Відмінності радіожурналістики від інших видів журналістської діяльності викликані надзвичайно високим рівнем оперативності, особливим характером емоційного впливу на аудиторію і внаслідок цього — структурною своєрідністю композиційних рішень журналістського (життєвого і літературного) матеріалу, використанням спеціальних прийомів організації уваги аудиторії.

На еволюцію аудіожурналістики вплинуло використання голосових помічників, які стали основною платформою для споживання інформації. Завдяки цим інструментам існує баланс між технологічним прогресом і доступністю контенту. За даними дослідницької фірми Statista, очікується, що кількість пристроїв із голосовими мітками збільшиться більш ніж удвічі протягом наступного десятиліття. Рівень створення та розповсюдження аудіоконтенту визначається споживчою популярністю.

Можливість забезпечити швидкий і зручний доступ до інформації є однією з головних причин зростання популярності голосових помічників. 40% користувачів голосового помічника запитують новини щодня за допомогою простих команд на кшталт «Привіт, які сьогодні новини». Користувачі можуть отримувати актуальну інформацію з надійних джерел за допомогою «Alexa, розкажи мені про основні події». Короткі зведення новин ідеально підходять для використання під час ранкової рутини чи інших занять.

The New York Times є однією з найбільших медіаорганізацій, яка інтегрує свій контент на цю платформу. Функція «Ваше оновлення новин» використовує дані з попередніх налаштувань користувача для створення персоналізованого аудіопотоку. Про високу популярність цього формату свідчить дослідження Pew Research Center. Дослідження Pew показало, що 25% американців потребують голосових помічників для прослуховування новин або підкастів, що свідчить про високу популярність цього формату. Таким чином, більшість користувачів надають перевагу коротким новинним зведенням тривалістю до 5 хвилин, що ідеально відповідає їхнім щоденним потребам. Дослідження також показало, що частота використання такої платформи зростає серед молодої аудиторії, яка шукає зручні й інтерактивні способи сприйняття інформації.

Експерименти з новими форматами доставки звуку підтримуються голосовими помічниками. Користувачі можуть використовувати інтерактивні функції для запиту більш детальної інформації. Слухачі можуть отримати додаткові дані за допомогою голосових команд.

Попри очевидні переваги, розвиток голосових асистентів та їх використання в журналістиці супроводжуються певними викликами. По-перше, швидкий доступ до новин потребує високого рівня достовірності інформації, оскільки аудіоформат покращує перевірку джерел слухача. По-друге, алгоритми добору контенту, розроблені великими корпораціями, як-от Amazon чи Google, можуть створювати інформаційні бульбашки, підвищуючи контент під уподобання користувача й обмежуючи доступ до альтернативних переглядів.

Останніми роками в Україні також є поступовий розвиток використання голосових асистентів у медіа та журналістиці. Наприклад, провідні українські медіа, такі як «Суспільне», «Українська правда» та «Громадське», активно експериментують з інтеграцією своїх новинних матеріалів на платформі голосових помічників. Для прикладу, через голосових помічників Google Assistant або Alexa українські користувачі можуть отримувати актуальні зведення новин, налаштовані під їхні інтереси. Також варто відмітити ініціативу «Радіо Свобода», яке пропонує доступ до своїх аудіоподастів через голосові команди. До того ж, в умовах воєнного стану особливо важливою стала оперативна подача інформації у форматі коротких зведень, зокрема через Telegram-боти з голосовою підтримкою, які надають критично важливі дані про безпеку, гуманітарну допомогу та останні новини. Це підтверджує, що Україна поступово адаптується до світових трендів з використанням голосових технологій для інформування громадян.

Отже голосові асистенти радикально змінюють способи взаємодії людей із новинами. Вони не лише забезпечують швидкий доступ до контенту, а й сприяють розвитку аудіожурналістики як інноваційного напрямку. З огляду на зростання популярності аудіоформату, очікується, що медіаорганізації дедалі активніше інтегрують свої матеріали в платформі голосових асистентів. Водночас, для забезпечення довіри аудиторії та сталого розвитку цієї галузі, необхідно продовжувати дослідження в напрямку етики, прозорості алгоритмів і підвищення якості аудіоконтенту.

Марія Кузьмін, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

За матеріалами:

1. Hu M., Xiang Z., Li K. Application of Artificial Intelligence Voice Technology in Radio and Television Media. Journal of Physics: Conference Series. 2021. Vol. 2031, no. 1. P. 012051. URL: https://doi.org/10.1088/1742-6596/2031/1/012051
2. The Future of Voice and the Implications for News – Reuters Institute Digital News Report. Reuters Institute Digital News Report. URL: https://www.digitalnewsreport.org/publications/2018/future-voice-implications-news/

Comments are closed.