Швидкий розвиток штучного інтелекту та цифрових технологій змінив спосіб, у який люди формують свою онлайн-ідентичність. AI-аватари та цифрові двійники – це інноваційні інструменти, які дозволяють користувачам створювати віртуальні образи, що не лише відображають їх зовнішність, а й можуть моделювати поведінку, емоції та індивідуальний стиль спілкування. Соцмережі стають майданчиком для експериментів з новими формами самовираження, що має як позитивні, так і негативні наслідки.

AI-аватари – це віртуальні образи, створені за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Вони можуть імітувати не тільки зовнішність людини, а й її голос чи манеру спілкування. Такі аватари активно використовуються в ігровій індустрії, маркетингу, а також у службах підтримки клієнтів.

 Соцмережі сприяють активному впровадженню цифрових двійників у повсякденне життя, що впливає на самоусвідомлення та взаємодію людей.

Користувачі можуть створювати ідеалізовані версії себе, які часто суттєво відрізняються від реального образу. Це може сприяти підвищенню самооцінки, але одночасно створювати дисонанс між віртуальним “я” та реальним життям. Дослідження, проведене Digital Twin Consortium, свідчить, що надмірна ідеалізація може впливати на психічне здоров’я. Використання цифрових двійників часто веде до злиття онлайн- та офлайн-ідентичностей.

Створення реалістичних цифрових двійників несе ризики: їх можуть використовувати для шахрайства, маніпуляцій або навіть створення фейкових профілів для дезінформації. Етичні аспекти цієї технології активно обговорюються на міжнародних конференціях з кібербезпеки та штучного інтелекту.

Роботи в галузі соціальної психології досліджують, як взаємодія з ідеалізованими цифровими аватарами може змінювати самоусвідомлення. Одне з досліджень, опубліковане у Frontiers in Psychology, аналізує вплив віртуальних представлень на самооцінку та емоційний стан користувачів.

Зі зростанням популярності цифрових двійників та AI-аватарів виникає низка етичних та правових викликів, які потребують детального аналізу та відповідного регулювання.

1. Конфіденційність даних

Створення точних цифрових моделей вимагає збору та обробки великої кількості персональної інформації, включаючи відео- та аудіодані. Це підвищує ризики несанкціонованого доступу, витоку або зловживання такими даними. Наприклад, технології deepfake можуть використовуватися для створення реалістичних, але фальшивих відео, що компрометують особу. Це викликає занепокоєння щодо можливого порушення приватності та репутації індивідів.

2. Використання для маніпуляцій

Реалістичні аватари можуть бути застосовані для поширення дезінформації або маніпуляції громадською думкою. Завдяки можливості створювати переконливі цифрові двійники, зловмисники можуть впливати на суспільні настрої, поширюючи неправдиву інформацію від імені відомих осіб або організацій. Це становить серйозну загрозу для інформаційної безпеки та демократичних процесів.

3. Авторське право та власність

Питання інтелектуальної власності щодо цифрових образів користувачів залишаються неврегульованими. Виникають складнощі у визначенні прав на цифрові двійники, особливо коли вони створені на основі реальних осіб. Це потребує оновлення законодавства для захисту прав як творців, так і зображених осіб. Наприклад, у статті “Кримінологічний аналіз використання технології deepfake: коли технології стають загрозою” обговорюються правові аспекти використання технології deepfake та необхідність правового регулювання для запобігання зловживанням.

4. Етичні міркування

Використання цифрових двійників піднімає етичні питання щодо автентичності та довіри. Наприклад, у контексті метавсесвіту, де цифрові двійники можуть взаємодіяти з іншими, виникають питання щодо етичності використання таких технологій та їх впливу на суспільство.

AI-аватари та цифрові двійники вже сьогодні змінюють спосіб, у який ми сприймаємо себе та взаємодіємо з цифровим світом. Вони відкривають нові можливості для самовираження, навчання та бізнесу, але водночас ставлять перед суспільством важливі етичні та правові виклики. Майбутнє цієї технології залежатиме від здатності розробників, дослідників і законодавців знайти баланс між інноваціями та захистом індивідуальної ідентичності.

Вікторія Стень, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.