Штучний інтелект поступово трансформує традиційні уявлення про мистецтво. З одного боку, ШІ відкриває нові можливості для творчості, дозволяючи генерувати унікальні та нестандартні арт-об’єкти. З іншого боку, він ставить перед нами низку складних питань, пов’язаних із авторським правом, оригінальністю та цінністю мистецтва.

Штучний інтелект революціонізує багато сфер нашого життя, і творчість не є винятком. ШІ відкриває нові можливості для творчої самореалізації, автоматизуючи рутинні завдання та генеруючи нові ідеї, але,одночасно ставить перед нами складні питання щодо авторського права та свободи творчості. За його допомогою ми можемо створювати тексти, музику, зображення та навіть відео, що відкриває нові горизонти для творчих експериментів. ШІ допомагає виконувати буденні справи, такі як редагування фотографій, створення макетів, що дає можливість зосередитися на більш складних і креативних моментах творчого процесу. ШІ поступово стає інструментом для реалізації ідеї.

Хто це зробив?

Питання авторського права на твори, створені штучним інтелектом, є одним із найактуальніших у сфері інтелектуальної власності. Нинішня система авторського права не готова до таких викликів, що призводить до правової невизначеності. Сьогодні у різних країнах світу не існує єдиного підходу до вирішення цього питання. Практика реєстрації авторських прав на твори, створені за допомогою ШІ, різниться залежно від національного законодавства та судової практики.

Випадок Кріс Каштанової: Один із найвідоміших прецедентів. Спочатку Бюро авторських прав США задовольнило заявку на реєстрацію коміксу, створеного за допомогою Midjourney, але пізніше скасувало своє рішення, оскільки зображення були створені не людиною, а ШІ. Бюро авторських прав США виявило, що згенеровані зображення в “Zarya of the Dawn” не мали достатньої людської творчості, оскільки Каштанова не могла заздалегідь передбачити результати Midjourney.

Zarya of the Dawn — короткий комікс, написаний Кріс Каштановою та повністю проілюстрований програмним забезпеченням штучного інтелекту Midjourney, що призвело до суперечки щодо авторських прав

Сучасний пензель

ШІ – інструмент в руках творця, подібно до пензля. Художник задає параметри, визначає стиль, обирає теми – тобто вносить свій творчий внесок, остаточну відповідальність за результат несе також  людина. ШІ дозволяє художникам експериментувати з різними стилями, техніками та ідеями, які раніше були недоступні. Наприклад, можна легко перетворити фотографію на картину в стилі Ван Гога. ШІ може стати своєрідним співтворцем, пропонуючи нові ідеї та рішення. Це відкриває нові можливості для колаборації між людьми та машинами.

Однією з найцікавіших особливостей ШІ є його здатність генерувати несподівані та оригінальні результати. Це може стати потужним джерелом натхнення для художників, спонукаючи їх до нових творчих експериментів. Цей інструмент не лише розширює можливості творчої самореалізації, але й змінює саму природу творчого процесу. Завдяки ШІ-інструментів, творчість стає доступною для широкого кола людей, незалежно від їхніх технічних навичок.

Нові моделі авторського права

Традиційні поняття авторства та оригінальності, які були розроблені для творів, створених людьми, виявляються недостатніми для опису нових реалій. Хто ж є власником авторських прав на твір, створений ШІ? Це питання не має однозначної відповіді і викликає жваві дискусії серед юристів, художників та розробників ШІ. Художник, який задав параметри? Цей підхід базується на тому, що саме людина ініціювала творчий процес, визначила стиль, тематику та інші параметри твору. Саме про це йдеться в законі Великобританії  про авторське право, дизайн та патенти (CDPA), розділ 9(3).

 «У випадку літературного, драматичного, музичного чи художнього твору, створеного за допомогою комп’ютера, автором вважається особа, яка вжила заходів, необхідних для створення твору.»

Однак, чи можна вважати, що людина є автором, якщо вона не створювала  безпосередньо, а лише задавала напрямок для ШІ? Чи можна стверджувати, що саме розробник ШІ створив інструмент, який здатний генерувати творчі твори. Також, чи можна вважати, що розробник є автором кожного окремого твору, створеного за допомогою цього інструменту? І чи варто тоді розглядати авторство як колективне, де авторами є як людина, яка ініціювала процес створення, так і розробники ШІ?

Перший у світі комп’ютерний мюзикл дебютував у Лондоні у 2016 році.

Комбінуючи дані з різних галузей, від аналізу успішних мюзиклів до створення алгоритмічної музики, дослідники продемонстрували потенціал ШІ у сфері мистецтва.

«Це як тримати дзеркало, бо коли ви намагаєтесь змусити систему бути креативною, це кидає вам виклик, запитуючи: «Як ми це робимо?» – продюсер Кетрін Гейл.

Розуміння авторства, засноване на концепції оригінальності та індивідуальності, виявляється недостатнім для опису нових феноменів, які виникають на стику біологічного та штучного інтелекту. Поняття творчості, яке завжди було предметом філософських дискусій, набуває нових граней у світлі розвитку штучного інтелекту. Чи може алгоритм, який генерує художні образи або музичні композиції, вважатися автором у тому ж сенсі, що і людина, яка створює свої твори на основі власного досвіду та емоцій? Це питання відкриває перед нами нові горизонти дослідження і вимагає від нас переосмислення фундаментальних понять, таких як свідомість, творчість та інтелект.

Марина Тимченко, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.