Дискримінація жінок у медійних матеріалах часто є способом легкої монетизації через привернення уваги, сенсаційність та підсилення стереотипних суспільних ролей. Такий підхід порушує етичні норми журналістики та дестабілізує механізми захисту жінок, підтримуючи токсичні наративи про перевагу однієї частини людства над іншою.

Шкідливі гендерні стереотипи, які поширюють українські медіа, не завжди стосуються жінок — дискримінація чоловіків теж існує. За даними Інституту масової інформації, вона становить 1,2% від загальної кількості проаналізованих сексистських матеріалів. Інші 98,8% мають дискримінаційні посили стосовно жінок.

Як зафіксував ІМІ в другому кварталі 2025 року, українські онлайн-медіа продовжують поширювати стереотипні судження про жінок. Трохи більш ніж половина (26 з 50) інтернет-видань створюють та просувають дискримінаційний, знецінювальний чи принизливий контент.

• «На камеру потрапило, як роздягненій Світоліній роблять масаж» — Oboz.ua
• «Ефектна блондинка: Ірина Федишин підкреслила стрункі ноги рожевою сукнею-жакетом» — ТСН
• «Красуня загинула в день народження на очах у чоловіка» — Politeka
• «Жінка отримала високу посаду в НАТО: які ще керівні пости «відвойовує» слабка стать» — Politeka

У що була вбрана, а не що сказала

Минулого року Олена Зеленська опублікувала в своєму Telegram-каналі результати зустрічі з міністром підприємництва Данії Мортеном Бедскоу в Києві. «На сьогодні ми спільно з партнерами з Данії реалізовуємо низку проєктів. Це й підтримка відбудови Ізюмської лікарні на Харківщині, і відновлення одразу трьох укриттів у школах Дніпропетровщини, які наразі в процесі ремонту та облаштування», — повідомила громадська діячка. Також вона зазначила, що данські фонди й компанії долучаться до ініціатив Фунданції, що свідчить про розширення партнерства й подальших реалізацій спільних проектів.

УНІАН, посилаючись на це ж повідомлення як джерело інформації, написав: «Олена Зеленська закохала мережу у свій новий образ на зустрічі з міністром Данії (фото)». Описуючи зовнішній вигляд та вбрання діячки, медіа практично не згадала про ціль та досягнення самої зустрічі. «Перша леді України Олена Зеленська зустрілася з міністром підприємництва Данії Мортеном Бедскоу у Києві. На важливих перемовинах знаменитість показалася у вишуканому образі, яким затьмарила усіх присутніх», — проінформував УНІАН. У медіа проаналізували її костюм, зачіску, акценти до образу, ремінець, «який підкреслює струнку талію», кишені та навіть хустинку в горошок. В останньому абзаці все ж згадали про зустріч: «Як зазначила громадська діячка, результатом співпраці двох країн стане те, що данські компанії допоможуть відбудувати дитячий творчо-спортивний центр у Бородянці на Київщині, а також долучаться до будівництва осель для великих прийомних родин».

• «У сіро-блакитному жакеті з поясом-шнурком і брошкою-квіткою: Олена Зеленська на діловій зустрічі» — ТСН
• «Вся в траурно-чорному: Олена Зеленська здивувала українців темним образом» — «Главред»
• «У звичайному пуховику та чоботах: Олена Зеленська вразила простотою нового образу» — РБК-Україна

Сайт ТСН

Ще одна громадська діячка та політикиня, чий гардероб люблять обговорювати в медіа більше, ніж  її слова, це Урсула фон дер Ляєн. «У світло-бузковому жакеті і сорочці в горошок: Урсула фон дер Ляєн на саміті у Римі», — повідомляє ТСН.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн взяла участь у саміті «План Маттеї для Африки та Глобальний шлюз: спільні зусилля з Африканським континентом» разом з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні в Римі, де вони спільно виступили перед пресою.

У матеріалі йдеться про жакет і його кольорову гаму, сорочку, штани, бежеві туфлі, укладку волосся та макіяж. Незважаючи на те, що образ жінки розібрали до найменших деталей, чи то пак, до сережок-цвяшків з чорним камінням, однак про що говорили на саміті —так і не повідомили.

Обережно: за кермом — жінка

Як інформує Wheel News, не дивлячись на упередження щодо жінок, вони вшестеро рідше провокують ДТП в Україні, ніж чоловіки, про що свідчить офіційна статистика поліції. Стереотип, що жінки небезпечні за кермом, походить ще з того часу, коли водіння машини  вважалося суто чоловічою справою. Втім, як доводять деякі медіа, схоже уявлення нікуди не зникло.

Наприклад, ТСН створила цілу підбірку матеріалів про ДТП, що сталися не просто за участі жінок, а саме блондинок:

• «Блондинка на “Хонді” збила велосипедиста і навіть не підійшла запитати про його стан»
• «У Києві блондинка “припаркувала” позашляховик у підвалі багатоповерхівки»
• «Блондинка за кермом розтрощила маршрутку, три авто і тролейбус»

Хоча такі події цілком мають право на висвітлення, навмисний акцент на участі жінки й сама подача інформації в медіа формує враження, наче жінки як загальна група становлять небезпеку за кермом авто, а також поширюють наратив, ніби навички водіння можуть якось залежати від статі або кольору волосся.

