Телеканал “СТБ” протягом вже майже двох десятиліть знімає різні реаліті-шоу, що набувають в Україні чималої популярності. Саме телеканал “СТБ” створив такі вже майже “легендарні” і знакові для українців телепередачі, як “Україна має талант”, “Танцюють всі”, “Х-фактор”, “Вусолапохвіст”, “Вагітна в 16” тощо. У 2020 році в етері з’явилося нове реаліті-шоу – “Супермама”, що наразі налічує вже чотири сезони і 184 серії.

Попри неймовірну популярність передачі (один з випусків четвертого сезону набрав на Ютубі 5,6 млн переглядів), шоу містить чимало гендерних стереотипів, шкідливих наративів та й просто відвертого сексизму. То чи варто поширювати на таку широку авдиторію, що має канал “СТБ”, шоу, що закріплюватиме у свідомості українців застарілі концепції щодо сім’ї та патріархальний світогляд? Спробуємо розібратися.

Концепт шоу

Зйомки кожного випуску “Супермами” займають тиждень, протягом якого чотири учасниці знайомляться і ходять в гості одна до одної, оцінюючи суперниць за трьома різними критеріями. Сам концепт був запозичений з більш раннього українського телешоу, що знімали спільно телеканали “ТЕТ” та “1+1” – “Чотири весілля” (2011-2019 роки). Там також чотири учасниці ходили на весілля одна до одної і оцінювали місце святкування, сукню нареченої та  меню, а переможниця отримувала путівку на відпочинок.

У телепередачі “Супермама” учасниці оцінюють суперниць за трьома критеріями: “Самореалізація”, “Хазяйновитість” та “Виховання дітей”. Максимальна оцінка – 10 балів, тож у випадку ідеальних балів від трьох учасниць можна набрати 30 балів, а найбільш “ідеальній” мамі ще десять балів може подарувати психолог Дмитро Карпачов, єдиний чоловік у програмі.

Під час візитів до домівок одна одної учасниці інспектують кухні на предмет чистоти, холодильник – на наявність здорової їжі, дітей перевіряють на вихованість та інтелект, а своїх суперниць піддають найбільш жорсткій критиці, адже вони самі мають оцінити учасниць, і таке оцінювання дуже рідко буває об’єктивним.

2021 року на телеканалі “СТБ” почалася трансляція ще одного шоу, подібного за концептом – “Супербабуся”. Єдина відмінність від “Супермами” полягає у тому, що тут за звання “ідеальної” змагаються чотири бабусі.

 Відповідальність за родину

Одна з головних проблем з шоу “Супермама”, що першою кидається в очі, так це підкріплення стереотипу про те, що саме жінка одноосібно відповідальна за родину – що вона має бути такою собі “берегинею домашнього вогнища”, і саме вона перш за все відповідає за виховання дітей. Телепередача представляє родинні ситуації так, наче саме дружина зобов’язана створювати затишок у оселі, займатися дітьми і господарством, а її чоловік (якщо такий є) – тільки зрідка, за можливості і бажання, допомагає їй у цьому.

Перш за все на цю думку наштовхує сама назва передачі – “Супермама”, адже це змагання за звання не найкращих батьків – як пари і партнерів, що разом займаються вихованням дітей – це змагання за звання ідеальної матері, що вписується в суспільно прийнятний образ жінки – такої, що має родину, приділяє багато часу дітям, добре готує, прибирає в оселі, але водночас залишається самореалізованою. Чоловік ж, якщо і з’являється у сорокахвилинному випуску, то лише побіжно – зазвичай хронометраж, коли глядачам показують батька дітей, не перевищує двох-трьох хвилин, і навіть тоді учасниці найчастіше запитують його не про його роль у родині чи участь у вихованні дітей, а про стосунки з дружиною (як це було у випусках 42, 43, 11, 12 тощо).

У тому ж таки 11 випускові першого сезону одна з учасниць запитала чоловіка суперниці, чи влаштовує його дружина як господиня, вказуючи на непомитий посуд та пляму на килимі, навіть не припускаючи, що побут може бути спільною відповідальністю пари. Але висловлювання учасниць – це перш за все їхні особисті думки, і вони можуть не відображати позицію творців проєкту, просте часто і Дмитро Карпачов, психолог і суддя шоу, ставить жінкам у провину недосконалу чистоту в домі чи відсутність готового обіду, таким чином закріплюючи стереотип про те, що готування і прибирання – це суто жіноча царина і відповідальність.

