Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Дата-журналісти створюють матеріали, які захоплюють візуально, вражають об’ємом опрацьованої інформації і розповідають історії, які не мають права бути проігнорованими. Чому журналістика даних стала трендом у медіа? Чим вирізняється тематика дата-журналістики у США? І як маніпулюють за допомогою журналістики даних?

За останні десятиліття інтернет відігравав роль каталізатора швидкого та непередбачуваного розвитку. Від перших електронних листів до відеоконференцій, від інтернет-магазинів до блокчейн технологій. Сьогодні ми стоїмо на порозі нової ери - Web 3.0. Ця технологія обіцяє стати наступним етапом у розвитку інтернету, де безпека, прозорість та децентралізація гратимуть ключову роль.

Вже сьогодні цей вид графіки перейшов далеко за межі створення простих фантастичних сценаріїв, ставши невіддільною частиною інноваційних маркетингових технологій. Адже це дає рекламодавцям чималу можливість продемонструвати кожну важливу деталь їхньої продукції - від блискучих контурів нового автомобіля до захопливих візуальних ефектів, що викликають емоції та привертають увагу цільової аудиторії.

Якщо 2023 був роком широкого знайомства з ШІ, то 2024 — рік його всебічного вивчення й інтеграції в найрізноманітніші сфери, зокрема в медіа. Сьогодні журналісти вже використовують можливості штучного інтелекту для створення новин, фактчекінгу, роботи з великими даними, репортажистики й розслідувань. Та це не весь його потенціал. Так The New York Times нещодавно повідомило, що збирає спеціальну команду, яка досліджуватиме можливості використання генеративного ШІ у їхній редакції.

Роботизована журналістика стає дедалі популярнішою завдяки новітнім технологіям і трендам. Багато функцій, які виконували журналісти і отримували за це гроші, зараз можуть легко замінити роботи. Наприклад, редагування текстів, розшифрування матеріалу або рерайт, значно швидше може зробити система штучного інтелекту. Пропонуємо кілька яскравих прикладів успіхів та невдач штучного інтелекту в журналістській діяльності.

Сьогодні ШІ (штучний інтелект) сміливо застосовують для рерайту, копірайтингу, редагування тексту та навіть збору інформації. Варто розуміти, що машини теж схильні до помилок, як і звичайні журналісти. Наприклад, згадаймо як телеканал “Новий”, створивши сюжет до 105 річниці з дня народження українського письменника Олеся Гончара, поширив фейкову інформацію. На своїй сторінці в Instagram “Новий канал”  опублікував допис з маловідомими фактами про Олеся Гончара: як виявилося, скориставшись ChatGPT, який подав неправдиву інформацію. Про це зізнався сам телеканал і вибачився за поширення фейкових фактів.

Чи не найбільшого розголосу та впливу на сучасні медіа отримує штучний інтелект, з яким дедалі більше експериментують сучасні журналісти. Бачимо, що не всі експерименти у виданнях обертаються успіхом, проте це аж ніяк не уповільнює нові розробки ШІ. У цьому матеріалі розглянемо, які навички та обов’язки журналіста зараз виконує штучний інтелект, а також який прогрес на нас чекатиме вже за кілька років.

За останні роки штучний інтелект досягнув значних успіхів у виявленні цифрових фейків, особливо відео та зображень. Різні моделі навчаються на величезних об'ємах даних, щоб визначити та ідентифікувати сфабрикований вміст. Так само для текстового контенту ШІ використовує лінгвістичні інструменти для виявлення фейкових новин.

Серед сучасних інформаційних тенденцій - прагнення отримувати новини швидше ніж вони з'являються. Коли відбувається щось резонансне, небезпечне чи шокове, читачі оновлюють стрічку ледь не щосекунди в очікуванні нових деталей. Споживчі апетити авдиторії ростуть, а журналістам залишається шукати найвдаліші інструменти для закриття цих потреб. Один із таких способів – MoJo журналістика. Та яке її реальне місце у гонитві за читацькою увагою?