Сучасна людина намагається все робити поспішно: квапно збирається зранку на роботу, снідає на ходу та читає, поки чекає в заторах. Короткі відео в тіктоці, новини в телеграмі чи фейсбуці, які вміщаються в 3-4 речення, швидкі сповіщення по радіо перетворилися на універсальний довідник, з якого майже кожен сьогодні набирається нових знань. Ба більше, суспільство настільки пристосувалося під соцмережі, що змінило не лише широти свого сприйняття, але й обриси. Воно прагне споживати інформацію миттєво в невеликих обсягах, черпаючи з поверхні зміст і не заглиблюючись у деталі. Утім, мозок, як і м’язи, потребує постійних тренувань. Бо навіть щоб досягнути успіху в спринті, атлет має накрутити чимало кіл на довгих дистанціях.

Головна сторінка сайту «bo media»

Своєрідним марафонцем у світі блискавичних забігів можна назвати видання bo media. Адже концепція вдумливого читання просочується не лише крізь наповнення їхнього сайту, а й через позицію та цінності. «“Бо” – це онлайн-медіа про сенси та ідеї, які передують суспільним змінам в Україні та світі». Таких принципів дотримується команда цього ЗМІ. У їхньому виданні не знайти звичайних новин чи інтерв’ю з різноманітними експертами. Та в цьому й немає особливої потреби. «Бо» обрало нішу, у якій досі залишається чимало білих плям і пробілів.

Журналісти видання кваліфікуються на лонгрідах у межах актуальних тем і дискурсів, створюючи вільний простір для дискусій і зрощення власних суджень. Їхня мета полягає в тому, щоб не просто нагодувати читачів, немов ще не вкритих оперенням пташенят, ретельно пережованими матеріалами, а в тому, щоб просто піднести їм цю їжу для роздумів. Іншими словами, завдання медіа полягає в розвитку критичного мислення його авдиторії та створення підґрунття для полеміки насамперед із самим собою.

Статті на сайті поділені на 4 категорії: політика та суспільство, право, культура і психологія. Нещодавно також зʼявився новий розділ «Без категорії». Мабуть, редактори уже й самі не в змозі класифікувати, що стає темою їхніх доробків. Утім, якщо раніше кількість матеріалів переважала саме на сайті, то зараз редакція частіше оновлює пости в інстаграмі. Про що ж саме пише «бо медіа»?

Рубрики на сайті «bo media»

Для прикладу візьмемо матеріал Олександри Колосовської «“Племʼя” – сила візуалу без діалогів». Це рецензія на знаковий для українського кінематографа фільм, відзнятого жестовою мовою, приурочена до десятої річниці з дати його виходу. Попри те, що стрічка зібрала нагороди в Каннах, була презентована на десятках престижних фестивалях і отримала схвальні відгуки від критиків, серед української молоді про роботу Мирослава Слабошпицького чули мало. А бачили ще менше. Нагадати про нетипове «глухе» кіно – у цьому й полягало основне завдання авторки, з яким вона впоралася на відмінно. Журналістка не тільки вміло підкреслила чесноти й переваги фільму, а й також вказала на вразливі місця. Коротко окреслений сюжет підкріплений емоційним супроводом та позакадровим бекґраундом дає зрозуміти читачу: чи буде він зацікавлений у перегляді «Племені». Тож критику точно можна назвати вдалою.

Загалом серед останніх оновлень на сайті «bo.media» переважають культурні теми. А от соціальне життя, політику та історію автори висвітлюють на своїй сторінці в інстаграмі @bomedia.com.ua.

Інстаграм-сторінка «bo media»

Наприклад, нещадовно предметом їхнього матеріалу стала історія військового Олександра Чайки «Він переміг у цьому пекельному танці». До повномасштабного вторгнення Олександр був дитячим хореографом. Під час боїв під Попасною втратив ногу. Про те, як відбувалося відновлення та як живеться українському захиснику з протезом, розповідає у статті авторка Анастасія Латипова. До речі, на завершення вона закликає читачів донатити на реабілітацію звільнених з полону воїнів та цивільних. Журналістка підкреслює, що розповіддю про досвід Олександра намагається передати іншим, що для людей із фізичними пошкодженнями життя після поранення не закінчується і не перестає приносити радість.

З інстаграму «bo media»

Часто на сторінці медіа можна побачити тексти із зовсім неочікуваними заголовками. Зокрема, таким є матеріал «Карпати ревуть та стогнуть: яку шкоду приносить джипінг». На тлі популяризації офроуд-відпочинку як прибуткової послуги в туристичному бізнесі Соломія Сокур розкриває проблеми, які повʼязані з цим задоволенням. Для контрасту вона не лише описує наслідки таких «прогулянок» на позашляховиках у невідведених місцях, а й порівнює ситуацію в інших країнах світу.

З інстаграму «bo media»

«бо медіа» постійно розвивається та опановує нові горизонти. Наразі вони експериментують та створюють не лише тексти, а й короткі змістовні відео для Reels та TikTok. Видання приваблює читачів цікавими заголовками, які коротко анонсують подальший зміст та закликають ознайомитися з текстом. Журналісти детально вивчають нагальні питання українського суспільства та світової спільноти і створюють неупереджені матеріали для обговорення.

Звичайно, не все тут ідеально. Іноді медіа не потрапляє в рамки актуальності, як із статтею «Деколонізація Дніпра: переосмислення побудови ГЕС на прикладі Каховської трагедії». І недолік тут полягає не стільки в самій темі, скільки в переказі тих самих фактів, які вже сотню раз були прописані в інших медіа ще 1,5 року тому. До нової інформації тут можна зарахувати тільки абзац із коментарем нідерландського урбаніста Фулька Трефферса, який пропонує оптимальний сценарій перепроєктування потоків. Та й цю погрішність можна пропустити крізь пальці, адже сам матеріал можна трактувати як інструмент збереження історичної суспільної пам’яті.

У будь-якому разі тексти «бо медіа» покликані розвивати сучасну молодь. Вони з  легкістю залучають її до постійної аудиторії і спрацьовують як ковток свіжого повітря серед не найоптимістичних новин. Тож чи потрібні Україні більше таких видань? Однозначно так.

Кароліна Голич, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.