То ось, що таке крінж! Або топ-5 фейків про війну з Україною

Анастасія Погорілець

Опубліковано: 08-10-2022

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Фальсифікація, містифікація.

0

У кожного є якесь хобі. От, наприклад, в російських провладних журналістів хобі вигадувати фейкові новини про Україну. Інколи вони настільки зашкварні, що, можливо, навіть самі автори не сподіваються, що в них повірять. Але після чергового «успіху» в них з’являється азарт і вони продовжують «творити» з більшими обертами. Тож давайте розберемо 5 поширених фейків, вигаданих росЗМІ, про російсько-українську війну.

  1. В Україні розробляють біологічну зброю

Бойові гуси, комарі-нацисти, блохи, що заражають смертельним вірусом виключно росіян – і все це «досягнення» українських біолабораторій, за версією російських ЗМІ. Вони зуб дають – американці розмістили на території України біологічні лабораторії, де виготовляють все це «добро». Для чого? Щоб позбутися росіян, звісно.

Та було б смішно, якби не було так сумно. Адже в росії регулярно виходять новини такого штибу. І, що найголовніше, росіяни щиро вірять у це і справді звинувачують нас у «чорній» колаборації зі штатами, яка налаштована точнісенько проти їх «вєлікай страни». Але про те, як саме птахи з комахами дискримінуватимуть росіян, російські акули пера ще не придумали.

  1. В Україні спецоперація, а не війна

Не менше «паляниці» в росії бояться слова «війна». Не дивно, адже за використання «цього слова» можна сісти в тюрму. (То про яку свободу слова ви там говорите, російські колеги?)

Заборона цього терміну цілком зрозуміла: не кажеш слова «війна» – немає війни. А спецоперація – це ж, навпаки, благородна справа з метою визволення України від нацистів. Ось так росЗМІ припудрюють мозок своїм читачам, в той час, як в Україні точиться війна з проявами тероризму. Інакше як назвати запуск російських ракет, дії російської армії, внаслідок яких вибухають пологові будинки, лікарні, житлові комплекси і гинуть невинні мирні люди?!

  1. Українська влада – це нацисти, яким потрібна денацифікація

Російська пропаганда зайшла надто далеко і вигадала маніпулятивний міф про те, що в Україні повно неонацистів, а відтак українців терміново потрібно від них звільнити. Це й стало аргументом, чому путін почав війну з Україною.

Але, о, парадокс, неонацизмом в Україні навіть не пахне! Як вам, до прикладу, факт, що наш президент – російськомовний єврей, Ізраїль в російсько-українській війні підтримав Україну, в Києві є меморіальний центр Бабин Яр?! Про яку денацифікацію може йтися?

  1. Якщо поміняти владу в Україні – все буде добре

Путін запевняє, що всі проблеми – в нацистській владі України. Мовляв, українці мучаться з тими неонацистами і з нетерпінням чекають, коли армія рф нарешті їх звільнить і поставить при владі, ну, наприклад, Януковича.

 

Але щось пішло не так, бо вже в перший день війни військкомати були переповнені й воювати за свободу пішли прості люди з народу. І йшли вони воювати не проти своєї «нацистської» влади, а проти російських «асвабадітєлєй».

  1. Україна сама себе обстрілює

А це вже такого рівня рівня абсурд, що, підозрюю, навіть російські журналісти пишуть ці новини, хіхікаючи. Але є багацько й тих, хто в це вірить. Так само, як і в те, що в росії демократія і чесні вибори.

Зараз є стільки технічних можливостей для відстеження напрямку, звідки летять ракети, які та чиї вони, що писати, що писати: «Україна сама себе бомбить» – це дикунство. Проте перекладання вини на інших для росії стало традицією. З 2013 року «ерефія» стверджує, що ми самі обстрілюємо свої ж позиції. Ба більше, росія безуспішно пробувала звинуватити Україну в обстрілі мирного малазійського Боїнга із цивільними.

Ми вже начиталися стільки фейків російського виробництва, що часом здається, що більшого абсурду вже не придумати. Але російські старателі знаходять чим нас дивувати! Отож, запасаймося терпінням, критичним мисленням і читаймо перевірені новини. А коли стане сумно – замість анекдотів відкрийте провладне російське ЗМІ. Посміятися точно буде із чого!

Анастасія Погорілець,  магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.