Вже сьогодні цей вид графіки перейшов далеко за межі створення простих фантастичних сценаріїв, ставши невіддільною частиною інноваційних маркетингових технологій. Адже це дає рекламодавцям чималу можливість продемонструвати кожну важливу деталь їхньої продукції - від блискучих контурів нового автомобіля до захопливих візуальних ефектів, що викликають емоції та привертають увагу цільової аудиторії.

Якщо 2023 був роком широкого знайомства з ШІ, то 2024 — рік його всебічного вивчення й інтеграції в найрізноманітніші сфери, зокрема в медіа. Сьогодні журналісти вже використовують можливості штучного інтелекту для створення новин, фактчекінгу, роботи з великими даними, репортажистики й розслідувань. Та це не весь його потенціал. Так The New York Times нещодавно повідомило, що збирає спеціальну команду, яка досліджуватиме можливості використання генеративного ШІ у їхній редакції.

Роботизована журналістика стає дедалі популярнішою завдяки новітнім технологіям і трендам. Багато функцій, які виконували журналісти і отримували за це гроші, зараз можуть легко замінити роботи. Наприклад, редагування текстів, розшифрування матеріалу або рерайт, значно швидше може зробити система штучного інтелекту. Пропонуємо кілька яскравих прикладів успіхів та невдач штучного інтелекту в журналістській діяльності.

Сьогодні ШІ (штучний інтелект) сміливо застосовують для рерайту, копірайтингу, редагування тексту та навіть збору інформації. Варто розуміти, що машини теж схильні до помилок, як і звичайні журналісти. Наприклад, згадаймо як телеканал “Новий”, створивши сюжет до 105 річниці з дня народження українського письменника Олеся Гончара, поширив фейкову інформацію. На своїй сторінці в Instagram “Новий канал”  опублікував допис з маловідомими фактами про Олеся Гончара: як виявилося, скориставшись ChatGPT, який подав неправдиву інформацію. Про це зізнався сам телеканал і вибачився за поширення фейкових фактів.

Чи не найбільшого розголосу та впливу на сучасні медіа отримує штучний інтелект, з яким дедалі більше експериментують сучасні журналісти. Бачимо, що не всі експерименти у виданнях обертаються успіхом, проте це аж ніяк не уповільнює нові розробки ШІ. У цьому матеріалі розглянемо, які навички та обов’язки журналіста зараз виконує штучний інтелект, а також який прогрес на нас чекатиме вже за кілька років.

За останні роки штучний інтелект досягнув значних успіхів у виявленні цифрових фейків, особливо відео та зображень. Різні моделі навчаються на величезних об'ємах даних, щоб визначити та ідентифікувати сфабрикований вміст. Так само для текстового контенту ШІ використовує лінгвістичні інструменти для виявлення фейкових новин.

Серед сучасних інформаційних тенденцій - прагнення отримувати новини швидше ніж вони з'являються. Коли відбувається щось резонансне, небезпечне чи шокове, читачі оновлюють стрічку ледь не щосекунди в очікуванні нових деталей. Споживчі апетити авдиторії ростуть, а журналістам залишається шукати найвдаліші інструменти для закриття цих потреб. Один із таких способів – MoJo журналістика. Та яке її реальне місце у гонитві за читацькою увагою?

Збільшення використання штучного інтелекту в журналістиці вказує на те, що ці ресурси все ж спрощують життя медійникам. Проте йдеться більше про співпрацю з ШІ, аніж про заміну людського потенціалу. Лише люди здатні відчувати історії та генерувати ідеї, які цікавитимуть суспільство, можуть реагувати на запити авдиторії та самостійно впливати на них.

Розвиток технічної галузі продовжує дивувати. Роботи, які говорять. Роботи, які виконують людські обов’язки. Роботи, які стають незамінними у виробничих сферах. Такі інновації не те, щоб недоступні, але коштують солідну суму доларів та є обмеженими в кількості. Однак чат GPT — штучний інтелект, доступ до якого може отримати кожен.

У листопаді 2023 відомий американський журнал «Sports Illustrated» втрапив у гучний скандал – його звинуватили у тому, що він публікує статті, створенні за допомогою штучного інтелекту. Ба більше, їхніми авторами є фейкові люди, фотографії яких можна знайти на сайті, що продає згенеровані ШІ світлини.