Як часто ви дивитесь інтерв’ю? Чи помічаєте при перегляді, як гостю стає ніяково від запитання? Чи буває так, що інтерв’юйований транслює настільки недоречні думки, що ніяково стає уже вам? Розглянемо, яких помилок і навіть маніпуляцій припускаються українські інтерв’юери і як цього можна уникнути.

Повномасштабна російсько-українська війна, що почалася 24 лютого 2022 року, змінила традиційне зображення жінок у медіа. Українські ЗМІ перейшли на воєнний формат. До російського вторгнення в Україну образ жінки здебільшого формувався під впливом гендерних стереотипів та сексизму, що, за свідченням фахівців, може призводити до дискримінації жінки у різних сферах життя (від побутових до професійних), сексуалізації тіла, насильства, приниження честі та гідності. Як же змінився образ жінки в українських медіа після 24 лютого?

Експерти ІДПО провели моніторинг дотримання професійних стандартів у регіональних ЗМІ та визначили, якою є ситуація в медіа, порівняно з даними до повномасштабного вторгнення РФ. З’ясувалося, що, як і раніше, баланс думок та повнота були стандартами, які найбільше порушувалися українськими регіональними ЗМІ. Ситуація тут залишається незмінною – так само, як і до повномасштабного російського вторгнення.

Ще два стовпи, на які спирається журналістика повсякчас, змінюються у час війни. Схоже, основним стандартом стає «не нашкодь»

Професійні стандарти є базовою умовою якісного виконання будь-якої роботи, адже неможливо створити хороший продукт без дотримання технологій виробництва. Те саме стосується й створення інформаційного продукту. Дотримання стандартів журналістики дає людям, які передають інформацію, право називати себе журналістами, і це відрізняє їх від блогерів, пропагандистів чи просто дописувачів в інтернеті.

У сучасних журналістських матеріалах рідко натрапиш на відверто расистські та ксенофобні слова на кшталт «негр» чи «жид». Проте, чи всі українські медіа знають, як правильно звертатись до людей різного етнічного походження, людей із захворюваннями, інвалідністю та до представників ЛГБТ-спільноти?

Усі ми любимо кіно, проте не всі можемо критично, а головне фахово оцінити конкретну картину, її творців чи подію у світі кіномистецтва. Це завдання професійних кінокритиків, які на відміну від пересічних інтернет-критиків сповідують журналістські стандарти та намагаються дотримуватись об’єктивності. Сьогодні в Україні якісну кінокритику можна знайти не лише у спеціалізованих, а й у суспільно-політичних виданнях, блогах та навіть на ресурсах іншого мистецького спрямування. Розглянемо декілька прикладів.

На прикладі українських редакцій «Deutsche Welle», «Радіо Свобода» та ВВС розглянемо, як висвітлюють вакцинацію ресурси, що намагаються дотримуватися високих журналістських стандартів у цій непростій темі.  

Онкологічні захворювання є однією з найбільш поширених причин смерті в світі, тож не дивно, що в медіа можна знайти достатньо дописів, присвячених «боротьбі людей з цією недугою». Як саме зображають онкопацієнтів в українських медіа та чому акценти на "боротьбі" і "героїзмі" не завжди доречні, спробуємо з’ясувати.

Медіа висвітлюють історію. Це факт. Чи медіа висвітлюють історію цікаво? Це хороше питання. Чи висвітлюють медіа історію правильно? Це ще краще питання. Від якості журналістських матеріалів на історичну тематику безпосередньо залежить кілька факторів: по-перше, рівень обізнаності аудиторії, по-друге, рівень розуміння конкретної історичної теми читачем після прочитання журналістського тексту. Важливо, щоб обидві функції було виконано. Чи дають собі раду з ними українські медіа, спробуємо з’ясувати.