«Попросила проїхатись: у Києві жінка-покупець авто переплутала педалі та протаранила дерево», — повідомляє Oboz.ua. Як йдеться в повідомленні, внаслідок ДТП до лікарні госпіталізували трьох осіб, серед яких «жінка-водій». У медіа словами на кшталт «жінка-покупець» та «жінка-водій», які використовують у матеріалі замість звичайних фемінітивів, наче навмисно наголошують, що причиною ДТП стала таки жінка, а не «чоловік-покупчиня».

Дружини теж мають право на ім’я

За дослідженнями «Антоніни», яка є медіатаблоїдом від «Детектор медіа», більшість медіа відсувають жінку в тінь чоловіка, навіть у повідомленнях про її смерть. «Буває і клікбейт-знецінення. Його нам і продемонструвала нині частина колег. Після кількох гнівних дописів офігілих людей дехто заголовки змінив», — повідомляють у «Антоніні» про те, як медіа інформували про смерть режисерки, директорки та засновниці харківського театру «Арабески» Світлани Олешко. Жінка була вдовою музиканта і фронтмена «Мертвого півня» Міська Барбари, а ще — першою дружиною Сергія Жадана. Як пише «Антоніна»: «Вгадайте, який із цих статусів добрий десяток сайтів виніс у заголовки, подекуди навіть на перше місце?».

До цієї теми повернулися після загибелі подружжя науковців — нейробіолога Ігоря Зими та біологині Олесі Сокур, унаслідок російського обстрілу Києва. «Ім’я пані Олесі та її професію дехто написав у тілі новини, та й то не всі», — повідомляє «Антоніна». У редакції  вважають, що проблемою є не лише небажання журналістів пошукати інформацію про жінок, задовольняючись лише самим статусом «дружин», «вдів» чи «колишніх», а й нерозумінням, що таку інформацію взагалі треба шукати.

Загалом у медіа часто нехтують іменами дружин та супутниць, вважаючи їх більше музами, ніж особистостями, про яких варто зазначати окремо. Як пояснюють в Комісії журналістської етики, схожа подача інформації ігнорує важливі професійні, наукові й інші особисті досягнення жінок. Є багато прикладів, коли заголовки новин спотворюють суть подій, формуючи у читачів викривлене уявлення про важливість тих чи інших фактів.

• «Зеленський опублікував фото з дружиною у вишиванках» — «Укрінформ»
• «Жінка поруч з генієм: названо найвідданіших муз» — Politeka
• Як бути «справжньою» та «ідеальною»

Більшість порад, які публікують медіа для жінок, стосуються того, як стати стрункішою, молодшою та здобути увагу чоловіків.

«Штучний інтелект згенерував зовнішність ідеальної жінки: як вона виглядає», — пише «РБК-Україна» з посиланням на Daily Mail. В учасників опитування з різних штатів США поцікавились, які зовнішні характеристики мала б мати «ідеальна жінка». Їм необхідно було назвати найкращий колір очей та волосся, тип зачіски, макіяж, стиль одягу. Зображення згенерували зі зібраної інформації, за допомогою нейронної мережі. Для більшості чоловіків ідеалом виявилася жінка з блакитними очима, розпущеним світло-каштановим волоссям до плечей і з прямим проділом та мінімальним макіяжем.  Такі  новини в медіа призводять до  знецінення індивідуальності кожної особистості, нав’язуючи  натомість певні рамки та стандарти краси.

• «Яка повинна бути поведінка жінки, щоб чоловік з повагою ставився до неї» — Ukr.net
•  «Що робити після 50 років, щоб виглядати молодше» — Ukr.media
• «Як виглядає ідеальна жінка: чоловіки назвали 5 головних прикмет красуні» — Politeka

Рубрика «Леді» як виправдання сексизму

Якщо медіа дотримуються стандартів у темах Суспільство чи Політика, то в рубриках «Леді» ледь не кожна публікація містить етичні порушення: оцінка зовнішності, сенсації в заголовках, деталі особистого життя зірок тощо.

Видання Oboz.ua для таких матеріалів створило окрему рубрику з промовистою назвою «Роздягальня». Як повідомляє Інститут масової інформації, головні героїні таких матеріалів – відомі жінки, яких описують і зображують через призму еротизованих заголовків і візуальних образів.

сайт oboz.ua

Схожі матеріали публікують у «ТаблоID», який приділяє значну увагу публічному життю українських політиків і державних діячів та належить до групи «Української правди». Видання «Українська правда» завжди входило до Білого списку медіа за дотримання професійних стандартів з 2019 року до сьогодні. Втім, «ТаблоID», не зважаючи на репутацію «Української правди» та її дочірніх проєктів, публікує матеріали, які містять ознаки дискримінації щодо жінок та мізогінію:

• «67-річна Шерон Стоун в оточенні красенів посвітила персами крізь пікантну сітку»
• «Дружина Веста епатувала Instagram своєю голою дупцею»
• «”Найсексуальніша волейболістка” Кайла Сіммонс похизувалася пишним бюстом у тоненькому монокіні»

Як зазначили в ІМІ, матеріали, що містять дискримінацію і сексизм, хоч і розміщуються в новинних стрічках медіа, але не мають нічого спільного з реальністю. Такі публікації відображають лише суб’єктивну думку автора, що не має нічого спільного ані з героїнями текстів, ані з правдивим станом речей. Видання, що пишуть матеріали такого змісту, підвищують не лише монетизацію свого сайту, а й рівень дискримінації жінок у суспільстві.

Лілія Кичма, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.