок, що люди свідомо обмежують споживання загальнонаціонального контенту, але залишають у підписках місцеві канали, щоб не втратити зв’язок із реальністю їхнього оточення.

У результатах дослідження MDF зазначено: “Попри загальнонаціональну інформаційну втому, наше опитування виявило стійку та високу зацікавленість аудиторії в локальних джерелах новин. У середньому 66.2% респондентів відчувають себе поінформованими про стан справ у своїх громадах, причому цей рівень найвищий у Києві та Північно-Східному регіоні. Ця поінформованість підтримується завдяки критичній ролі місцевих медіа: 29.5% опитаних постійно використовують локальні медіа та сторінки громад у соцмережах як основне джерело інформації”. За даними MDF, стабільним є попит на локальний життєзабезпечувальний контент, що вже свідчить про те, що “локальні медіа мають критичну перевагу над медіа національного масштабу — завдяки стійкому запиту на інформацію про життя громад та критичні інформаційні потреби останніх”.

На думку опитаних під час досліження MDF експертів, “Незалежним локальним медіа варто прийняти феномен специфічної інформаційної втоми та селективного уникнення повідомлень про війну, що охопив майже половину аудиторії в Україні. Врахувавши його, командам варто трансформувати редакційну політику. Це має стати не відмовою від повноцінного інформування читачів, а радше адаптацією до запиту на якісніший, етичний, локально релевантний та емоційно збалансований контент”. Всі поради медіекспертів для локальних редакцій можна переглянути за посиланням.

Анастасія Каднікова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.