Три критерії оцінювання

Інша, досить очевидна і закономірно пов’язана з першою проблема полягає у трьох критеріях, за якими оцінюють учасниць. Таким, що справді стосується терміну “супермама” є лише один з них – той, що має назву “виховання дітей”. Інші ж два – хазяйновитість і самореалізація – існують для того, щоб втиснути жінку в дві різні гендерні моделі, що пропонує їй суспільство.

“Жінка змушена, зазвичай, працювати в дві зміни. Тому обирає менш оплачувану роботу, але з більш гнучкими умовами. Бо є купа обов’язків, які чомусь вважаються лише жіночими, хоча народження дітей – це благо для всього суспільства”, – коментує директорка Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.

Телепередача ж “Супермама” чудово підтверджує і вписує в українське інфополе цей наратив про роботу у “дві зміни” – коли жінка зобов’язана і займатися побутом, і ходити на роботу, і знаходити час на саморозвиток, а окрім того ще й приділяти час чоловікові і дітям.

 Жіночий колектив

Ще один наратив, який неочевидно і штучно просуває передача “Супермама” стосується стереотипу про жіночий колектив як “зміїне кубло”, де жінки не можуть існувати поза межами конкуренції між собою. Звісно, з одного боку, конкуренція у такого формату передачі цілком обґрунтована, адже серед чотирьох учасниць переможе тільки одна, і саме вона отримає і звання “супермами”, і приз від проєкту.

Але тут важливо зважити на те, як саме обирається переможниця. В багатьох інших шоу, що також знімали на телеканалі “СТБ” і де є учасники обох статей, оцінювання зазвичай проводить компетентне журі, і саме воно вирішує, хто залишиться у проєкті, а хто ні, і які бали отримують ті чи інші учасники.

У цьому ж шоу учасниць ставлять у таку позицію, де їхня єдина можливість наблизити себе до перемоги – так це занизити бали інших учасниць і оцінити їх несправедливо. Це часто спричиняє скандали, які і піднімають рейтинг передачі. В кінці чотирьох випусків, коли учасниці збираються разом для визначення переможниці, бали розкриваються, і кожна мама може побачити, які бали поставили їй її суперниці.

Серед усіх передач, що транслювалися на телеканалі “СТБ” з початку його мовлення, тільки в “Супермамі” і “Супербабусі” існують такі критерії оцінювання.

Метод “дзеркала”

Одним з найпростіших на найдієвіших методів перевірки того чи іншого продукту на наявність сексизму – це метод “дзеркала”. Його суть полягає в тому, щоб замінити жінок на чоловіків і подивитися, а чи не виглядає це недоречно чи кумедно. І якщо про чоловіків такого б не написали чи не зняли, то, вочевидь, контент містить сексизм. З проєктом “Супермама” метод “дзеркала” працює відмінно – варто тільки загадати прізвиська, які кожній мамі дають ведучі шоу, і слово “мама” замінити на “тато” – “Барбі-тато”, “Тато-фітоняшка”, “Чоловік мусульманки” тощо.

Телепередачі з такими персонажами канал “СТБ” не знімав, проте за двадцятишестирічну історію мовлення в етері каналу з’являлося подібне за суттю, проте зовсім відмінне за сенсами шоу – “Хата на тата”.

“Хата на тата” вперше з’явилася на екранах телевізорів українців ще 2012 року. Концепт програми полягав у тому, що проєкт оплачував для дружини відпустку на тиждень, а чоловік залишався вдома і протягом семи днів мав завідувати побутом і виховувати дітей. Жінка залишала певні завдання, і чоловік їх виконував з більшим чи меншим успіхом. У цьому шоу транслюються ті самі стереотипи, що і в “Супермамі”, тільки з чоловічої точки зору – творці проєкту так само закріплюють і неодноразово повторюють наратив про те, що побут і виховання дітей не є відповідальністю чоловіка, і саме тому він не може впоратися з цими обов’язками без проблем навіть протягом тижня.

Жінки часто є заручницями стереотипів – і деякі з них, такі як “берегиня домашнього вогнища”, “кар’єристка”, “домогосподарка” поширює і закріплює у масовій свідомості телепередача “Супермама”. І варто також пам’ятати, що наративи, які проєкт “тягне” в українське інфополе, є шкідливими не тільки для жінок, а і для чоловіків також – особливо коли це стосується інституту сім’ї.

Марина Блохіна, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.