Сьогодні чіткі межі реклами розмиваються, змішуючись із іншими типами контенту у вигляді нативної реклами. Комерційні оголошення перетворюються з нав’язливого небажаного контенту на повноцінний окремий медійний продукт, який більше не хочеться «скіпнути». Тепер реклама часто привертає увагу користувача настільки, що в дечому її можна прирівняти до блогерства чи навіть кіно та серіалів. Проте чи не несе така трансформація реклами загрозу, що глядач перестане розуміти межу між звичайним контентом і нативністю?

Світові уряди один за одним переходять до радикальних кроків і обмежують доступ дітей до соцмереж — від масових блокувань акаунтів до підвищення вікового цензу. Те, що ще нещодавно вважалося особистою справою батьків, тепер перетворюється на предмет державної політики й цифрової безпеки. І ця дискусія поступово наближається й до України, де ризики для неповнолітніх у соцмережах мають свій окремий і небезпечніший вимір, пов’язаний із війною.

Чи може читання перетворитися на виснажливий марафон, де головний приз — не емоції, а ідеальна статистика у додатку? Поки BookTok диктує моду на десятки прочитаних книг за місяць, український застосунок Rork опинився в епіцентрі дискусій про «токсичну продуктивність». Чому найпопулярніший інструмент для книголюбів дедалі частіше звинувачують у провокуванні тривожності та як змагання з алгоритмом змінює наше ставлення до літератури.

На якому би відеохостингу ви не переглядали відео, ви, ймовірно, вже знайомі з маркетплейсом Temu. Чи то в Instagram, TikTok чи YouTube, Temu завоював тотальне домінування в наших стрічках. Чому ми не можемо припинити дивитися рекламу, яка нас так дратує? Чому корпорація з мільярдними оборотами знімає рекламу, що виглядає як низькопробний аматорський театр? Temu є об'єктом численних розслідувань та заборон у кількох країнах. Її комерційна практика та якість продукції є центром дискусій. Незважаючи на це, платформа продовжує зростати до такої міри, що перевантажує обробні потужності поштових та митних операторів. Чому вона така ефективна?

«Чужі серед своїх» − це не просто назва фільму, а реальність мільйонів українців. У випадку з внутрішньо переміщеними особами (ВПО), український інфопростір балансує на тонкій межі між співчуттям та стигматизацією. Від образу жертви до прихованого акцентування на походженні у кримінальній хроніці − це дослідження про те, як медіа створювали образ «іншого» і чи змінився словник українських журналістів за роки війни.

Керівництво техногігантів публічно декларує принципи нейтральності та збалансованості контенту. Проте ці заяви регулярно розбиваються об хвилі критики з різних політичних таборів: кожна сторона звинувачує платформи в упередженості, намагаючись довести, що алгоритми підігрують їхнім опонентам. Така полярність думок змушує нас глибше дослідити саму природу алгоритмічних систем та зрозуміти, як саме вони моделюють наші вподобання.

Книжкові блоги це дуже цікаве місце. Там і книжку порадять і поділяться лайфхаком, як непомітно пронести додому 31 новинку. Вони орієнтують людей у видавничому світі та якоюсь мірою впливають на літературний вибір читачів. Проте для популярності блога треба щось більше, ніж дописи про книги та гарний візуал.

У 21 столітті Telegram зайняв провідну роль в інформаційному середовищі та зайняв місце традиційних медіа. Анонімні канали з сенсаціями зараз користуються довірою, попри відсутність жодного офіційного обличчя. Це викликає запитання: чи не повторює месенджер старі прийоми «жовтої преси» — та ще й із більшим розмахом?

Деякі медіа часто фокусуються винятково на зовнішності жінок у політиці, критикуючи або вихваляючи їхній вибір одягу чи кольору помади. Але вони майже ніколи не аналізують, чому певна політикиня обрала саме такий образ, який у нього меседж чи передісторія. У такому контексті макіяж може бути як звичайною протокольною необхідністю, так і символом переконань, цінностей, ідеологій.

Можна сміливо сказати, що «Divoche.media» створено жінками для жінок. Воно охоплює проблему сестринства, порушує питання рівних гендерних прав та відверто говорить про труднощі, страхи, переживання сучасних українок. В умовах війни тема фемінізму знову стала актуальною, адже хоч і з’явилися на фронті волонтерки та військові, але досі не всі посади відкриті для жінок.