Ще кілька років тому Facebook та Instagram здавалися незламними гігантами. Але зараз компанія Meta опинилася у вирі бойкоту, який може кардинально змінити її майбутнє. Користувачі йдуть, рекламодавці задумуються, а керівництво Цукерберга робить ставку на свободу слова в її найрадикальнішому прояві.

Дослідження показують, що регулярне споживання негативних новин може призводити до підвищення рівня тривожності, стресу та навіть депресії. За даними Міністерства охорони здоров'я України, інтенсивні інформаційні потоки можуть спричиняти стрес та підвищення рівня тривожності. Психологи навіть виділяють окремий його вид — інформаційний, джерелом якого є надмірна кількість інформації, особливо негативної.

Штучний інтелект (ШІ) стрімко інтегрується в журналістику, трансформуючи методи збору, обробки та подачі інформації. Сучасні редакції використовують ШІ для автоматизації рутинних завдань, таких як розшифрування інтерв'ю, моніторинг новинних стрічок та аналіз великих обсягів даних. Наприклад, інструменти на основі ШІ, як-от Transkriptor, дозволяють швидко та точно перетворювати аудіо- та відеоматеріали на текст, що значно економить час журналістів.

Тік Ток став платформою не лише для розважальних цілей, але й для поширення корисної інформації. Зокрема журналісти розпочали активно знімати контент саме для цієї платформи, аби зміцнювати свою репутацію та збільшувати число підписників.

Структура журналістики зазнає суттєвих змін, прискорених інноваціями та цифровою трансформацією. Журналістська освіта, що абсолютно логічно, попадає під хвилю цих змін і також невпинно трансформується. Традиційні методи викладання поступово відходять у минуле, поступаючись місцем інтерактивним підходам, що враховують специфіку роботи в сучасних медіа. Сьогодні журналістика — це не лише вміння писати якісні тексти, а й здатність працювати з великими обсягами інформації, аналізувати дані, взаємодіяти з алгоритмами штучного інтелекту та розповідати історії у різних цифрових форматах.

Під впливом технологій XXI століття ландшафт медіа зазнає постійних змін. Журналістика завжди знаходила своє місце в нових обставинах, шукаючи більш ефективні методи доносити інформацію до аудиторії. Однією з найперспективніших інновацій у цьому ландшафті є віртуальна реальність (VR). Технологія, яка відкриває нові можливості для журналістики, надаючи користувачам не просто цікавий досвід, а дозволяє їм стати безпосередніми свідками подій.

Останні кілька років  подкасти стали невід’ємною частиною медіапростору, конкуруючи з традиційними медіа. Формат, який створили як розширення радіомовлення, сьогодні не просто конкурує, а й потрохи витісняє традиційні ЗМІ, охоплюючи широкий спектр тематик: від журналістських розслідувань і політичної аналітики до розважального контенту та освітніх програм. Доступність, персоналізація контенту та можливість слухати подкасти у будь-який зручний час зробили їх привабливими для аудиторії, яка все частіше обирає подкасти на противагу традиційним радіо і телебачення.

Пропонуємо розглянути найбільш голосні навколоенкологічні теми України, що фігурували в екотематичних виданнях перед повномасштабним вторгненням (тобто за 2021 рік) а також найбільші екологічні проблеми після 24 лютого 2022 року та подивитись як війна вплинула на наше довкілля.

Тисячі оголошень з продажу електрокарів. Швидкісні зарядні станції на парковках торгових центрів, біля автомийок та сервісів техобслуговування. Усе це – реалії автомобільного життя наприкінці 2024 року, а якщо бути точнішими – інтеграції електрокарів в українське сьогодення. Пропонуємо оглянути 2 великі автотематичні медіа України та один нішевий відеоблог про електрокари і подивитись як вони бачать галузь електромобілів та що розповідають нам про електротранспорт.

Що робить медіа популярним і впливовим? Оперативність, актуальність, лояльність аудиторії чи ще який-небудь фактор? У Харкові, де домінують традиційні новинні портали та політично-орієнтовані ЗМІ, існує одне видання, яке вибудувало відмінний від інших підхід до журналістики. «ЛЮК» — це не медіа, яке стало голосом молодіжної, креативної та культурної спільноти міста. Замість сухих новин про міську владу редакція говорить про музику, урбаністику, соціальні ініціативи, сучасне мистецтво та молодіжний активізм. «ЛЮК» не просто пише про події — він давно став частиною культурного життя Харкова і свого роду трендсеттером серед локальних медіа.